Симиренко, Лев Платонович
Симире́нко, Лев Плато́нович (Левко Платонович; 18.02.1855, с. Мліїв, тепер Черкаського району Черкаської області, Україна — 06.01.1920, там само) — вчений-садівник, помолог, плодовод, член-кореспондент Бельгійського товариства садівників (з 1894), почесний член Французького національного помологічного товариства (з 1895). Син П. Симиренка, батько В. Симиренка.
|
Симиренко, Лев Платонович | |
|---|---|
| Народження | 18.02.1855 |
| Місце народження | Мліїв |
| Смерть | 06.01.1920 |
| Місце смерті | Мліїв |
| Місце поховання | Мліїв |
| Alma mater | Одеський національний університет імені І. І. Мечникова |
Зміст
Життєпис
Народився у родині підприємця-цукрозаводчика. Закінчив приватну гімназію імені Кнері в м. Одесі (1872). Того ж року вступив на техніко-агрономічне відділення фізико-математичного факультету Новоросійського університету (тепер Одеський національний університет імені І. І. Мечникова). В університеті познайомився з революціонером А. Желябовим, який залучив його до руху народництва. 1874 перевівся на природничо-математичний факультет Імператорського університету Святого Володимира (тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка), де став членом Київського молодіжного гуртка й долучився до революційної діяльності. Щоб уникнути переслідувань і виключення, повернувся до Новоросійського університету (1878), який закінчив 1880.
Від 1879 перебував під наглядом поліції, а після обшуків у родинному помешканні Симиренків — під арештом. За браком доказів у революційній діяльності за адміністративним розпорядженням суду опинився у пересильній в’язниці м. Мценська (тепер Ростовська область Російської Федерації), а згодом (з 10 вересня 1880) — на засланні у м. Красноярську, потім у м. Балаганську.
Захистив дисертацію з органічної хімії, диплом кандидата природничих наук одержав у Мценській в’язниці.
У сибірському засланні працював садівником у зимових садах та оранжереях місцевих купців, доглядав і реконструював міський парк у м. Красноярську, розвивав садово-паркове господарство, створив зразок сибірського саду зі сланких рослин, вивів сорти низькорослих дерев, що витримували морози й плодоносили, та запропонував ефективну систему збалансованого землекористування й господарювання в Сибіру.
1886 Симиренко повернувся до родинного маєтку у с. Мліїві, де 1887 створив помологічний розсадник, працював і мешкав до кінця життя. 1917 передав помологічний розсадник у власність держави та став його директором і науковим керівником. Загинув за нез’ясованих обставин (застрелений).
Наукова діяльність
У родинному маєтку у с. Мліїві зібрав понад 3 тисячі сортів плодових дерев, ягідних та декоративних рослин. Маточний розсадник був найбільшою колекцією в Європі: 900 сортів яблунь, 889 — груш, 350 — вишень і черешень, 165 — аґрусу, 84 — слив, 36 — абрикосів тощо. Акліматизував завезені й виводив нові сорти (яблунь) з вказівками перспективних районів їх вирощування.
Займався сортовивченням, розробкою питань акліматизації, досліджував стійкість проти шкідників і хвороб тощо. Смакові якості плодів, лежкість та інші властивості, які виокремив Л. Симиренко, покладені в основу сучасних методик плодової селекції. Результати вивчення помологічної колекції розсадника виклав у генеральному каталозі «Ілюстрований опис маточних колекцій розсадника» (1901).
Заснував Мліївську школу садівництва, організував для селян народну школу, в якій також вивчалося садівництво.
Сорт яблуні «Ренет Платона Симиренка» назвав на честь батька. Плоди цього сорту під назвою «Ренет Зелений П. Ф. Симиренка» демонстрував 1887 на Харківській сільськогосподарській виставці. Саме цю назву сорту збережено ним у всіх наступних помологічних працях.
1902 опубліковано «Генеральний каталог плодових дерев», а 1912 — фундаментальну працю «Кримське промислове садівництво».
Заснував новий виробничо-біологічний напрям у сучасній помології, започаткував дослідження та впровадження в умовах України найцінніших сортів плодових культур, займався питанням промислових насаджень.
Фундатор кримського промислового садівництва. Забезпечував садівничі господарства саджанцями, вирощеними у власному помологічному розсаднику, завдяки чому було закладено десятки тисяч високопродуктивних промислових садів на теренах України, Польщі, Росії аж до Далекого Сходу, країн Балтії тощо.
Вів активне співробітництво із журналами «Прогресивне садівництво і городництво» («Прогрессивное садоводство и огородничество»), «Плодівництво» («Плодоводство »), «Вісник садівництва, плодівництва та городництва» («Вестник садоводства, плодоводства и огородничества») та ін. Паралельно готував наукову працю «Російсько-українська помологія» (незавершена), в якій узагальнено 30-річні дані з сортовивчення плодових і ягідних культур.
Нагороди та визнання
Отримав нагороди вітчизняних і закордонних сільськогосподарських виставок, зокрема Велику золоту медаль на сільськогосподарській виставці в м. Парижі (1894). Центральному державному плодовому розсаднику України (тепер Інститут помології ім. Л. П. Симиренка НААН України) присвоєно його ім’я (1958). На честь вченого 1981 у м. Києві та с. Медвеже Вушко Вінницького району Вінницької області названо вулиці. Ім’я Симиренка носять також вулиці у містах Одесі (Україна) та Краснодарі (Російська Федерація).
Академією наук України встановлено премію імені Симиренка за наукові праці в галузі садівництва, дендробіології та квітникарства (1980).
Праці
- Иллюстрированное описание маточных коллекций питомника. Киев : Типография *Университета Св. Владимира, 1901. 410 с.
- Крымское промышленное плодоводство. Москва : Типо-литография товарищества И. Н. Кушнерев и К°, 1912. 746 с.
- Помология : в 3 т. Киев : Издательство Украинской академии сельскохозяйственных наук, 1961–1963.
Література
- Вольвач П. В. Л. П. Симиренко — фундатор українського промислового садівництва : в 3 ч. Сімферополь : Таврія, 2002–2004.
- Карпенко В. В. Лев Платонович Симиренко: життя та діяльність // Грані. 2014. № 12 (116). С. 135–141.
- Капштик М. В. Постать Л. П. Симиренка в контексті розвитку регіональної енциклопедистики // Уманська старовина. 2016. Вип. 1. С. 126–133.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Симиренко, Лев Платонович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Симиренко, Лев Платонович (дата звернення: 4.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 18.02.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
