Адекватне тлумачення

Адеква́тне тлума́чення, буквальне тлумачення — роз’яснення норм права, за якого реальний зміст норм права відповідає його буквальному зовнішньому вираженню. Ця правова норма ідентична її текстовій формі, тобто «дух» і «буква» закону збігаються.

Адекватне тлумачення зазвичай застосовують до норм права, з чітким однозначним змістом, а також норм-дефініцій (наприклад, поняття злочину в Кримінальному кодексі України). Під час адекватного тлумачення зміст правової норми залишається незмінюваним, незважаючи на використані способи тлумачення (функціональний, системний, цільовий та ін.). За поділом норм права відповідно до обсягів тлумачення виділяють обмежувальне та розширювальне тлумачення правових норм.

Література

1. Рабінович П. М. Офіційно-нормативне тлумачення законодавства як інструмент адаптації правового регулювання до соціальних змін // Вісник Академії правових наук України. 2002. № 1 (28). С. 23–35.
2. Капліна О. Правозастосовне тлумачення норм кримінально-процесуального права. Харків : Право, 2008. 296 с.
3. Гончаров В. Від старої теорії тлумачення до нової: основні виклики та рішення // Філософія права і загальна теорія права. 2014. № 1–2. С. 53–69.
4. Саміло Г. Проблеми тлумачення правових норм. Запоріжжя : Запорізький національний технічний університет, 2017. 144 с. URL: http://eir.zntu.edu.ua/bitstream/123456789/2670/1/Samilo_Problems_of_interpretation.pdf

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ Адекватне тлумачення // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Адекватне тлумачення (дата звернення: 27.04.2024).