Мінерагенічне районування

Мінерагені́чне районува́ння (від Мінерагенія), металогенічне районування — виділення рудоносних площ або площ розвитку рудних і нерудних корисних копалин різного значення і розмірів, а також встановлення їхньої супідрядності.

Планетарне мінерагенічне районування

Мінерагенічне районування виділяє планетарні трансрегіональні мінерагенічні пояси (наприклад, Тихоокеанський рудний пояс, Євразійський мінерагенічний пояс) і рудоносні площі меншого масштабу (наприклад, олово-вольфрамові поліметалічні та інші пояси Забайкалля). 1945 геолог і геохімік Д. Щербаков (1893; тепер Україна — 1966; тепер РФ) запропонував комплекс понять, які застосовують у мінерагенічному районуванні. 1947 геолог В. Смирнов (1910–1988; тепер РФ) виділив типи рудних поясів. 1959 група вчених під керівництвом І. Магак’яна (1914; тепер Грузія — 1982; тепер Вірменія) дала визначення мінерагенічних поясів, провінцій і зон. 1959 геолог Є. Шаталов (1908–1978; тепер РФ) запропонував поділяти рудоносні площі за розміром і конфігурацією.

Терміни мінерагенічних територіальних узагальнень вцілому встановлено, однак немає загальної узгодженості їхнього застосування. У 21 ст. більшість дослідників виділяють мінерагенічні пояси, провінції, структурно-мінерагенічні зони і локальні — рудні райони, зони, вузли, поля. Серед рудних зон, вузлів і полів виокремлюють родовища, іноді — рудні ділянки.

Мінерагенічне районування території України

У межах України виділяють мінерагенічні провінції: Дніпровсько-Донецьку, Дністровсько-Причорноморську, Карпатсько-Кримську та Український кристалічний щит. Їх поділяють на субпровінції, структурно-мінерагенічні зони, мінерагенічні зони, рудні райони та рудні поля. У надрах України наявні світового значення родовища заліза, марганцю, великі родовища титану, цирконію, графіту, каолінів, ртуті, урану, рідкісних металів, літію, сірки, солі кам’яної та калійної; присутні родовища золота, нікелю, свинцю, цинку, хромітів, шпату плавикового, апатиту, дорогоцінного каміння, пірофіліту та інших корисних копалин.

Прогнозна оцінка корисних копалин, виконана на території України, свідчить про наявність значних ресурсів головних типів твердих корисних копалин і відображає реальні геологічні перспективи виявлення нових та розширення відомих родовищ.

У методику мінерагенічного районування території України та розробку комплексної прогнозної оцінки вагомий внесок здійснив учений-геолог Л. Галецький (1935–2017; Україна).

Література

  1. Галецький Л. С. Чернієнко Н. М., Брагін Ю. М. та ін. Атлас «Геологія і корисні копалини України». Київ : Геос-ХХІ століття, 2001. 168 с.
  2. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Мінерагенічне районування // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Мінерагенічне районування (дата звернення: 8.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
15.04.2024

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶