Радянська соціологічна асоціація
Радя́нська соціологі́чна асоціа́ція (РСА) — громадська наукова організація, яка об’єднувала колективи та окремих осіб, котрі працювали в галузі соціології. Діяла в СРСР 1958 — 1992. Заснована для сприяння розвитку соціологічних досліджень, використання їх результатів у соціальній практиці.
Зміст
Історична довідка
Офіційна дата заснування РСА — 13.06.1958: згідно з Постановою комісії ЦК КПРС прийнято Постанову Президії АН СРСР про заснування РСА як добровільної науково-громадської організації. Визначальну роль у створенні РСА відіграли політичні принципи «посилення ролі радянських наукових установ у діяльності міжнародних наукових організацій» та ознайомлення «зарубіжних соціологів із нашою позицією щодо найважливіших питань суспільного розвитку». Першим президентом РСА став член-кореспондент (пізніше академік) АН СРСР Ю. П. Францев. 1991 відбувся перший з’їзд соціологів СРСР. Після розпаду СРСР і саморозпуску РСА (1992) на базі її регіональних відділень виникли національні соціологічні асоціації незалежних держав, зокрема Соціологічна асоціація України.
Структура
До РСА на початковому етапі могли вступати лише колективні члени. Членами-засновниками за згодою ЦК КПРС і Президії АН СРСР були призначені Інститут філософії, Інститут права, Інститут економіки, Інститут етнографії, Інститут філософії УРСР, Інститут філософії і права АН БРСР, вчені ради філософського факультету МДУ, кафедра діалектичного та історичного матеріалізму Академії суспільних наук при ЦК КПРС, кафедра філософії Інституту міжнародних відносин і низка інших наукових установ. Саме вони контролювали професійну діяльність учених, включно з їхньою участю в РСА. Для решти індивідів доступ до РСА був обмежений. Діяльність РСА планували зазначені організації. 1990 у складі РСА було 20 регіональних відділень (українське, московське, сибірське, уральське, прибалтійське та ін.), які об’єднували 6000 індивідуальних і 1300 колективних членів. Втім статус відділень РСА не був визначений. Вищим органом РСА були Загальні збори, що проводилися не рідше ніж 1 раз на 4 роки. На зборах обирали Правління РСА, що скликалося раз на рік. Правління РСА обирало на 4 роки Президію РСА, яка керувала роботою РСА у період між засіданнями Правління. Кооперація і координація діяльності соціологів — членів асоціації здійснювалася у межах 29 науково-дослідних секцій, що репрезентували основні напрями соціологічних досліджень у СРСР.
Напрями діяльності
РСА діяла за численними напрямами:
- координувала діяльність членів асоціації, концентрувала їхні зусилля на перспективних напрямах досліджень, організовувала міжвідомчі наукові колективи для розроблення актуальних теоретичних і прикладних проблем;
- сприяла формуванню мережі банків соціологічних даних, консультативних соціологічних центрів, інших соціологічних організацій;
- розповсюджувала методичну документацію, надавала різнобічну допомогу соціологам-виробничникам;
- інформувала членів асоціації про зміст і результати соціологічних досліджень у СРСР і за кордоном;
- розвивала міжнародні наукові зв’язки — сприяла обміну бібліографічною інформацією із закордонними соціологічними центрами, проводила міжнародні соціологічні семінари і конференції.
Друкованим органом РСА був журнал «Суспільні науки в СРСР» (виходив чотири рази на рік).
Значення
Діяльність РСА сприяла, з одного боку, первинній інституціоналізації соціології в СРСР, а з другого — реалізації ідеологічної функції щодо поширення марксизму-ленінізму передусім на міжнародному рівні. РСА перебувала під партійним тиском, що суттєво ускладнювало роботу організації впродовж усього періоду існування та обмежувало розвиток соціології як науки.
Література
- Козлова Л. А. Социология и власть: Документы и материалы. 1953-1968 / Под ред. Л.Н. Москвичева. М.: Academia, 1997. 168 с.
- Социология в России / Под ред. В.А. Ядова. — 2-е изд., перераб. и доп. М.: Издательство Института социологии РАН, 1998. 696 с.
- Шубкин В. Н. Возрождающаяся социология и официозная идеология // Российская социология шестидесятых годов: В воспоминаниях и документах. СПб.: Русский христианский гуманитарный ин-т, 1999. С. 64 – 81.
- Капто А. С. Советская социологическая ассоциация в институционализации отечественной социологии // Социологические исследования. 2018. № 12. С. 121 – 132.
- Мансуров В. А., Пронина Е. И., Юрьев П. С. К 60-летию Советской социологической ассоциации / Российского общества социологов (ССА/ РОС) // Научный результат. Социология и управление. 2018. Т.4. № 4. С. 16–27.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Чепак В. В. Радянська соціологічна асоціація // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Радянська соціологічна асоціація (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 16.03.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
