Протодьяконов, Михайло Михайлович
Протодья́конов, Миха́йло Миха́йлович (04.10.1874, м. Оренбург, тепер Російська Федерація — 05.04.1930, м. Ташкент, тепер Узбекистан) — вчений у галузі гірництва, засновник української школи геомеханіки, творець першої теорії формування склепіння природної рівноваги в покрівлі гірничих виробок, теорії тиску гірських порід на кріплення, розробник універсальної шкали та коефіцієнта міцності гірських порід.
Один із фундаторів Середньоазіатського університету (тепер Національний університет Узбекистану).
|
Протодьяконов, Михайло Михайлович | |
|---|---|
| Народження | 04.10.1874 |
| Місце народження | Оренбург |
| Смерть | 05.04.1930 |
| Місце смерті | Ташкент |
| Напрями діяльності | вчений у галузі гірництва |
| Традиція/школа | засновник української школи геомеханіки |
Життєпис
Народився в родині директора Оренбурзького ремісничого училища. Навчався в гімназії (спочатку в м. Єкатеринбурзі, а потім в м. Уфі).
1893 вступив на математичне відділення фізико-математичного факультету Імператорського Санкт-Петербурзького університету (тепер Санкт-Петербурзький державний університет); з 2-го курсу перейшов вчитися в Санкт-Петербурзький гірничий університет, який закінчив 1899.
1899, після закінчення інституту, був заарештований за участь в соціал-демократичній пропаганді, у зв'язку з проведенням дізнання у справі «Союзу боротьби за визволення робітничого класу». Наприкінці року був звільнений з-під арешту, але до 1904 залишався під наглядом поліції, що унеможливило для нього вступ на державну службу та проведення наукових досліджень. Працював завідувачем Садонським срібло-свинцевим рудником Терського гірничопромислового товариства на Північному Кавказі, де керував експлуатацією рудників і вів будівництво гідротехнічних споруд.
1904 в «Гірничому журналі» з’явилася його перша ґрунтовна наукова стаття «Гірські річки центральної частини Північного Кавказу і деякі особливості експлуатації їх енергії». Тоді ж він став асистентом кафедри гірничого мистецтва проф. О. Терпигорєва у Катеринославському вищому гірничому училищі (тепер Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»).
1905 поїхав у наукове відрядження за кордон.
1908 захистив дисертацію на тему «Тиск гірських порід на рудникове кріплення» в Санкт-Петербурзькому гірничому інституті, після чого там же був обраний спершу екстраординарним професором, а потім — ординарним професором Катеринославського вищого гірничого училища.
1914 у зв’язку з погіршенням стану здоров’я повністю припинив роботу, перебував спочатку на лікуванні в Криму, а потім у м. Ташкенті.
1918 повернувся до педагогічної і наукової діяльності, вів викладацьку роботу в Середньоазіатському університеті, був одним із співорганізаторів цього ЗВО.
Протодьяконов — організатор гірничої справи в Середній Азії. Опублікував низку робіт з гірничого тиску, рудникового кріплення, вентиляції гірничих виробок, нормування гірничих робіт.
Протягом 1918–1923 завідував секцією і був консультантом Вищої ради народного господарства РСФРР. Від 1926 працював у Середньоазіатському відділенні Геологічного комітету; був членом президії Середньоазіатського Держплану.
1928 був обраний головою Середньоазіатського бюро інженерно-технічної секції Союзу гірників СРСР.
Наукова діяльність
1908–1914 брав участь в створенні багатотомної капітальної праці «Опис Донецького басейну». Від 1906 у спеціалізованих наукових виданнях «Записки Катеринославського технічного товариства», «Відомості Катеринославського вищого гірничого училища», «Гірничозаводський листок» і «Гірничий журнал» опублікував низку робіт щодо розрахунку рудникових кріплень і гірничого тиску, які принесли йому визнання в якості вченого-гірника. Перше обґрунтування нових методологічних прийомів описав у роботі «Про деякі спроби застосування математики до гірничого мистецтва». Ці ж ідеї він втілив у дисертації [опубліковано в «Гірничому журналі» (1909)]. Запропонував оригінальну теорію гірничого тиску і вперше вивів формулу його розрахунків. В узагальненому вигляді автор сформулював цю теорію у праці «Тиск гірських порід і рудникове кріплення» (1930). Запропонована вченим шкала коефіцієнта тривкості гірських порід стала першим реальним способом оцінки гірських порід за їхньою буримістю, вибуховістю та іншими параметрами.
Праці
- Горные речки центральной части Северного Кавказа и некоторые особенности эксплуатации их энергии // Горный журнал. 1904. Т. 4. № 11. С. 151–169.
- О некоторых попытках применения математики к горному искусству // Записки Екатеринославского отделения Русского технического общества. 1906. № 3–5. С. 57–71.
- Серебро-свинцовые рудники Терского горнопромышленного общества // Сборник статей Горнозаводского листка. 1906. № 9. С. 327–342; № 10. С. 389–404; № 11. С. 433–456; № 12. С. 465–480.
- Условия свинцово-рудного дела за границей и сравнение их с русскими // Известия Екатеринославского высшего горного училища. 1907. Вып. 1. С. 1–39.
- Давление горных пород на рудничную крепь // Горный журнал. 1909. Т. 3. № 8. С. 220–231.
- Производительность забойщика по углю // Горный журнал. 1909. Т. 4. № 11. С. 125–145.
- Попытки опытного исследования законов давления пород на горные выработки // Горный журнал. 1912. Т. 2. № 4–5. С. 12–39.
- К вопросу о давлении сыпучих тел выработки // Горный журнал. 1916. Т. 2. № 6. С. 125–139.
- Краткий курс горного искусства. Ташкент : [б. в.], 1921. 204 с.
- К вопросу о составлении урочного положения горных работ // Инженерный труд. 1924. № 4. С. 19–23; № 5. С. 22–27.
- Материалы для урочного положения горных работ : в 2 ч. Москва : ЦК Горнорабочих СССР, 1926.
- Давление горных пород и рудничное крепление : в 2 ч. Москва : Государственное техническое издательство, 1930.
Література
- 3ворыкин А. А., Михаил Михайлович Протодьяконов, «Горный журнал», 1946. № 1.
- Рыжков К.В. 100 великих изобретений. Москва : Вече, 1999. 528 с.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва. Київ-Алчевськ: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», вид-во «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. 542 с.
- Протодьяконов, Михайло Михайлович. URL: https://web.archive.org/web/20071222035031/http://library.istu.edu/hoe/personalia/protodiakonov.pdf.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Протодьяконов, Михайло Михайлович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Протодьяконов, Михайло Михайлович (дата звернення: 9.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 22.06.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
