Чуньцзе
Чуньцзе (кит. 春节, пін. Chūnjié — букв. «Свято весни») — найпопулярніше і найважливіше у традиційному річному циклі свято в Китаї, відоме в західній культурі під назвою «Китайський Новий рік».
День свята обчислюється за традиційним китайським сонячно-місячним календарем. Точна дата святкування визначається на основі місячних фаз і припадає на другий молодик після зимового сонцестояння (тому свято відоме також як Місячний Новий рік). За григоріанським календарем припадає на період між 21 січня і 21 лютого. В Китаї свято відзначають упродовж 15-ти діб.
Зміст
Історична довідка
Походження свята як відзначення першого весняного дня і початку нового річного циклу відносять до часів династії Шан (бл. 16 – 11 ст. до н. е.).
Міфологічний зміст, символізм і ритуальний бік Чуньцзе формували архаїчні вірування та традиції давньо-китайського суспільства. За поширеним міфологічним сюжетом, із початком кожного року людям загрожував прихід міфічного звіра Нянь (кит. 年, пін. Nián, буквально «Рік») або Няньшоу (букв. «новорічний звір»). За легендами, тварина приходила поцупити худобу, збіжжя, харчові припаси, навіть полювала на людей. Для убезпечення себе та оселі, китайці клали біля входу їжу: вважалося, чим багатше частування — тим добрішим буде ситий звір.
Переказ про те, що Нянь начебто злякався маленької дитини у червоному вбранні, втілився у народні повір’я про рятівну силу червоного кольору. Для відлякування чудовиська від поселень запалювали червоні ліхтарі, на двері й вікна помешкань розвішували червоні шпалери, вдягали червоний одяг, влаштовували феєрверки. Поряд із тим, червоний колір набув семантики благополуччя, достатку, безпеки. Популярним був переказ про даоського монаха, який переміг тварину.
Свято несе відгомін аграрних культів: перший день року — як перший весняний день — пов’язують із пробудженням природи, землі, початком нового циклу життя. Давні традиції святкування включали етапи проводу духів на Небо з посланнями до вищих сил (або ж вмирання старих духів) та їхнього повернення з Неба (або відродження). Феєрверки і петарди ставали засобами відлякування злих духів та закликання в родину миру й щастя. Міфологія Чуньцзе відтак сполучила народні повір’я з шаманськими, анімістичними віруваннями, культом предків.
.jpg)
Тривалий час новорічні свята в Китаї не мали універсального характеру: у різних регіонах та серед багатьох етнічних меншин вони різнилися як за календарним часом проведення, так і за назвою, формою, тривалістю, обрядово-ритуальними формами. Численні народності Китаю виробили власні святкові традиції, звичаї, міфи, особливості вшанування духів і пращурів. Спільним моментом є ідея циклічного оновлення життя, а також важливість комунікації — як міжособистої (з родиною, сусідами, кланом), так і містико-символічної (з пращурами, духами).
Загальнокитайським святом і універсальною подією для всього населення Китаю та китайських діаспор Чуньцзе стає з 2-ої половини 20 ст. Відбувається уніфікація системи свят, зокрема і локально-сформованих новорічних традицій. За сприяння державної політики Чуньцзе стало усенародним, загальнонаціональним і державним святом, втратило архаїчний містико-анімістичний зміст, але зберегло традиційну символіку, зовнішні обрядово-театралізовані форми. Святкування Місячного Нового року стало одним із символів єдності китайської нації, уявлень про її спільну ґенезу та історію. Інформаційна підтримка й популяризація свята через ЗМІ є державною справою.
Символіка року
Кожен рік отримує символи-відповідники — одну з 12-ти зодіакальних тварин (щур, корова, тигр, кролик або заєць, дракон, змія, кінь, вівця або коза, мавпа, півень, собака, свиня), одну з 5-ти стихій (вогонь, земля, метал, вода, дерево) та співвіднесений із нею колір (червоний, жовтий, білий, синій або чорний, зелений). У свою чергу, 10-річний цикл зміни стихій утворюється чергуванням їхніх інь- і ян-виявів (див. Інь і ян). Разом формується комбінований символічний цикл, що повторюється кожні 60 років.
Традиції святкування
Готуючись до свята, китайці прагнуть придбати обнови, подарунки, прикраси, продукти. Ретельно прибирають житло, вважаючи це очищенням життя від невдач та звільненням простору для щастя. Традиційною в китайських сім’ях є передноворічна святкова вечеря, на яку з’їжджаються всі члени родини з різних міст і країн, де вони працюють або навчаються. Як наслідок, значні міграційні потоки змушують роботодавців, освітян, перевізників рахуватися з китайськими традиціями. До святкової вечері готують різноманітні наїдки, страви, ласощі.
На ранок вітають батьків, родичів, сусідів, друзів, колег, обмінюються побажаннями й подарунками. Серед традиційних подарунків, особливо від батьків дітям — побажання та гроші в червоних конвертах (аналог вітальних листівок у західній культурі).
Спільним для багатьох новорічних прикрас, святкового вбрання є китайський ієрогліф 福 (fú), що здавна позначав заступництво неба і Божих сил, тепер несе семантику щастя, благополуччя, благословення.
У святкові дні відбуваються пишні феєрверки, карнавали, ритуальні танці, змагання, різні театралізовані дійства, храмові ярмарки, фестивалі, масові гуляння, виставки народних ремесел і мистецтв. Завершується Свято весни на 15-й день традиційним Фестивалем ліхтарів. Поза тим, регіональні розбіжності святкування зберігаються, особливо у місцях проживання національних меншин.
Поширення
Окрім Китаю, Чуньцзе як державне свято відзначається в ряді країн і територій — у Гонконзі, Індонезії, Макао, Малайзії, Сінгапурі, обох Кореях, Тайвані, В’єтнамі тощо (хоча дати святкування можуть відрізнятися). Його святкують чисельні китайські діаспори по всьому світі. Дні свята часто є неробочими; зокрема в Китаї встановлено 7-денні канікули.
Як екзотичний елемент східної культури свято поширилося і на Заході, стало компонентом масової культури. Разом із виходом поза межі Китаю, Чуньцзе набуло не тільки святково-розважального, медіа-івентного, а й комерційного характеру.
В Україні
З 2012 у м. Львові за сприяння Львівської міської ради та обласної державної адміністрації відбувається фестиваль «Китайський Новий рік в Україні». На честь свята влаштовується кількаденна розважальна програма (в різні роки включала турнір з сумо, фестиваль азійських пісень і танців, карнавальну ходу центральними вулицями міста, парад драконів тощо), працює святковий ярмарок на площі Ринок, де можна придбати китайські сувеніри та спробувати традиційну китайську кухню. Серед ініціаторів та головних організаторів свята — Міжнародна ГО «Культурно-дослідницький центр України та Китаю “Ланьхва”».
Література
- Groot J. J. М. de. The Religious System of China : in 6 vol. Taipei : Ch'eng-wen publishing, 1969. Vol. 2. 494 р.
- Но Ting-jui. A Comparative Study of Myths and Legends of Formosian Aborigines. Taibei : The Orient Cultural Service, 1971. 388 p.
- Bodde D. Festivals in Classical China (New Year and Other Annual Observances during the Han Dynasty 206 b.c.–a.d. 220). Princeton : Princeton University press, 1975. 439 p.
- Welch P. B. Chinese New Year. Oxford : Oxford University Press, 1997. 71 p.
- Верченко А. Л. Китайский Новый год в исторической ретроспективе // Проблемы Дальнего Востока. 2015. № 1. С. 145–153.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Арістова А. В. Чуньцзе // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Чуньцзе (дата звернення: 27.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 15.01.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
