Хаос

1) у давньогрецькій міфології й натурфілософії – первинний, докосмічний стан всесвіту, пра-безодня, безформна суміш стихій, протилежне упорядкованому і гармонійному Космосу; 2) відсутність порядку, безладна сукупність різнорідних об’єктів стан невпорядкованості, що визначає не тільки руйнування, але й народження систем