Немошкаленко, Володимир Володимирович
Немошкале́нко, Володи́мир Володи́мирович (26.03.1933, м. Сталінград, тепер м. Волгоград, РФ — 24.06.2002, м. Київ, Україна) — учений-металофізик, дійсний член АН УРСР (тепер Національна академія наук України, з 1982).
|
Немошкаленко, Володимир Володимирович | |
|---|---|
| Народження | 26.03.1933 |
| Місце народження | Сталінград |
| Смерть | 24.06.2002 |
| Місце смерті | Київ |
| Alma mater | Київський політехнічний інститут |
| Напрями діяльності | фізика твердого тіла, науково-організаційна та педагогічна діяльність |
| Традиція/школа | електронна структура і спектроскопія твердого тіла |
Життєпис
Народився в сім’ї військовослужбовця. Закінчив інженерно-фізичний факультет Київського політехнічного інституту (тепер Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», 1956).
Відтоді працював в Інституті металофізики АН УРСР (тепер Металофізики інститут імені Г. В. Курдюмова НАН України): з 1963 — завідувач лабораторії спектроскопії твердого тіла, від 1966 — завідувач відділу, з 1973 — заступник директора, від 1990 — директор. Засновник наукової школи з електронної спектроскопії твердого тіла в цьому інституті.
Діяльність
Напрями наукової діяльності: спектроскопія твердого тіла та електронна структура речовини. Дослідження присвячені фізиці твердого тіла, рентгенівській емісійній, фотоелектронній та оже-спектроскопії для вивчення металів і сплавів металів. Розвинув спектральні методи та застосував методи обчислювальної фізики для отримання уявлення про електронну структуру та електронні властивості реальних твердих тіл: металів, сплавів, інтерметалічних з’єднань, оксидів, нітридів, карбідів, гідридів перехідних металів, а також про основні закономірності їхніх змін під час фазових переходів, впорядкування, аморфізації та структурних перетворень у поверхневих шарах і плівках. Разом із професором В. Альошиним (1942–1989; тепер Казахстан — Україна) відкрив властивість неокислюванності ультрадисперсних форм простих речовин, що знаходяться на поверхні космічних тіл.
Працював у галузі електродинаміки надпровідників і надпровідникових композицій у магнітних полях; фізики надпровідників із високими критичними параметрами та анізотропних неідеальних надпровідників II роду зі структурними дефектами, нових надпровідникових композицій і багатошарових структур. У роботах визначено роль хімічних і структурних факторів у процесах йонізації розсіяних атомів, встановлено особливості структури та динамічні властивості поверхні металів і сплавів порівняно з об’ємними властивостями з урахуванням впливу магнітних перетворень на поверхневі фонони. На цій основі створено методи та прилади для локального й пошарового фізико-хімічного аналізу поверхневих шарів металів і сплавів.
Значну увагу приділяв науково-організаційній та педагогічній діяльності. Декілька років був начальником науково-організаційного відділу Президії АН УРСР. Від 1993 очолював Науково-видавничу раду НАН України. У період відновлення незалежності наукове книговидання було у складному фінансовому становищі. За цих обставин видавництво «Наукова думка» продовжило роботу і стало одним із кращих. Також посприяв реорганізації спеціалізованої друкарні наукових журналів у Видавничий дім «Академперіодика» та організації академічного проєкту «Наукова книга» (з 2001).
Автор понад 700 наукових праць (з них — 13 монографій). Серед учнів — 11 докторів та 70 кандидатів наук.
Визнання
Премії імені К. Д. Синельникова (1977), Н. П. Барабашова (1992), Г. В. Курдюмова (1999) НАН України.
Державна премія України (1980; 1992).
Державна премія СРСР (1985).
Заслужений діяч науки і техніки України (з 1991).
Орден князя Ярослав Мудрого V ступеня (1997).
Почесний доктор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (з 1999).
2002 на фасаді Інституту металофізики імені Г. В. Курдюмова НАН України встановлено бронзову меморіальну дошку з барельєфом Немошкаленка.
Праці
У с п і в а в т. —
Электронная структура и электронные свойства переходных металлов и их сплавов. Киев : Наукова думка, 1971. 306 с.
Теоретические основы рентгеновской эмисионной спектроскопии. Киев : Наукова думка, 1974. 376 с.
Электронная спектроскопия кристаллов. Киев : Наукова думка, 1976. 336 с.
Методы вычислительной физики в теории твердого тела. Киев : Наукова думка, 1985. 295 с.
Аморфные металлические сплавы. Киев : Наукова думка, 1987. 248 с.
Электронная структура твердых тел в области фундаментального края поглощения. Введение в теорию. Киев : Наукова думка, 1992. 568 с.
Magneto-optical and Optical Properties of Fe-rich Au-Fe Alloy Films Near the fcc-bcc Structural Transformation Region // Physical Review B. 2003. Vol. 67. P. 1–8. URL: https://journals.aps.org/prb/abstract/10.1103/PhysRevB.67.104424
Література
- Пам'ятi В. В. Немошкаленка // Вісник Національної академії наук України. 2002. № 8. С. 72. UEL: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71541
- Храмов Ю. А. История физики. Киев : Феникс, 2006. 1176 с.
- Видатний організатор вітчизняного наукового книговидання: з нагоди 75-річчя академіка В. В. Немошкаленка // Вісник Національної академії наук України. 2008. № 4. С. 80–82. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2008_4_9
- Наукові школи // Інститут металофізики імені Г. В. Курдюмова. URL: https://www.imp.kiev.ua/?lang=ukr&a=science_schools
- Немошкаленко Володимир Володимирович // Національна академія наук України. URL: https://www.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/Statuses/Pages/default.aspx?PersonID=0000009315
- Немошкаленко Володимир Володимирович // Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. URL: https://pnu.edu.ua/немошкаленко-володимир-володимирови/
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Немошкаленко, Володимир Володимирович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Немошкаленко, Володимир Володимирович (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 11.03.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
[Категорія:]]
