Індустріалізація
 | Стаття не входить до енциклопедії. |
Індустріалізація. Терміном І. позначений процес поширення стандартизованого виробництва матеріальних благ і послуг, заснований на використанні системи робочих машин і механізмів.
Розрізняють два етапи І. – промисловий переворот і власне І. На першому етапі відбувалося витіснення ремісничого виробництва, заснованого на принципах ручної праці та мускульній енергії (тварин і людини) фабрично-заводським виробництвом, заснованим на принципах роботи машин та енергії небіологічного походження. Другий етап, тобто власне І., характеризувався стрімким розвитком фабрично-заводської промисловості, що використовувала спочатку парову, а згодом електричну енергію, та відповідних їй засобів транспорту (залізниці, пароплавство) і зв’язку (телеграф, телефон).
Ознаками другого етапу І. були:
- випереджаюче зростання засобів виробництва (важка промисловість) порівняно з виробництвом товарів кінцевого споживання (харчова і легка промисловість) та послуг;
- випереджаюче зростання частки продукції та послуг, вироблених і наданих у фабрично-заводській промисловості та відповідних їй засобах транспорту й зв’язку порівняно з часткою продукції та послуг, вироблених у сільському господарстві;
- випереджаюче зростання частини населення, зайнятого у фабрично-заводській промисловості та відповідних їй засобах транспорту й зв’язку порівняно з часткою населення, зайнятого в сільськогосподарському виробництві.
Завдяки розвитку фабрично-заводської промисловості відбувалося (з різним ступенем запізнення в різних країнах) запровадження машин і в сільському господарстві. Наслідком процесу І. стала трансформація суспільства: традиційне, тобто аграрне суспільство поступилося місцем індустріальному суспільству.
Наслідки І. вперше проявилися в Англії – єдиній країні, де цілісна система машин і механізмів була створена за допомогою ручної праці. Промислова революція (industrial revolution) в цій країні почалася за: 1) наявності вільної робочої сили внаслідок згону селян з поміщицької землі і розорення ремісників, які не витримували конкуренції з мануфактурним виробництвом; 2) наявності капіталу, вивезеного з колоній і готового знайти застосування у промисловості; 3) прогресу у винаходах, особливо в бавовняному виробництві, позбавленому цехової регламентації.
Промисловий переворот в Англії завершився в середині XIX ст. Тоді країна давала половину світової виплавки чавуну, більше половини видобутку кам’яного вугілля, майже половину переробки бавовняної сировини. За 40-60-ті рр. XIX ст. експорт машин з Англії зріс вдесятеро.
З 1870-х рр. темпи І. в Англії уповільнилися. Закуповуючи постійно вдосконалюване англійське устаткування, США, Німеччина та ін. країни почали випереджати Англію за темпами промислового зростання. Внаслідок запровадження в європейських країнах протекційних мит на імпорт товарів англійським підприємцям стало вигідніше використовувати нагромаджені капітали для будівництва підприємств за кордоном. До кінця XIX ст. експорт капіталів став найважливішою складовою частиною платіжного балансу Англії. Англійські кампанії вкладали капітал в залізничне будівництво в США і Російській імперії, будували металургійні заводи у багатьох країнах Європи, субсидували розвиток морських торговельних комунікацій.
Автор ВУЕ
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 11.01.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
