Лейкози
Лейко́зи (leucoscs; грец. leukos — білий + ōsis) — група онкопроліферативних захворювань, які зумовлені злоякісною трансформацією одного з видів клітин кісткового мозку (клону). Належать до гемобластозів (пухлини кровотворної тканини), котрі є аналогом пухлинних процесів в інших органах.
Лейкози, як клонові пухлинні захворювання системи крові, проявляються:
- гіперплазією кісткового мозку;
- порушеним блоком дозрівання клітинних елементів у кістковому мозку;
- порушенням їх виходу з органів кровотворення в периферичну кров;
- появою гетеротопних вогнищ кровотворення (розміщених за межами кісткового мозку).
Субстрат захворювання — клітини кісткового мозку. Типовими є ранні гематогенні метастази в інші органи, що надає захворюванню системного характеру.
Етіологія
Етіологію лейкозів остаточно не з’ясовано.
Певну роль відіграють віруси, хімічні агенти, йонізуючі промені та ін.
Патогенез
Клітинами-мішенями розвитку лейкозу є стовбурові клітини кісткового мозку. Виникає мутація клітин кісткового мозку, яка може відбуватися в різних паростках кровотворення. Утворюється автономний лейкозний клон, клітини якого мають селективну перевагу над рештою клітин. Лейкозний клон здатний проліферувати і витісняти нормальні клітини. Відбувається пригнічення нормального гемопоезу (кровотворення). Патологічні клітини розростаються у кістковий мозок і переносяться із током крові (метастазування) в інші тканини тіла, включно з печінкою, шкірою, центральною нервовою системою.
Різновиди лейкозів розрізняють за морфологічним принципом.
Відповідно до назви клітин, з яких вони походять:
- лімфолейкоз,
- мієлолейкоз,
- монобластний лейкоз тощо.
За перебігом:
- гострі;
- хронічні.
Групу гострих лейкозів об’єднує загальна ознака — субстрат пухлини, який складають молоді клітини, а саме недиференційовані клітини перших 3-х класів кровотворення або 4-го класу — бласти. Лейкоз із морфологічно недиференційованих клітин перших 3-х класів називають недиференційованим гострим лейкозом. Якщо пухлина дає ріст із клітин 4-го класу, то його називають за типом морфології клітини 4-го класу: лімфобластний, монобластний, мієлобластний, еритромієлоз та ін. До хронічних відносять лейкози, при яких загальна кількість пухлинних клітин диференційована і складається переважно із зрілих елементів (дозрілих та дозріваючих).
У момент кризи з’являються бласти.
Залежно від кількості клітин крові, виділяють варіанти лейкозу:
- лейкемічний (концентрація лейкоцитів і бластів у крові — 100–150 тис. на 1 мм³);
- сублейкемічний (концентрація — у межах 20–60 тис. на 1 мм³ при підвищеному вмісті бластів);
- алейкемічний (вміст лейкоцитів нижче норми — менше 10 тис. на 1 мм³).
Лейкози характеризуються значним збільшенням абсолютного та відносного числа незрілих форм нормальних лейкоцитів, а також (але не завжди), підвищенням загальної кількості лейкоцитів у крові.
Можуть бути цитопенічні форми (із зниженням загальної кількості лейкоцитів), проте завжди є бласти.
Епідеміологія
Питома вага лейкозів у структурі загальної захворюваності на злоякісні новоутворення становить 2,2–2,7%. У дітей лейкози становлять приблизно 30 % від усіх злоякісних новоутворень дитячого віку. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), у структурі захворювань лімфоїдної та кровотворної систем людини лейкози посідають перше місце.
Схема гемопоезу
Література
- Абрамов М. Г. Гематологический атлас. 2-е изд., перераб. Москва : Медицина, 1985. 344 с.
- Базарнова М. А., Морозова В. Т., Заика И. Н. и др. Руководство к практическим занятиям по клинической лабораторной диагностике. Киев : Вища школа, 1988. 318 с.
- Глузман Д. Ф., Авраменко И. В., Скляренко Л. М. и др. Диагностика лейкозов. Киев : Морион, 2001. 224 с.
- Anderson Sh., Poulsen K. Anderson's Atlas of Hematology. 3rd ed. Burlington : Jones & Bartlett Learning, 2020. 614 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Козар В. В. Лейкози // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Лейкози (дата звернення: 28.04.2024).
Оприлюднено: 21.04.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
