Biuletyn Polsko-Ukraiński
«Biulétyn Pólsko-Ukraíński» (укр. «Польсько-український бюлетень») — польський часопис, спершу місячник, а потім тижневик, який виходив у м. Варшаві з 1932 по 1938 і декларував ідею польсько-українського порозуміння та співпраці.
Загалом вийшло 289 чисел часопису.
Зміст
Історична довідка
«Biuletyn Polsko-Ukraiński» був заснований представниками польського прометейського руху, зокрема Польсько-українським товариством у Варшаві. Перші шість випусків виходили як місячники, а від № 7 видання стало тижневиком.
Фінансувався часопис членами товариства і представниками прометейського руху, а також мав підтримку тодішньої польської влади, зокрема Ю. Пілсудського та його однодумців (т. зв. політичного табору «пілсудчиків»).
Постійним головним редактором видання був В. Бончковський. Наприкінці 1938 часопис закрито під впливом змін у зовнішній та внутрішній політиці Другої Речі Посполитої та під тиском польської влади. У січні 1939 редакція заснувала місячник «Problemy Europy wschodniej», який виходив до початку Другої світової війни.
У др. пол. 1930-х рр. на сторінках видання зменшилася кількість літературних публікацій, натомість збільшилася вага політичної публіцистики, відбулася політизація змісту загалом. Ця тенденція була проявом не так позиції редакції, як радше наслідком загострення політичної ситуації в Європі і в Польщі зокрема, напруження міжнаціональних відносин.
Характеристика
Змістові особливості
Назвавши своє видання бюлетенем, редакція часто вживала це означення з іронічним відтінком — як бюлетень віддавна хворобливих польсько-українських взаємин, в якому фіксуються ознаки хвороби, її перебіг та засоби її подолання. Редакція мала на меті впливати на масову свідомість обох суспільств (польського й українського), змінювати стереотипи, які існували віддавна у поляків та українців, шляхом надання об’єктивної інформації. Автори видання були переконані в необхідності такої праці, бо бачили українське питання лише частиною великого питання української незалежності, а питання української незалежності — частиною великих державних інтересів тодішньої Польщі й одним із найважливіших геополітичних завдань тодішньої Європи.
Основний масив публікацій становила аналітика й публіцистика.
Головна досліджувана проблема — Україна крізь призму польських національних інтересів. Уперше публічно обговорювалося історичне минуле України, походження нації, знакові постаті української історії, відносини з іншими народами, спільні сторінки польсько-української історії, здобутки і втрати, досвід і прорахунки, сучасний стан взаємин і їх перспективи; політичні проблеми України в контексті міжнародної політичної ситуації у світі; українські незалежницькі прагнення крізь призму польських державних інтересів; українська культура у найширшому її значенні.
Повноту образу України завершував літературний відділ, де постійно виходили переклади творів українських авторів: Т. Шевченка, П. Тичини, М. Рильського, І. Франка, Лесі Українки, Є. Маланюка та б. ін.
У кожному випуску бюлетень друкував літературну критику, інформаційні огляди, літературні портрети українських митців. Значне місце відводилося також українському малярству, театру та музиці.
Від заснування часопис мав розвинену рубрикацію:
Постійні відділи:
• Політика, справи освітні, суспільні і господарські;
• Питання історичні і культурні, література і мистецтво;
• Спогади;
• Літературний відділ;
• Рецензії і полеміки;
• Інформаційний відділ.
Постійні рубрики:
• Хроніка;
• Хроніка УРСР;
• Хроніка СРСР;
• З українського життя в Речі Посполитій і в світі.
Прикінцеві рубрики:
• Справи видавничого фонду;
• Відповіді редакції;
• Надіслані книги;
• Різне тощо.
Мовні особливості
«Biuletyn Polsko-Ukraiński» був заявлений як видання двомовне, але більшість публікацій друкувалися польською мовою з огляду на зручність читання для основної аудиторії.
Постаті
Найактивнішими співробітниками часопису були:
• поляки Леон Василевський, Станіслав Лось, Адольф Бохенський, Юзеф Лободовський, Фелікс Захора і б. ін.;
• українці Іван Кедрин, Богдан Лепкий, Мирон Кордуба, Іван Липовецький, Євген Маланюк і б. ін.
Значення
«Biuletyn Polsko-Ukraiński» дотепер залишається єдиним в історії польсько-українських взаємин проектом ентузіастів, спрямованим на культурне зближення і поглиблення стосунків двох сусідніх народів. Часопис спричинився до пошуку шляхів взаєморозуміння і взаємопізнання і заклав ідеологічні основи й механізми культурного обміну, міжнаціональної культурної комунікації, яка базувалася на спільних світоглядних засадах та суспільних ідеалах.
Додатково
Прометеїзм — політичний рух, який постав після російської революції 1917 та об’єднав на еміграції діячів незалежницьких поглядів під гаслом боротьби проти СРСР та його поділу на національні держави. 1926 прихильники прометеїзму заснували в м. Парижі організацію «Прометей», яка згуртувала представників кавказьких народів, української еміграції, а також кримських татар.
Прометеїзм спочатку мав відкриту, а після польсько-радянського пакту про ненапад (1932) — приховану фінансову та організаційну підтримку польської влади, котра ідеї прометеїзму вважала розвитком сформульованої Ю. Пілсудським федеративної концепції у відносинах зі східними сусідами. Маючи це на меті, польська влада підтримувала діяльність відповідних інституцій та видань:
• часопис «Przymierze» і діючий у 1921–1923 рр. Związek Zbliżenia Narodów Odrodzonych (Союз зближення відроджених націй);
• клуб «Прометей» (діяв із 1928 у м. Варшаві);
• науково-дослідний Інститут Східної Європи в Вільно, а також Східний інститут у Варшаві;
• часописи «Bunt Młodych» і «Polityka» (наприкінці 1920-х — 1930-ті рр.);
• видання В. Бончковського «Wschód-Оrient» та «Biuletyn Polsko-Ukraiński» (1930-ті рр.)
Література
- Кравченко С. І. Періодичні видання Польщі 20–30-х років XX століття у світлі суспільно-культурних процесів міжвоєнної доби: літературна комунікація, польсько-український діалог : монографія. Луцьк, 2009. 508 с.
- На хвилі доби: Хрестоматія польської літературної періодики 20–30-х років XX ст. / упоряд., вступн. ст. та пер. із пол. С. І. Кравченко. Луцьк : РВВ «Вежа» ВНУ імені Лесі Українки, 2007. 448 с.
- Яручик О. Польсько-український міжкультурний діалог (на сторінках «Biuletynu polsko-ukrainskiego» 1932–1938 рр.), 2009. 225 с.
- Filip Gończyński-Jussis, Biuletyn Polsko-Ukraiński (1932–1938) – prometejski projekt Oddziału II Sztabu Głównego Wojska Polskiego, [w:] Na z góry upatrzonych pozycjach, red. Bartłomiej Międzybrodzki, Magdalena Gajda, Krzysztof Fudalej, Michał Przeperski, 2011. 448 s.
- Paweł Libera «Biuletyn Polsko-Ukraiński» (1932–1938) — pismo ruchu prometejskiego // Київські полоністичні студії : [матеріали ювіл. Міжнар. інтердисциплінар. конф. «Польсько-український бюлетень: європейська традиція діалогу культур» (22–24 верес. 2010 р.)] / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, Ін-т філол. [та ін.] ; [відп. ред. та упоряд. Р. П. Радишевський]. К. : Ун-т «Україна», 2011. С . 33–41.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Кравченко С. І. Biuletyn Polsko-Ukraiński // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Biuletyn Polsko-Ukraiński (дата звернення: 28.04.2024).
