Асоційоване членство

Асоційо́ване члéнство ― часткове членство держави, громадської організації, особи чи соціальної групи в якомусь об’єднанні; особливий статус держави, що бере участь у діяльності міжнародної організації на основі спеціальної угоди та володіє обмеженим обсягом прав. Установчі документи організації та угода про асоційоване членство, укладена між нею й державою, визначають права останньої (члена-співробітника, співчлена, асоційованого партнера).

До Другої світової війни статус асоційованого членства часто надавали автономним чи залежним (колоніальним) територіям, що не відповідали вимогам, які висувають до членів міжнародних організацій, але були зацікавлені в їхній діяльності. Нині асоційоване членство використовують у разі, якщо повне членство з тих чи інших причин тимчасово чи взагалі неможливе (ОПЕК, ЮНЕСКО, ВООЗ, ФАО, ІМО, Західноєвропейський Союз, Всесвітня організація туризму, СНД тощо). Асоційований член міжнародних організацій переважно бере участь у сферах співробітництва, визначених в установчих документах міжнародної організації чи угоді про асоційоване членство, має обмежені права щодо участі в роботі органів міжнародної організації, фінансує певні сфери її діяльності. Обов’язки асоційованого члена міжнародної організації передбачають визнання та дотримання цілей та принципів організації, виконання угод, укладених з її участю в межах організації тощо. Порушення асоційованим членом матеріальних або процесуальних норм міжнародної організації зумовлює застосування до нього санкцій з боку останньої в тому ж порядку, що і до держав-членів. Такі санкції можуть виявлятися в призупиненні асоційованого членства або позбавленні цього статусу, відмові у прийнятті до організації у статусі повноправного члена, виключенні з певних сфер співробітництва.

Поняття «асоційоване членство» в базових документах ЄС немає. Є кілька варіантів угод про асоціацію. Один із них ― угода про стабілізацію та асоціацію. Така угода укладена з низкою західнобалканських держав (Албанія, Боснія та Герцеговина, Чорногорія та Сербія), які є потенційними кандидатами у члени ЄС. Інший варіант ― угода про асоціацію з ЄС, що має на увазі перспективу членства в цій організації. Такий договір укладений між ЄС і Туреччиною. 1963 цій державі була надана перспектива членства в ЄС, на 2020 Туреччина є кандидатом на вступ до ЄС (див. також Асоційовані з ЄС країни).

Згідно з Єдиним державним реєстром міжнародних організацій, Україна є асоційованим членом: Генеральної конвенції мір та ваг; Європейської організації ядерних досліджень (ЦЕРН); Світової організації автомагістралей. Угода про асоціацію між Україною та ЄС підписана 2014 і набула чинності з 01.09.2017.

Література

1. Право Європейського Союзу / За ред. В. І. Муравйова. Київ : Юрінком Інтер, 2011. 704 c.
2. Федонюк С. В., Лажнік В. Й., Коцан Н. Н. та ін. Європейська інтеграція. 2-ге вид., перероб. й допов. Луцьк : Волинський національний університет ім. Лесі Українки, 2011. 760 с.
3. Лазебник Л. Л., Прушківська Е. В. Європейська інтеграція. Ірпінь : Національний університет ДПС України, 2015. 272 с.

Автор ВУЕ

О. І. Мельничук

Покликання на цю статтю: Мельничук О. І. Асоційоване членство // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Асоційоване членство (дата звернення: 28.04.2024).