Ядерний реактор природний

Я́дерний реа́ктор приро́дний, природний ядерний реактор «Окло» — єдиний відомий на Землі природний реактор, де відбулася самочинна ланцюгова реакція поділу ядер урану.

Природний ядерний ректор "Окло"

Історична довідка

Явище виявлене 1972 фізиком Ф. Перреном (1901–1992; Франція) у процесі вивчення ізотопного складу елементів родовища Окло (Габон) у покладах урану, які видобували відкритим способом (див. Відкрита гірнича технологія).

У травні 1972 на урановій збагачувальній фабриці в муніципалітеті П’єррлатт (регіон Овернь — Рона — Альпи, Франція) під час мас-спектрометричного аналізу (див. Мас-спектрометрія) гексафлуориду урану UF6 з Окло виявлено відхилення від норми ізотопного складу урану. Вміст ізотопу 235U склав 0,717 % замість звичайних 0,720 %. Ця розбіжність вимагала пояснення, оскільки всі ядерні об’єкти піддають жорсткому контролю з метою недопущення незаконного використання у військових цілях матеріалів, що розщеплюються. Французький Комісаріат атомної енергетики (фр. Commissariat à énergie atomique, CEA) почав розслідування. Серією вимірювань виявлено значні відхилення ізотопного відношення 235U / 238U у декількох шахтах. В одній із шахт уміст 235U склав 0,440 %. Зафіксовано також аномалії в розподілі ізотопів неодиму та рутенію. 25.09.1972 CEA оголосив про відкриття природної ядерної реакції.

Зменшення концентрації ізотопу 235U є характерною рисою відпрацьованого ядерного палива, бо саме цей ізотоп є основним розщеплюваним матеріалом уранового ядерного реактора .

Характеристика

Складається з 16 майданчиків, на яких відбувалися реакції самопідтримки поділу ядер урану приблизно 1,7–2,0 млрд років тому і тривали до 500 тисяч років. За науковими підрахунками, природний атомний реактор Окло виробив за цей час декілька сотень терават-годин енергії. Це приблизно відповідає кількості електроенергії, яку виробляє АЕС за декілька десятків років.

За час діяльності природного реактора розклалося загалом до 10 т ізотопу урану 235U, з ізотопу 238U утворилося до 4 т ізотопу плутонію 239Pu.

Реакція припинилася близько 1,5 млрд років тому через виснаження запасів ізотопу 235U (вони знизилися із 3 % до поточних 0,7 %). Сучасна поширеність 235U становить лише 0,72 %, що недостатньо для роботи реактора з водним сповільнювачем без попереднього ізотопного збагачення. Сьогодні утворення природного ядерного реактора на Землі неможливе.

Опис процесу

Природна ланцюгова ядерна реакція розщеплення розпочалася й підтримувалася спонтанно в результаті виникнення необхідних і достатніх для неї умов, які сформулював фізик-ядерник П. К. Курода (1917–2001; Японія — США):

  • розмір родовища перевищує середню довжину пробігу нейтронів, які викликають розщеплення;
  • концентрація 235U достатня для реакції (близько 3 %);
  • наявність речовини, здатної сповільнювати нейтрони, які випромінюються під час розщеплення ядер урану, з тим, щоб вони ефективніше викликали розщеплення інших ядер;
  • відсутність у масі руди помітних кількостей бору, літію та інших елементів, які активно поглинають нейтрони і можуть викликати зупинку ядерної реакції.

Ці умови склалися близько 2 млрд років тому принаймні на 16 ділянках у межах родовищ Окло та Окелобондо. Природні реактори працювали циклічно: вмикалися й вимикалися. Найвірогідніший механізм цього явища передбачає наявність ґрунтових вод, які після досягнення критичного рівня температури википали. Вода діяла як сповільнювач нейтронів; коли вона випаровувалася, ланцюгова реакція тимчасово припинялася. Після остигання зони ядерної реакції розщеплення в неї знову потрапляли ґрунтові води й реакція, вочевидь, поновлювалася. Періоди «увімкненого» стану реактора становили близько 30 хв, «вимкненого» — 2,5 год. Цей механізм існував упродовж сотень тисяч років і не дозволяв гірським породам ні розплавитися, ні вибухнути.

Значення

Феномен Окло становить не лише науковий інтерес, а також є зразком природного довгострокового геологічного сховища радіаційних відходів. Тут проводять дослідження міграції продуктів ядерного розщеплення.

Література

  1. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
  2. Мешик А. Древний ядерный реактор // В мире науки. 2006. № 2. С. 40–45.
  3. Gil L. Meet Oklo, the Earth’s Two-billion-year-old only Known Natural Nuclear Reactor // International Atomic Energy Agency. 2018. URL: https://www.iaea.org/newscenter/news/meet-oklo-the-earths-two-billion-year-old-only-known-natural-nuclear-reactor
  4. Schaaf M. Kernspaltung im Herzen der Finsternis. Afrika und die Ursprung des Nuklearzeitalters // Radiochemie, Fleiß und Intuition. Neue Forschungen zu Otto Hahn / Hrsg. von V. Keiser. Diepholz; Berlin : GNT-Verlag, 2018. 504 p.
  5. The Radiation Information Network. URL: https://sites.google.com/isu.edu/health-physics-radinf/home

Автор ВУЕ

В. С. Білецький


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Ядерний реактор природний // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ядерний реактор природний (дата звернення: 28.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
18.02.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶