Надзвичайний стан
Надзвича́йний стан — особливий правовий режим, який може тимчасово вводитися в країні чи в окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу насильницьким шляхом.
Метою запровадження надзвичайного стану є усунення загрози та якнайшвидша ліквідація особливо тяжких надзвичайних ситуацій, нормалізація обстановки, відновлення правопорядку (при спробах захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу шляхом насильства). Це необхідно для відновлення конституційних прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, створення умов для нормального функціонування органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших інститутів громадянського суспільства.
Зміст
Характеристика
Передбачає особливий режим діяльності органів державної влади і управління, установ та організацій, який допускає встановлення спеціальних, визначених законом обмежень прав і свобод громадян, правоздатності юридичних осіб, а також покладення на них додаткових обов’язків. Запроваджується, як правило, при спробі захоплення державної влади шляхом насильства, у випадках масових порушень правопорядку, що створюють загрозу життю і здоров’ю громадян, виникнення внутрішніх збройних конфліктів, у разі стихійного лиха, аварій і техногенних катастроф, епідемій тощо.
Режим надзвичайного стану передбачає введення заходів загальної безпеки: особливий режим в’їзду та виїзду, обмеження свободи переміщення громадян і руху транспортних засобів, посилення охорони громадського порядку, обмеження чи заборона розповсюдження окремих видів товарів, речовин і напоїв, обшук громадян, речей і транспортних засобів, запровадження комендантської години та ін. Також надзвичайний стан може супроводжуватись істотними обмеженнями політичного характеру: введенням цензури, зупиненням діяльності політичних партій і громадських організацій, забороною проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, а також будь-яких масових заходів, забороною страйків тощо.
Правовий режим надзвичайного стану передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення безпеки і здоров’я громадян, нормального функціонування національної економіки, захисту конституційного ладу, а також допускає тимчасове, обумовлене загрозою, обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Умови введення
Надзвичайний стан вводиться лише за наявності реальної загрози безпеці громадян або конституційному ладові, усунення якої іншим способами є неможливим. Зокрема, він може бути запроваджений у разі:
1) виникнення особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (стихійних лих, катастроф, особливо великих пожеж, застосування засобів ураження, пандемій, панзоотій тощо), що створюють загрозу життю і здоров’ю значних верств населення;
2) здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об’єктів життєзабезпечення;
3) спалаху міжнаціональних і міжконфесійних конфліктів, блокування або захоплення окремих особливо важливих об’єктів або місцевостей, що загрожує безпеці громадян і порушує нормальну діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
4) масових безпорядків, що супроводжуються насильством над громадянами, обмежують їх права і свободи;
5) спроби захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства;
6) масового переходу державного кордону з території суміжних держав;
7) необхідності відновлення конституційного правопорядку і діяльності органів державної влади.
Механізм запровадження
Надзвичайний стан в Україні або в окремих її місцевостях вводиться указом Президента України, який підлягає невідкладному розгляду і затвердженню Верховною Радою України протягом 2 днів з моменту звернення Президента України.
В Україні надзвичайний стан може бути введено на строк не більше 30 діб на всій території і не більш як 60 діб в окремих її місцевостях. У разі необхідності він може бути продовжений Президентом України, але не більш як на 30 діб.
За пропозицією ВР України надзвичайний стан може бути скасований указом Президента України раніше строку, на який він вводився, у разі усунення обставин, що зумовили необхідність введення надзвичайного стану.
В умовах надзвичайного стану Президент України, ВР України, КМ України, міністерства, інші центральні й місцеві органи виконавчої влади, ВР АР Крим, РМ АР Крим, органи місцевого самоврядування, а також військове командування та його представники, підприємства, установи і організації відповідно здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України та законами України, і забезпечують виконання заходів, передбачених Законом «Про правовий режим надзвичайного стану».
Заходи та обмеження під час надзвичайного стану
Загальні обмеження
На період надзвичайного стану можуть запроваджуватися такі заходи:
1) обмеження свободи пересування по території дії надзвичайного стану;
2) обмеження руху транспортних засобів та їх огляд;
3) посилення охорони громадського порядку та об’єктів народного господарства;
4) заборона проведення масових заходів, страйків, акцій протесту, крім заходів, заборона на проведення яких встановлюється судом.
У випадку надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
У зв’язку з надзвичайними ситуаціями техногенного або природного характеру можуть здійснюватися і такі заходи:
1) тимчасова чи безповоротна евакуація людей з місць, небезпечних для проживання;
2) встановлення квартирної повинності для тимчасового розміщення евакуйованого або тимчасово переселеного населення, аварійно-рятувальних формувань та військових підрозділів, залучених до подолання надзвичайних ситуацій;
3) тимчасова заборона будівництва нових, розширення діючих підприємств та інших об’єктів, діяльність яких не пов’язана з ліквідацією надзвичайних ситуації або забезпеченням життєдіяльності населення та аварійно-рятувальних формувань;
4) встановлення карантину та проведення інших обов’язкових санітарних та протиепідеміологічних заходів;
5) запровадження особливого порядку розподілення продуктів харчування і предметів першої необхідності;
6) мобілізація та використання ресурсів підприємств, установ, організацій для ліквідації надзвичайних ситуацій з обов’язковою компенсацією понесених втрат;
7) зміна режиму роботи підприємств, установ, організацій усіх форм власності, переорієнтація їх на виробництво необхідної в умовах надзвичайногг стану продукції;
8) усунення від роботи на період надзвичайного стану в разі неналежного виконання своїх обов’язків, керівників державних підприємств, установ і організацій, від діяльності яких залежить нормалізація обстановки в районі надзвичайного стану.
У виняткових випадках допускається тимчасове залучення на добровільній основі працездатного населення і транспортних засобів громадян для виконання зазначених робіт за дозволом відповідного керівника аварійно-рятувальних робіт за умови обов’язкового забезпечення безпеки праці. Забороняється залучення неповнолітніх, а також вагітних жінок до робіт, які можуть негативно вплинути на стан їх здоров’я.
У випадку надзвичайних ситуацій соціально-політичного характеру
У зв’язку з масовими порушеннями громадського порядку можуть вживатися додаткові заходи правового режиму надзвичайного стану зокрема:
1) запровадження комендантської години (заборона перебувати на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень особи у встановлені години доби);
2) перевірка документів у громадян, а в необхідних випадках - проведення особистого огляду, огляду речей, транспортних засобів, багажу і вантажів, службових приміщень та житла громадян;
3) заборона призовникам і військовозобов’язаним змінювати місце проживання без відома відповідного військового комісаріату;
4) обмеження або тимчасова заборона продажу зброї, отруйних і сильнодіючих хімічних речовин, а також алкогольних напоїв та речовин, вироблених на спиртовій основі;
5) тимчасове вилучення у громадян зареєстрованої вогнепальної і холодної зброї та боєприпасів, а у підприємств, установ і організацій - також навчальної військової техніки, вибухових, радіоактивних речовин і матеріалів, отруйних і сильнодіючих хімічних речовин;
6) заборона виготовлення і розповсюдження інформаційних матеріалів, що можуть дестабілізувати обстановку;
7) регулювання роботи цивільних теле- та радіоцентрів, заборона роботи аматорських радіопередавальних засобів та радіовипромінювальних пристроїв особистого і колективного користування;
8) особливі правила користування зв’язком та передачі інформації через комп’ютерні мережі;
9) порушення у порядку, визначеному Конституцією і законами України, питання про заборону діяльності політичних партій, громадських організацій в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Регулювання
В Україні зміст правового режиму надзвичайного стану порядок його введення та припинення дії, особливості діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, додержання прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб та відповідальність за порушення вимог або невиконання заходів правового режиму надзвичайного стану визначаються ст. 64, 85 і 106 Конституції України, Законом України «Про правовий режим надзвичайного стану» (2000), іншими законами України та указами Президента України про введення надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях.
Чинним законодавством України передбачено систему гарантій законності, прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах надзвичайного стану. Зокрема, на період його дії забороняються: зміна Конституції України, зміна Конституції АР Крим; зміна виборчих законів; проведення виборів Президента України, а також виборів до ВР України, ВР АР Крим і органів місцевого самоврядування; проведення всеукраїнських та місцевих референдумів; обмеження прав і повноважень народних депутатів України.
В умовах надзвичайного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини та громадянина, зазначені в ч. 2 ст. 64 Конституції України. Крім того, введення надзвичайного стану не може бути підставою для застосування тортур, жорстокого чи, такого, що принижує людську гідність поводження або покарання, будь-якого обмеження права на життя, на свободу думки, совісті, релігії у розумінні цих прав і свобод, прийнятих у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права 1966 і законами України.
Важливою гарантією прав і свобод громадян в умовах надзвичайного стану є зобов’язання України відповідно до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966. Згідно цього пакту після введення надзвичайного стану необхідно негайно повідомити через Генерального секретаря ООН державам-учасницям пакту, про обмеження прав та свобод людини і громадянина, що є відхиленням від зобов’язань за Міжнародним пактом, та про межу цих відхилень і причини прийняття такого рішення. У повідомленні зазначається також строк, на який вводяться відхилення від зобов’язань, передбачених Міжнародним пактом. У такому самому порядку Україна повинна повідомити про зміни межі відхилень від зобов’язань за Міжнародним пактом про громадянські та політичні права або строку дії обмежень прав і свобод.
Додатково
Закон «Про облоговий стан» прийнятий у Франції 08.07.1791 — перший нормативний акт, який регламентував порядок введення облогового стану внаслідок внутрішніх заворушень. Фактично цей закон визначав процедуру застосування заходів надзвичайного характеру.
Поняття «надзвичайний стан» виникло після Другої світової війни на зміну понять «стан війни» та «облоговий стан».
У зв’язку з пандемією коронавірусної інфекції в березні 2020 надзвичайний стан оголошено в Португалії, Грузії, Киргизії, Естонії.
Джерела
- Про правовий режим надзвичайного стану: Закон України № 1550-III від 16 березня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. 2000. № 23. Ст. 176. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1550-14
- Міжнародний пакт про громадянські і політичні права // Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043
Література
- Янгол Н. Г. Чрезвычайное законодательство и исключительные правовые режимы: история и современность. Санкт-Петербург : Санкт-Петербургский государственный университет аэрокосмического приборостроения, 2000. 408 с.
- Кузніченко С. О., Басов А. В. Закон України «Про правовий режим надзвичайного стану». Харків : ТОВ «Прометей-Прес», 2006. 380 с.
- Басов А. Повноваження Президента України як гаранта забезпечення прав і свобод людини і громадянина в умовах виникнення надзвичайних ситуацій // Вісник Академії правових наук України. 2011. № 2. С. 150–156. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vapny_2011_2_16
- Єзерський Д. О. Надзвичайний стан: зміст і порядок уведення // Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2015. № 1. С. 127–136. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aymvs_2015_1_14
- Самбор М. А. Надзвичайний стан як умова обмеження права на свободу мирних зібрань // Право України. 2019. № 4. С. 183–195.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Оніщук М. В., Нагребельний В. П. Надзвичайний стан // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Надзвичайний стан (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 31.03.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
