Україна: торгівля

Загальні тенденції

Після розпаду СРСР та розриву всіх господарчих зв’язків з колишніми союзними республіками Україна зіштовхнулась із серйозними проблемами як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку. Енергоресурси, що перетворилися на іноземні, із закупівельними цінами на рівні світових, соціально-економічна криза, швидке зростання тіньової економіки — всі ці негативні фактори не дозволяли швидко реформувати виробничий комп¬лекс України. Разом з тим Україна традиційно посідала провідне місце серед держав СНД у розвитку зовнішньоекономічних зв’язків, маючи запаси природних ресурсів, виробничі потужності, трудові ресурси, транспортне забезпечення тощо

На розвиток зовнішньоекономічної діяльності негативно вплинуло падіння обсягів виробництва та розрив господарчих зв’язків, недосконалість законодавства та валютно-фінансової політики. Нестабільність — основна причина незацікавленості підприємств в розвитку зовнішньоекономічної діяльності та орієнтації на експорт.

Станом на 2021 динаміка української економіки значною мірою визначається глобальними та регіональними економічними тенденціями, а також пріоритетами зовнішньоекономічної та інтеграційної політики. Економічна інтеграція до європейських структур та співпраця у зовнішній торгівлі з міжнародними економічними та фінансовими організаціями є однією зі стратегічних цілей держави. На 2020 Україна мала дефіцитний баланс зовнішньої торгівлі 255,5 млн. дол. Порівняно з 2019 негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами і послугами скоротилося у 14,4 рази: з 3,69 млрд дол. до 255,5 млн дол. На 2021 зовнішньоекономічні зв’язки встановлені з понад 184 країнами світу.

Основні товари експорту: продовольчі товари та сільськогосподарська продукція (44,82 %); метали та вироби з них; машини, устаткування та транспорт; мінеральні продукти; продукція хімічної промисловості. Основні товари імпорту: машини, устаткування та транспорт (32,09 %); продукція хімічної промисловості; паливно-енергетичні товари; продовольчі товари та сільськогосподарська продукція. Простежуються чіткі тенденції змін у географії української торгівлі товарами — втрата Росією провідної позиції серед країн — торгівельних партнерів України (натомість найбільшим партнером став Китай); сповільнення торгівлі з ЄС.

Розвиток зовнішньої торгівлі (1991–1999)

Україна завжди мала економічні зв’язки з країнами світового співтовариства, але її включення у систему світового господарства на сучасному етапі мало свої особливості, здебільшого зумовлені набуттям державної незалежності. Головним економіко-правовим документом, що регламентує розвиток зовнішньо-економічної політики України, є Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (квітень, 1991).

Від 1992 у географічній структурі експорту відбулися значні зміни. Скоротився обсяг експорту, що припадав на країни колишнього СРСР (з 60 % до 35,6 %), зокрема в Росію. Зросли обсяги експорту до країн Європейського Співтовариства, Китаю, США. Серед імпортерів — Росія, Німеччина та США.

Зовнішньоторговельний обіг України за період 1993–1997 зріс від 17,3 млрд дол. до 31,3 млрд дол. Проте за 1998 знизився до 27,3 млрд дол. за рахунок падіння експорту та імпорту України. В експортних поставках домінували метал та металопродукція (42,2 %), хімічна продукція (10,1 %), мінеральні продукти (9,2 %). В імпорті переважали енергоносії (при тому 40,5 % припадало на Росію).

За період 1994–1998 намітилася тенденція зниження частки країн СНД в українському експорті й імпорті та збільшення частки країн ЄС. Зовнішньоторговельний обіг товарів 1999 становив 23,4 млрд дол., скоротившись на 14 % порівняно з 1998. Це зниження відбулося за рахунок зменшення як експорту України (до 11,6 млрд дол.), так і імпорту (до 11,8 млрд дол.). У результаті склалося від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами — 256 млн дол., хоча ситуація значно поліпшилася проти 1998.

В експортних поставках також відбулися структурні зміни: обсяги експорту зернових культур зросли на 62 %, деревини та продуктів з неї — на 60 %, палива — на 35 %, алюмінію та товарів з нього — на 31 %. Разом із тим скоротився експорт засобів наземного транспорту — на 22 %, хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості — на 20 %, продукції легкої промисловості — на 9 % і металургійної — на 8,7 %. Скорочення зовнішньоекономічної діяльності України було викликане негативним впливом низки внутрішніх та зовнішніх чинників. Унаслідок фінансової кризи зменшилися обсяги торгівлі з Росією — основним партнером України (на неї припадало 37 % зовнішньоторговельного обігу). Це значною мірою відбилося на скороченні загального зовнішньоторговельного обігу України. Крім того, металургійна та хімічна продукція стала неконкурентоспроможною на світовому ринку. Високі витрати на виробництво та низька якість у порівнянні зі світовими стандартами обмежили можливості цієї продукції для експорту.

Зовнішньоторговельний обсяг послуг 1999 становив 4,6 млрд дол. (на 12 % менше, ніж 1998). Експорт послуг з країни зменшився до 3,6 млрд дол., а імпорт в Україну — до 1 млрд дол. 1999 у торгівлі послугами склалося додатне сальдо в 2,6 млрд дол. Зменшення обсягів експорту послуг відбулося насамперед за рахунок скорочення подорожей та туризму, послуг з будівництва, залізничного транспорту, а також фінансових послуг. Головним споживачем послуг залишалася Росія (60 % українського експорту послуг). Тим часом спостерігалася тенденція скорочення експорту послуг на 4,3 % до країн СНД, зокрема Росії та Молдови, натомість збільшення до інших країн світу — Великої Британії, Ірландії, Бельгії, Індії тощо.

Серед країн далекого зарубіжжя в структурі українського експорту слід виділити Велику Британію (137,6 млн дол.), США (102,5 млн дол.), Німеччину (100 млн дол.), Кіпр (63,4 млн дол.), Бельгію (60,4 млн дол.), Австрію та Швейцарію (по 55 млн дол.). Найбільшу питому вагу (85 %) в експорті становили транспортні послуги — 3 млрд дол., зокрема трубопровідного транспорту (52 %), морського (13 %), залізничного (10 %) й повітряного транспорту (6 %). Обсяг імпорту послуг скоротився на 30 % порівняно з 1998 і досяг 1 млрд дол. Приблизно на 36 % менше отримано послуг з країн СНД, а обсяги імпорту послуг до України з інших країн світу скоротилися на 27 %. Додатне сальдо 2,6 млрд дол., що склалося в торгівлі послугами, компенсувало від’ємне сальдо у зовнішній торгівлі товарами, що становило 265 млн дол. Така ж тенденція спостерігалася і в попередні два роки, коли вдалося досягти додатного сальдо торговельного балансу.

Упродовж останніх років 20 ст. геополітична структура зовнішньої торгівлі України істотно змінювалася. Якщо 1998 країни СНД становили 45,5 % загального зовнішньоторговельного обігу, то 1999 їхня частка зменшилася до 44,5 %.

За перший квартал 2000 намітилася тенденція збільшення обсягів зовнішньої торгівлі України, оскільки експорт становив 3,9 млрд до ларів (що на 18 % більше, ніж за відповідний період 1999), а імпорт — 4 млрд дол. (на 23 % більше, ніж за перший квартал 1999). Проте сальдо зовнішньої торгівлі — від’ємне (–121,2 млн дол.). Обсяги зовнішньої торгівлі збільшувалися переважно за рахунок зростання експорту та імпорту товарів, тоді як експорт послуг скоротився. Експорт товарів здійснювався переважно в такі країни, як-от: Росія (20,4 % загального обсягу експорту), Туреччина (6,7 %), США (6,2 %), Китай (5,3 %), Німеччина (4,9 %), Італія (4,3 %). В цілому Україна поступово почала зміцнювати свої торговельні зв’язки з країнами СНД, обсяг торгівлі з якими скорочувався упродовж останніх років. Так, експорт товарів до СНД зріс на 25 %, зокрема до Росії в 1,4 рази. Збільшилися поставки до країн, які традиційно були активними споживачами українських товарів: Болгарії, Італії, Німеччини, Польщі, Туреччини, США. Скоротилися поставки до Великої Британії, Ірландії, Норвегії тощо.

В експорті товарів у першому кварталі 2000 відбулося збільшення частки чорних металів (до 37,8 %), мінеральних добрив (до 3,8 %), алюмінію та продукції з нього (до 4,1 %), руд, шлаків та золи (до 3,3 %). Зменшилася частка виробів з чорних металів (до 3 %), зернових культур (до 0,8 %), продукції текстилю (2,4 %), м’яса та харчових субпродуктів (до 1 %). Найбільше зросли поставки хімічної продукції, чорних металів, алюмінію, харчових продуктів, деревини та виробів з неї, мінеральних продуктів, машин та устаткування, приладів, виробів з каменю та цементу.

У структурі імпорту в Україну також відбулися зміни: значно зросли обсяги імпорту продукції тваринництва, риби, плодово-овочевої продукції, чаю та кави, цукру, кам’яного вугілля, газу, хімічної продукції, текстильних матеріалів, одягу, чорних та кольорових металів та виробів з них, машин, приладів та транспортних засобів.

Експорт послуг скоротився в порівнянні з відповідним періодом 1999 на 11,4 млн дол., або 1,3 %. Зокрема, найбільше скорочення експорту послуг відбувалося за рахунок зменшення транспортних перевезень, туристичних послуг, страхових, ліцензійних послуг, послуг зв’язку. Разом з тим зріс обсяг послуг морського та повітряного транспорту, будівельних, фінансових послуг, а також ділових, професійних і технічних послуг. Імпорт послуг зріс на 52,9 млн доларів (або 20 %). Спостерігалося зростання імпорту комп’ютерних послуг, повітряного транспорту, ділових, професійних та технічних послуг, послуг ремонту, державних, послуг морського транспорту. Зменшилися тим часом обсяги отриманих послуг зв’язку, будівельних, фінансових, страхових послуг. У підсумку, 2000 рік став зламним для української економіки.

Зовнішня торгівля у 2000–2021

Зовнішньоторговельний обіг України 2000 становив 33,9 млрд дол., зокрема експорт - 18,6 млрд дол., імпорт — 15,3 млрд дол.; додатне сальдо — 2,75 млрд дол. На країни СНД і Балтії припадає експорту 6,97 млрд дол., імпорту — 8,5 млрд дол., сальдо від’ємне — 1,53 млрд дол. На інші країни світу: експорту — 11,09 млрд дол., імпорту — 6,82 млрд дол., додатне сальдо — 4,28 млрд дол.

Експорт товарів у зовнішній торгівлі становив 14,58 млрд дол., імпорт — 13,96 млрд дол., сальдо додатне — 617 млн дол. На країни СНД та Балтії припадало: експорту — 4,8 млрд дол., імпорту — 8,26 млрд дол., сальдо від’ємне — 3,46 млрд дол. На інші країни світу експорту припадало 9,77 млрд дол., імпорту — 5,69 млрд дол., додатне сальдо — 4,07 млрд дол.

Експорт послуг становив 3,49 млрд дол., імпорт — 1,36 млрд дол., додатне сальдо 2,13 млрд дол. На СНД та країни Балтії припадало: експорту послуг — 2,17 млрд дол., імпорту — 237 млн дол., додатне сальдо — 1,93 млрд дол. На інші країни припадало: експорту — 1,32 млрд дол., імпорту — 1,123 млрд дол., додатне сальдо — 197,7 млн дол.

Партнерами України в зовнішній торгівлі товарами в 2000 було 189 країн світу, у торгівлі послугами — 196 країн. У січні — грудні 2000 14 649 підприємств і організацій Украйни здійснили експортні поставки на суму 14,6 млрд дол. Частка експорту товарів до країн СНД та Балтії становила 33 %, до інших країн світу — 67 %. Майже 50 % експорту товарів було здійснено у 6 країн світу: Росію, Туреччину, Німеччину, США, Італію, Китай. Основу експорту товарів становили: чорні метали — 5,0 млрд дол. (34,5 % загальнодержавного експорту товарів), машини та устаткування — 872,3 млн дол. (6,0 %), паливо, нафта та продукти її переробки — 807,7 млн дол. (5,5 %). В обсязі експорту України частка готової продукції, виготовленої з давальницької сировини, — 10,7 %.

У 2000 до 21 073 підприємств і організацій України надійшло товарів на суму 14,0 млрд дол. США. З країн СНД та Балтії в Україну було імпортовано 59,2 % загальнодержавного обсягу імпорту товарів, з інших країн світу — 40,8 %. Понад 60 % імпортних надходжень було здійснено з 4 країн світу: Росії, Німеччини, Туркменістану, Білорусі. Основу імпорту товарів становили: газ природний — 3,3 млрд дол. (23,8 % загальнодержавного імпорту товарів), машини та устаткування — 1,3 млрд дол. (9,5 %), нафта сира — 1,1 млрд дол. (7,6 %) тощо. Частка давальницької сировини в обсязі імпорту країни — 6,6 %.

Обсяг експорту послуг у січні — грудні 2000 становив 3,5 млрд дол. США. Послуги надавали 3083 підприємства, організацій та установи України. Майже 70 % обсягу послуг надано 4 країнам: Росії, Великій Британії, США та Німеччині. У структурі експорту послуг провідне місце посідали транспортні послуги — 83,7 % (або 2,9 млрд дол.), з них послуги трубопровідного транспорту — 60,0 % обсягу послуг транспорту (або 1,7 млрд дол.), морського — 14,9 % (або 0,4 млрд. дол.), залізничного — 11,2 % (або 0,3 млрд дол.), повітряного — 7,5 % (або 0,2 млрд дол.).

У 2000 іноземні партнери надали послуги 2088 підприємствам та установам України на суму 1,36 млрд дол. Третю частину послуг одержано від США та Росії. У структурі імпорту послуг майже половина — державні послуги — 49,2 % (або 0,67 млрд дол.), послуги залізничного транспорту — 8,8 % (або 0,12 млрд дол.), різні ділові, професійні та технічні — 8,2 % (або 0,11 млрд дол.).

Інвестування

У 2000 в економіку України іноземними інвесторами вкладено 792,2 млн дол. прямих інвестицій, зокрема з країн СНД та Балтії надійшло 40,5 млн дол. (5,1 % загального обсягу), з інших країн світу — 751,7 млн дол. (94,9 %). Нерезидентами було вилучено капіталу на 189,6 млн дол. Загальний внесок прямих інвестицій в Україну на 01.01.2001 становив 3865,5 млн дол., що склало 78 доларів на одного мешканця України. Інвестиції надійшли з 110 країн світу в 7794 підприємства України. Понад половину інвестицій було внесено нерезидентами 5 країн: США — 635,8 млн дол. (16,4 % загального обсягу), Кіпру — 372,6 млн дол. (9,6 %), Нідерландів — 361,8 млн дол. (9,4 %), Росії — 314,3 млн дол. (8,1 %), Великої Британії — 299,4 млн дол. (7,7 %). Найбільш інвестиційно привабливими в Україні були такі галузі економіки: харчова промисловість — 775,5 млн дол. (20,1 % загального обсягу), внутрішня торгівля — 727,8 млн. дол. (18,8 %), машинобудування і металообробка — 347,6млн. дол. (9,0 %). Відкритість економіки України з огляду на розмір експортної квоти упродовж 2000– 2013 значно скоротилась. Її розмір зменшився з 62,8 % до 46,2 %. Однак це пов’язано не зі зменшенням відкритості, а із погіршенням кон’юнктури зовнішніх ринків та економічної ситуації в країні.

Тенденції розвитку

У 2000–2013 експорт України зріс майже у 4,4 рази, при цьому зросла й частка у світовому експорті з 0,23 % у 2000 до 0,34 % в 2013 на тлі високого коефіцієнта участі України у міжнародному поділі праці (1,36 у 2013). У 2000– 2008 зростав коефіцієнт ефективності експорту, однак унаслідок розгортання світової фінансово-економічної кризи відбулося його падіння з 42,1 % (2008) до 29,4 % (2009).

2010–2013 тенденція до зростання ефективності експорту відновилась, однак ще не досягла докризового рівня. Позитивні зрушення в динаміці досліджуваного коефіцієнта частково зумовлені сприятливими умовами торгівлі основними позиціями українського експорту, зокрема на продукцію металургії та сільського господарства. Однак внаслідок воєнних дій на Сході України ефективність експорту 2014 істотно зменшилася за рахунок суттєвого внеску цих регіонів у структуру експорту України (зокрема частка продукції металургії та машинобудування становила 15,6 % та 3,5 % відповідно). Ефективність економічної діяльності в Україні 2000–2012 зросла, але не досягла рівня, за якого результативність перевищувала б затратомісткість.

Значних трансформацій за останні десятиріччя зазнав аграрний сектор — нині спостерігається «ре-індустріалізація» сільського господар ства на основі масової інтеграції в аграрний сектор надвеликих підприємств і формування вертикально інтегрованих корпоративних структур — аграрних холдингів. Масштаби про цесів концентрації надто швидко зростають, що супроводжується нарощуванням виробництва та експорту с/г продукції.

У січні 2021 експорт товарів становив 3927,5 млн дол. (або 94,5 % порівняно з січнем 2020 ), імпорт — 3902,0 млн дол. (або 94,8 %). Позитивне сальдо — 25,5 млн дол. (у січні 2020 також позитивне — 39,5 млн дол.). Коефіцієнт покриття експортом імпорту, як і в січні 2020, становив 1,01. Зовнішньоторговельні операції проводились із партнерами зі 192 країн світу.

Експорт товарів з України за січень 2021 становив 3,93 млрд дол., що на 5,5 % менше, ніж за аналогічний період 2020. Найбільше товарів за січень 2021 Україна експортувала до Китаю (на 515,3 млн дол.; на 14,9 % більше, ніж за січень 2020 ), Польщі (на 295,4 млн дол.; на 9,5 % більше) та Туреччини (на 293,3 млн дол.; на 3,2 % більше).

Найбільше у січні 2021 Україна продала на зовнішніх ринках чорних металів (на 745,5 млн дол.; на 4,5 % більше, ніж за січень 2020); зер нових (на 562,3 млн дол.; на 41,0 % менше); жирів та олій тваринного і рослинного походження (на 513,4 млн дол.; на 13,1 % більше). Імпорт товарів за вказаний період становив 3,90 млрд дол., що на 5,2 % менше проти січня 2020. Відповідно, сальдо зовнішньої торгівлі України було позитивним і становило 25,5 млн дол. (за січень 2020 цей показник — 39,5 млн дол.). Найбільше товарів за січень 2021 Україна імпортувала з Китаю (на 653,8 млн дол.; на 0,1 % більше, ніж за аналогічний період 2020); Росії (на 358,0 млн дол.; на 14,3 % менше) та Німеччини (на 298,9 млн дол.; на 24,6 % менше).

Основними товарними позиціями українського імпорту за січень 2021 були: машини, обладнання та механізми (на 815,8 млн дол.; на 1,4 % більше, ніж за січень 2020), палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки (на 701,7 млн дол.; на 16,4 % менше), продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості (на 529,1 млн дол.; на 1,8 % більше).

Ключовою проблемою зовнішнього сектора української економіки є диспропорційний нераціональний розподіл ресурсів, спрямованих на короткострокове одержання доходу, і, як наслідок, неефективна міжнародна спеціалізація, що сформувала небезпечну залежність національної економіки від кон’юнктури світових товарних і фінансових ринків, спричинила високу вразливість для макроекономічної стабільності.

Основною тенденцією розвитку зовнішньої торгівлі України на початку 2021 є збереження додатного сальдо. Основними позиціями укра їнського експорту залишаються: продукція чорної та кольорової металургії, продукція хімічної промисловості. Питання інтеграції до ЄС стають ключовими у визначенні зовнішньоекономічного та політичного курсу нашої країни. Водночас Україні важко відмовитись від зовнішньоекономічних зв’язків з країнами СНД, сформованих тривалим періодом попереднього історичного розвитку. Подальший розвиток зовнішньої торгівлі України, його тенденції та напрями залежать від цінової, кредитної, митно-тарифної політики уряду та зовнішньополітичного вектора розвитку.

Джерела

1. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України. 2003. № 18; № 19–20; № 21–22. Ст. 144. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text
2. Зовнішня торгівля України. Київ : Бук-друк, 2019. 170 с.
3. Про соціально-економічне становище України за січень– лютий 2020 року / За ред. І. Є. Вернера. Київ : Державна служба статистики України, 2020. 70 с.
4. Measuring the Information Society Report. Geneva : International Telecommunication Union, 2014. 270 p.

Література

1. Бикова В. Г., Величко Л. А., Величко О. П. та ін. Торгівля та біржова діяльність в Україні: сучасний стан, концепції і стратегії розвитку. Дніпро : Біла К. О., 2018. 403 с.
2. Болдишев Г. А., Козик Л. Г., Лисенко Д. В. та ін. Зовнішня торгівля України. Митна статистика (1991–2016 роки). Київ : Знання, 2018. 695 с.
3. Гончаренко О. В., Дьяченко О. В., Бикова-Федорчук Н. В. Державне регулювання зовнішньої торгівлі України в умовах світової пандемії // Наукові горизонти. 2020. Т. 23. № 9. С. 86–97. Гужва І. Ю. Україна в глобальній торгівлі. Київ : Зовнішня торгівля, 2015. 235 с.
4. Мазаракі А. А., Лагутін В. Д., Герасименко А. Г. та ін. Внутрішня торгівля України. Київ : Київський національний торговельно-економічний університет, 2016. 863 с.
5. Мазаракі А. А., Мельник Т. М., Іксарова Н. О. та ін. Зовнішня торгівля України: ХХІ століття. Київ : Київський національний торговельно-економічний університет, 2016. 599 с.
6. Тронько В. В. Зовнішня торгівля України інформаційно-комунікаційними послугами // Інвестиції: практика та досвід. 2015. № 9. С. 33–38.

Автор ВУЕ

Т. С. Клецька

Покликання на цю статтю: Клецька Т. С. Україна: торгівля // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Україна: торгівля (дата звернення: 29.04.2024).