Туржанський, Віктор
Туржа́нський, Ві́ктор (справжнє ім’я та по батькові — В’ячеслав Костянтинович; 04.03.1891, м. Київ, тепер Україна — 13.08.1976, м. Мюнхен, Німеччина) — актор, кінорежисер і художник.
Туржанський, Віктор | |
---|---|
Справжнє ім’я | В’ячеслав |
Народження | 1891 |
Місце народження | Київ, Україна |
Смерть | 1976 |
Місце смерті | Мюнхен, Німеччина |
Напрями діяльності | мистецтво, акторське мистецтво |
Життєпис
Походив із родини художника. Навчався у Київському художньому училищі. Був актором театру «Соловцов» (м. Київ). З 1911 навчався акторському мистецтву в К. Станіславського у 1-й школі-студії Московського художнього театру (м. Москва). Дебютував 1912 як актор («Трагедія надвиробництва», «Страшна помста»), 1914 як режисер(«Симфонія кохання і смерті»). 1914 брав участь у Першій світовій війні, був поранений. З 1914 працював режисером на кіностудії Й. Єрмольєва у м. Ялті. Фільмом «Брати Карамазови» (1915) дебютував як сценарист і режисер.
1920 емігрував до Франції разом із дружиною актрисою Н. Кованько, театральною трупою І. Фастовича та акторами кіностудії Й. Єрмольєва. У Франції працював на кіностудіях «Альбатрос» і «Сіне-Франс-фільм», 1926–1930 працював у Голлівуді.
Від 1938 жив у Німеччині, у 1960-х — у м. Медоні (регіон Іль де Франс, Франція).
Творчість
У доробку В. Туржанського як режисера понад 80 фільмів. В еміграції знімав стрічки у Франції, США, Італії, Німеччині. Його фільми належать до різних жанрів: мелодрами, пригодницькі, музичні комедії, детективні, політичні, екранізації літературних творів.
Був асистентом А. Ганса під час зйомок фільму «Наполеон» (1927).
Серед фільмів: «Пісня тріумфуючого кохання» (Франція, 1923), «Мішель Строгов» (1926),«Волга, Волга» (Німеччина, 1928), «Авантюрист» (США, 1928), «Невідомий співак» (Франція, 1931), «Волга у полум’ї» (Франція, 1934), «Очі чорні» (Франція, 1935), «Брехня Ніни Петрівни» (Франція, 1937), «Східний експрес» (Німеччина, 1944), «Козаки» (Італія — Франція, 1960), «Тріумф Мішеля Строгова» (Франція — Німеччина, 1961), «Клеопатра, королева для Цезаря» (Італія — Франція, 1962) та ін.
Працював в Італії як продюсер під псевдонімом Арнальдо Дженоіно (Arnaldo Genoino).
Займався також живописом. Твори в 1957 експонувалися на виставці театральних і кінохудожників у «Театр де Парі».
Література
- Носик Б. «Наконец-то я увидел хороший фильм…» (Выходцы из России во французском кино) // Евреи в культуре Русского зарубежья. 1992. Вып. 1. С. 440–441.
- Гращенкова И. Кино Серебряного века: русский кинематограф 10-х годов и кинематограф русского послеоктябрьского зарубежья 1920-х годов. Москва : А. А. Можаев, 2005. 430 с.
- Янгиров Р. «Рабы Немого». Очерки исторического быта русских кинематографистов за рубежом. 1920–1930-е годы. Москва : Библиотека-фонд Русское Зарубежье, 2007. 494 с.
- Шапрон Ж. Русские во Франции. // Искусство кино. 2013. № 7. Режим доступа: http://kinoart.ru/archive/2013/07/russkie-vo-frantsii
- ТУРЖАНСКИЙ Виктор (Вячеслав) Константинович // Искусство и архитектура русского зарубежья. Режим доступа: http://artrz.ru/search/%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9/1805107607.html
- Victor Tourjansky // Cinema actuel Prix & recompenses. URL: www.cineartistes.com/fiche-Victor+Tourjansky.html
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Глухова С. В. Туржанський, Віктор // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Туржанський, Віктор (дата звернення: 28.04.2024).