Тюрго, Анн Робер
Тюрго́, Анн Робе́р Жак, барон де л’Ольн (фр. Turgot, Anne Robert Jacques, baron de l’Aulne; 10.05.1727, м. Париж, Франція — 18.03.1781, там само) — філософ-просвітитель, енциклопедист, представник школи фізіократів у політекономіці, член Академії написів і красного письменства (з 1776).
|
Тюрго, Анн Робер (Turgot, Anne Robert Jacques, baron de l’Aulne) | |
|---|---|
| Народження | 10.05.1727 |
| Місце народження | Париж, Франція |
| Смерть | 18.03.1781 |
| Місце смерті | Париж, Франція |
Життєпис
Народився у дворянській родині. Навчався у колежі Людовіка Великого, колежі дю Плессі, з 1743 — у семінарії Сен-Сюльпіс (усі — м. Париж), на теологічному факультеті Сорбонни (1748–1750), де отримав ступінь ліценціата. Від духовного сану відмовився.
З 1752 — член Паризького парламенту (суду) і помічник генерального прокурора. 1753 отримав чин рекетмейстера.
Брав участь у створенні «Енциклопедії, або Тлумачного словника наук, мистецтв і ремесел» Д. Дідро і Ж. д’Аламбера (автор статей «Етимологія», «Існування», «Розширюваність», «Фундації», «Ярмарки та ринки»).
З 1761 — інтендант провінції Лімузен. У 1774 — морський міністр, 1774–1776 — генеральний контролер фінансів (державний міністр). Прихід Тюрго до міністерства вітався прогресивною громадськістю як «доброчесність при владі». Тюрго провів низку антифеодальних реформ: скасував непотрібні податки, увів вільну торгівлю зерном (едикт від 13.09.1774) тощо. 1776 підготував серію едиктів, спрямованих на вільний розвиток економіки [скасування панщини (дорожньої повинності для селян) і заміна її податком для всього населення (в тому числі й привілейованих верств), запровадження вільної торгівлі, скасування посад голів ремісничих гільдій тощо]. Реформи викликали незадоволення реакційних кіл, і 12.05.1776 король відправив Тюрго у відставку.
Залишивши міністерство, Тюрго займався літературною та науковою працею (зокрема, перекладав оди Горація, проводив досліди з електрики тощо).
Науковий доробок
Тюрго — автор праць з різних галузей знань. Серед них: «Листи проти системи Берклі», «Міркування про загальну історію», «Про природу людського розуму», «Політична географія» (усі — 1750), «Міркування про створення і розподіл багатств» (1766), «Дослідження про грошові позики» (1769), «Листи про свободу торгівлі зерном» (1770) та інші.
Історію права, держави, господарства та розумової діяльності Тюрго прагнув розглядати в їх внутрішньому зв’язку як закономірний процес. Праця Тюрго «Міркування про створення і розподіл багатств» написана за 10 років до праці А. Сміта «Дослідження про природу і причини багатства народів» (1776), що дає підстави вважати Тюрго одним з фундаторів політекономії. На думку Тюрго свобода — головна умова розвитку багатства, вона має бути надана усім — і в галузі праці, і у сфері торговельних відносин.
У філософських поглядах Тюрго — прихильник деїзму, виступав проти релігійного фанатизму; намагався поєднати раціоналізм Р. Декарта з сенсуалізмом Дж. Лока. Історію людства розглядав як частину історії природи, але підійшов до висновку, що люди самі творять історію під тиском обставин, впливом природи та досвіду попередніх поколінь. Вважаючи людський розум рушійною силою прогресу, надавав значення і умовам матеріального життя, і економічним відносинам. Уперше сформував учення про 3 стадії культурного прогресу людства: релігійну, спекулятивну та наукову.
Тюрго був противником привілеїв дворянства і духівництва, прихильником рівноправ’я усіх станів. 1778 опублікував працю «Дослідження про муніципалітети», де пропонував створити муніципальні, провінційні та національні асамблеї, які б обиралися власниками без поділу на стани. Стверджував, що державна влада, побудована на розумних основах, керує, нікого не утискуючи, розвиваючи самодіяльність і свободу, заохочуючи науку і мистецтво, сприяючи всебічному прогресу.
Вважав найвигіднішим для нації та держави капіталістичний спосіб виробництва, який, на його думку, міг вивести Францію з тяжкого економічного стану та поставити державу на міцну основу.
Виступав за проведення реформи кримінальної юстиції у Франції: публічність процесу, захист обвинуваченого, скасування тортур, винесення вердикту ¾ голосів тощо.
Визнання
Іменем Тюрго названа низка закладів освіти, зокрема ліцеї у містах Парижі та Ліможі. Пам’ятники Тюрго установлено в м. Парижі (1852–1857; скульптор П. Траво), м. Версалі (1843; скульптор Ж. Ф. Лежандр-Ераль).
Цитата
«…Тюрго не тільки економіст, він також людина Просвітництва, що перебувала під впливом духу енциклопедизму. Він переконаний, що наука має прийти на допомогу адміністрації та що треба заохочувати першу для розвитку другої. Він цікавився усіма відкриттями, придатними для використання, такими, як перетворення чавуну на сталь на металургійних заводах Бюффона або ще несподіванішими технічними об’єктами, такими, як криголам Депарсьє…».
Бадентер Е., Бадентер Р. Кондорсе (1743–1794). Інтелектуал у політиці / Пер. з фр. С. Глухова. Київ : Юніверс, 2008. С. 88–89.
Праці
- Œuvres : en 5 t. Paris : Schelle, 1912–1923.
- Œuvres de Turgot : en 5 t. Paris : Hachette Livre, 2018.
- Р о с. п е р е к л. — Избранные экономические произведения. Москва : Соцэкгиз, 1961. 198 с.
- Избранные философские произведения. 2-е изд., испр. Москва : URSS, 2011. 188 с.
Література
- Афанасьев Г.Е. Главные моменты министерской деятельности Тюрго и их значение. Одесса : Типография В. Кирхнера, 1884. 279 с.
- Faure E. La disgrace de Turgot : en 2 t. Paris : Gallimard, 1961.
- Казарин А. И. Тюрго как философ и историк // Французский ежегодник. 1961. Москва : Наука, 1962. С. 75–94.
- Poirier J. P. Turgot. Laissez-faire et progrès social. Paris : Perrin, 1999. 459 p.
- Бадентер Е., Бадентер Р. Кондорсе (1743–1794). Інтелектуал у політиці / Пер. з фр. С. Глухова. Київ : Юніверс, 2008. 568 с.
- Say L. Turgot. Paris : Hachette, 2019. 214 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Глухова С. В. Тюрго, Анн Робер // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Тюрго, Анн Робер (дата звернення: 27.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 24.11.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
