Кукольник, Нестор Васильович
Ку́кольник, Не́стор Васи́льович (рос. Кукольник, Нестор Васильевич; 20.09.1809, м. Санкт-Петербург, тепер РФ — 20.12.1868, м. Таганрог, тепер РФ) — письменник. Писав російською мовою.
|
Кукольник, Нестор Васильович (Кукольник, Нестор Васильевич) | |
|---|---|
| Народження | 20.09.1809 |
| Місце народження | Санкт-Петербург |
| Смерть | 20.12.1868 |
| Місце смерті | Таганрог |
| Місце поховання | Таганрог |
| Напрями діяльності | лытература |
Життєпис
Син першого директора Гімназії вищих наук князя Безбородька в м. Ніжині Василя Григоровича Кукольника (1765–1821). Хрещеним батьком Н. Кукольника був імператор Олександр I.
1829 закінчив Гімназію вищих наук князя Безбородька, однак не отримав атестат (як один із звинувачених у «справі про вільнодумство»). Під час навчання почав писати вірші. Разом з М. Гоголем і Є. Гребінкою укладали рукописний журнал «Звезда». Літературну діяльність продовжив у м. Вільні (тепер м. Вільнюс, Литовська Республіка), де 1829–1831 викладав російську літературу в місцевій гімназії.
З 1831 працював у Петербурзі в канцелярії військового відомства, як чиновник у службових справах бував у відрядженнях у багатьох куточках імперії (зокрема, вивчав стан розвитку гірничої промисловості Донбасу). 1857 вийшов у відставку та переїхав до м. Таганрога, де був гласним міської Думи, багато працював, щоб покращити благоустрій міста, його інфраструктуру.
Творчість
1834 на сцені Олександринського театру поставлено драму Н. Кукольника «Рука Всевишнього вітчизну врятувала» («Рука Всевышнего отечество спасла»), присвячену подіям Смути початку 17 ст. Вистава сподобалася Миколі І, і поет отримав рідкісну для літераторів честь бути представленим імператору.
Найпопулярнішим Н. Кукольник був у 1840-х, коли його твори охоче друкували окремими виданнями або в літературних журналах. Отримуючи високі гонорари, Н. Кукольник розпочав видання дорогих ілюстрованих журналів «Художественная газета», «Дагерротипъ», «Иллюстрація». Видавав також альманахи, писав оди, віршовані драми, історичні романи, оповідання, збирав анекдоти.
Був одним із співавторів лібрето двох опер М. Глінки, написав оперу «Азовське сидіння» («Азовское сидѣніе», 1855) на власне лібрето.
Критики відзначали його як одного з основоположників нового жанру — драматичної поеми, а деколи, нещадно критикуючи, зауважували новаторство Н. Кукольника в мотивах творчості, у літературних методах, які пізніше розвинуть інші письменники. Творчість Н. Кукольника розділила літературних критиків на два табори: одні (наприклад, О. Сенковський) називали його «новим Байроном» чи «російським Ґете», а інші (наприклад, В. Бєлінський) — бачили тільки його обдарованість.
У Петербурзі Н. Кукольник мав багато знайомих. Серед його друзів були композитор М. Глинка, художник К. Брюллов і актор П. Каратигін. М. Глинка писав музику до його творів (зокрема, 12 романсів). П. Каратигін грав перші ролі в його драмах, а К. Брюллов малював портрети Нестора та його братів Платона і Павла. З кінця 1840-х Н. Кукольник поступово сходить із літературної сцени. Переселившись до
м. Таганрога, втратив популярність, і його твори вже не мали такого успіху в читача, як раніше. Смерть Н. Кукольника мало хто помітив, і тільки «Русскія Відомости» («Русскія Вѣдомости) надрукували співчутливий некролог. 1931 прах Н. Кукольника викинули з могили, і на сьогодні місце його поховання невідоме.
Твори
- Повести и рассказы : в 2 т. Санкт-Петербург : Типография И. П. Бочарова, 1843.
- Сочинения : в 10 т. Санкт-Петербург : Типография И. Фишона, 1851–1853.
- Исторические повести : в 6 кн. Санкт-Петербург : А. С. Суворин, 1884–1885.
- Избранные труды по истории изобразительного искусства и архитектуры; Доменикино. Санкт-Петербург : Библиотека Российской академии наук, 2013. 464 с.
Література
- Киричинский Е. Забытый поэт-националист. Харьков : Типография «Мирный труд», 1910. 10 с.
- Кукольник, Нестор Васильевич // Русские писатели. 1800–1917 : в 7 т. Москва : Большая Российская энциклопедия, 1994. Т. 3. С. 212–215.
- Супронюк О. К. Литературная среда раннего Гоголя. Киев : Академпериодика, 2009. 177 с.
- «Художественная газета» Нестора Кукольника и Александра Струговщикова : указатель содержания (1836–1838, 1840–1841 гг.) / Науч. ред. Г. В. Бахарева. Санкт-Петербург : Библиотека Российской академии наук, 2013. 121 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Моціяка П. П. Кукольник, Нестор Васильович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Кукольник, Нестор Васильович (дата звернення: 2.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 11.07.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
