Седевакантизм

(лат. sedes — престол і vacans — порожній) - рух у Католицькій церкві, що виник після Другого Ватиканського собору, прибічники якого не визнають пап, котрі правили під час і після собору (Івана XXIII, Павла VI, Івана Павла I, Івана Павла II, Бенедикта XVI, Франциска), вважають їх такими, що втратили престол через "єресь модернізму". Назва руху походить від усталеної формули sede vacante («при незайнятому престолі»), що використовується на позначення періоду вакансії Папського престолу між смертю попереднього понтифіка і обранням наступного.