Фламіни

у Стародавньому Римі – жерці окремих божеств римського пантеону, які відправляли культ у куріях; поділялися на старших, котрі обиралися з числа патриціїв і вшановували Марса, Юпітера, Квіріна, і молодших – із плебейських родів – для вшановування 12-ти ін. богів; в епоху імперії до цих 15-ти додалися фламіни обожнених імператорів і вищих посадових осіб; посада була довічною