Билинець (Gymnadenia)
Били́нець (Gymnadenia) — рід судинних рослин родини зозулинцевих (орхідних).
Зміст
Таксономія і характеристика
Рід нараховує від 16 до 24 видів разом з видами роду чорнянка (Nigritella), що увійшли до його складу за результатами молекулярно-філогенетичних досліджень. Пріоритетна назва роду — Gymnadenia. У флорі України є 4 види: билинець довгорогий (Gymnadenia conopsea), билинець найзапашніший (Gymnadenia odoratissima), билинець карпатський (Gymnadenia carpatica = Nigritella carpatica) та билинець щільноквітковий (Gymnadenia densiflora). Останній з перерахованих видів розглядають також як підвид билинця довгорогого. Багаторічні трав’яні рослини від 7 до 65 см заввишки, геофіти. Бульби 4-6-лопатеві, пальчасті, сплюснуті. Стебло прямостійне. Листки від широколанцетних до лінійних. Суцвіття колосоподібне, циліндричне або головчасте, з численних дрібних темно-лілово-червоних, рожевих, інколи білих квіток з приємним запахом. Приквітки яйцеподібно-ланцетні, бічні зовнішні листочки оцвітини еліптичні, відхилені вбік, середній зовнішній листочок і бічні внутрішнього кола сходяться шоломом. Губа від широкоромбічної до оберненояйцеподібної, увігнута біля основи, від помітно 3-лопатевої до цілісної, з ниткоподібною шпоркою. Зав’язь веретеноподібна, скручена, сидяча. Плід — коробочка. Квітує в червні — липні. Розмножується переважно насінням, дуже рідко — бульбами. Види, які зростають в Україні, відрізняються за формою суцвіття: у билинця карпатського воно головчасте, а в інших — циліндричне. У билинця довгоногого шпорка довша, у билинця найзапашнішого — коротша або дорівнює зав’язі. Суцвіття билинця щільноквіткового нараховує до 150 квіток.
Поширення та екологія
Поширені в помірній зоні Євразії до Гімалаїв, частіше трапляються в гірських регіонах, ніж на рівнинах. Билинець довгорогий натуралізувався в США (Коннектикут). В Україні здебільшого поширені в гірських районах (Карпати, Гірський Крим), на рівнині трапляються зрідка на Розточчі, Опіллі, в Лісостепу й на Поліссі. Билинець карпатський є вузьколокальним ендеміком Східних Карпат, трапляється лише в Чивчино-Гринявських горах. Зростають на луках, серед чагарників, в світлих лісах, на галявинах, узліссях, по краях боліт, переважно на помірно вологих ґрунтах, як багатих так і бідних гумусом, багатих на вапно. Геофіти, геліофіти, але витримують періодичне затінення, мезофіти.
Охорона
Всі види роду занесено до Додатку ІІ Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори (CITES). Билинець найзапашніший занесений до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, категорія «Найменш загрожені», не потребує спеціальних заходів охорони. В Україні види роду охороняють на державному рівні, зокрема вони включені до Червоної книги України: природоохоронний статус «Вразливий» мають билинець довгорогий і билинець щільноквітковий; «Зникаючий» — билинець найзапашніший і билинець карпатський). Види охороняють на території об’єктів природно-заповідного фонду Українських Карпат і Криму.
Використання
З висушених бульб билинців, які збирають після висипання насіння, за допомогою подрібнення отримують білий або жовтувато-білий порошок — салеп. Цю крохмалевмісну речовина зі солодкуватим смаком і слабким дещо неприємним запахом застосовують в спеціальних дієтах під час лікування подразнень шлунково-кишкового тракту. Однієї унції салепу достатньо, щоб підтримувати людину протягом дня. Ширше як лікарські рослини билинці використовують у традиційній медицині країн Азії (Китай, Непал, Японія) для лікування захворювань легень і нирок. За результатами сучасних досліджень встановлено, що активні компоненти билинця довгорогого мають тонізувальні, антиоксидантні, противірусні, імунорегулювальні, антианафілактичні, противиразкові, седативні й снодійні властивості. Однак надмірне використання поєднане зі знищенням середовища існування призвело до зменшення ресурсів цих рослин у багатьох країнах. В Україні збір рослин заборонений (види роду включені до Червоної книги).
Література
- Teppner H., Klein E., Drescher A., Zagulsku M. Nigritella carpatica (Orchidaceae–Orchideae) — ein Reliktendemit der Ost-Karpeten // Phyton. 1994. Vol. 34. № 2. P. 169–187.
- Bateman R. M., Pridgeon A. M., Chase M. W. Phylogenetics of Subtribe Orchidinae (Orchidoideae, Orchidaceae) Based on Nuclear ITS Sequences. 2. Infrageneric Relationships and Reclassification to Achieve Monophyly of Orchis sensu stricta // Lindleyana. 1997. № 12 (3). P. 113–141.
- Delforge P. Contribution Taxonomique et Nomenclaturale au Genre Gymnadenia (Orchidaceae) // Naturalistes Belges. 1998. № 79. P. 251–256.
- Teppner H., Klein E. Etiam Atque Etiam: Nigritella versus Gymnadenia: Neukombinationen und Gymnadenia dolomitensis spec. nova (Orchidaceae–Orchideae) // Phyton. 1998. № 38 (1). P. 220–225.
- Червона книга України. Рослинний світ / За ред. Я. П. Дідуха. Київ : Глобалконсалтинг, 2009. С. 183–185; 198.
- Chen X., Gale S., Cribb Ph. Gymnadenia R. Brown // Flora of China. 2009. № 25. P. 133–135.
- Shang X., Guo X., Liu Y. et al. Gymnadenia сonopsea (L.) R. Br.: A Systemic Review of the Ethnobotany, Phytochemistry, and Pharmacology of an Important Asian Folk Medicine // Frontiers in Pharmacology. 2017. Vol. 8. P. 1–17. URL: https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fphar.2017.00024/full
- Bateman R., Rudall P., Denholm I. In situ Morphometric Survey Elucidates the Evolutionary Systematics of the Orchid Genus Gymnadenia in the British Isles // Systematics and Biodiversity. 2021. Vol. 19. Is. 6. P. 571–600.
- Plants For A Future. URL: https://pfaf.org/
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Тимченко І. А. Билинець (Gymnadenia) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Билинець (Gymnadenia) (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 08.09.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
