Механізм передавання збудника

Механізм.jpg
Механізм+1.jpg
Механізм+2.jpg
Механізм+3.jpg
Механізм2.jpg
Механізм3.jpg

Механі́зм передава́ння збу́дника — еволюційно сформована система шляхів і способів переміщення збудника від джерела інфекції до сприйнятливого організму людини або тварини.

У процесі еволюції сформувалися такі механізми передавання збудника:

  • аерогенний;
  • фекально-оральний;
  • трансмісивний;
  • контактний;
  • вертикальний;
  • парентеральний (артифіціальний).

Фази

Передавання збудника є закономірним процесом, що має три почергові фази:

1) виділення збудника із зараженого організму;

2) перебування збудника у довкіллі;

3) проникнення збудника в новий сприйнятливий організм.

Класифікація

Збудники можуть передаватися від хворих до здорових організмів різними шляхами й способами:

Аерогенний механізм (через повітря) реалізується двома шляхами:

  • повітряно-краплинним;
  • повітряно-пиловим.

У разі локалізації в дихальних шляхах збудник виділяється при кашлі, чиханні у вигляді аерозолю — і поширюється з повітрям. Інфекційні захворювання, збудники яких є нестійкими в довкіллі, передаються повітряно-краплинним шляхом. Наприклад, менінгококова інфекція, коклюш, кір, грип.

Якщо збудники стійкі і зберігають життєздатність тривалий час, то вони передаються повітряно-пиловим шляхом. Наприклад, при туберкульозі, дифтерії, туляремії.

Фекально-оральний механізм реалізується трьома шляхами:

  • аліментарним (харчовим);
  • водним;
  • побутовим.

Якщо збудник локалізується в травному каналі, він передається через продукти харчування, воду, предмети побуту, які піддавалися фекальному забрудненню. Цим механізмом передаються кишкові інфекції: ешерихіози, дизентерія, холера, черевний тиф, гепатит А, поліомієліт.

Трансмісивний механізм реалізується через кровососних членистоногих (блохи, комарі, москіти, воші, кліщі), котрі отримали збудника від хворої людини чи тварини і містять його в кров’яному руслі. Зараження відбувається або через слину комахи-переносника (коли вона ссе кров людини), або через виділення (забруднює одяг і шкіру людини).

Одежні і головні воші є переносниками збудників висипного тифу, вошивого поворотного тифу, волинської гарячки; блохи поширюють чуму і щурячий висипний тиф; комарі анофелес — малярію; москіти — лейшманіози, флеботомну гарячку; іксодові кліщі — кліщовий енцефаліт, гарячку Ку тощо.

Контактний механізм реалізується двома шляхами:

  • прямим;
  • непрямим.

У разі локалізації збудника на шкірних покривах і слизових оболонках зараження сприйнятливого організму відбувається прямим шляхом — через контакт із джерелом інфекції (статевий контакт, рукостискання, оброблення туш тварин).

Інфікування непрямим шляхом відбувається під час контакту з предметами побуту, забрудненими збудником (білизною, рушниками, іграшками, ванною тощо). Контактний механізм властивий для інфекцій зовнішніх покривів, розповсюдження яких здійснюється повільно. Захворювання концентруються переважно у сім’ях, квартирах, виробничих і дитячих колективах. Наприклад, венеричні хвороби, сказ, ВІЛ-інфекція, інфекційний мононуклеоз, короста, сибірка, бруцельоз тощо.

Вертикальний механізм забезпечує перехід збудників від матері до плода через плаценту. Внутрішньоутробне зараження можливе при сифілісі, токсоплазмозі, краснухи, ВІЛ-інфекції.

Парентеральний (артифіціальний) механізм пов’язаний із проникненням збудника в кров при порушенні цілісності шкіри та слизових оболонок під час діагностичних та лікувальних процедур, вживанні ін’єкційних наркотиків.

Збудник з може заноситися в організм здорової людини через шприц, забруднений кров’ю хворого (джерело інфекції), чи інші медичні інструменти, апарати для дослідження та догляду за хворими.

Література

  1. Сергевнин В. И. Механизмы передачи возбудителей и эколого-эпидемиологическая классификация инфекционных и паразитарных болезней человека (точка зрения) // Эпидемиология и Вакцинопрофилактика. 2012. № 2 (63). С. 4–9.
  2. Рум'янцев Ю. В., Савицький В. Л., Крушельницький О. Д. та ін. Актуальні питання епідеміології та профілактики деяких інфекций в збройних силах, серед населення України та у світі. Київ : Українська військово-медична академія, 2015. 371 с.
  3. Савилов Е. Д., Яковлев А. А. Проблемные вопросы общей эпидемиологии. Новосибирск : Наука, 2015. 250 с.
  4. 4. Element II: Mechanisms of Transmission // ATrain Education. URL: https://www.atrainceu.com/content/4-element-ii-mechanisms-transmission

Автор ВУЕ

О. Г. Гейдеріх

Див. також


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
25.05.2020

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Гейдеріх О. Г. Механізм передавання збудника // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Механізм передавання збудника (дата звернення: 9.05.2024).

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶