Альшиць, Яків Ісакович

Альшиць, Яків Ісакович

А́льшиць, Я́ків Іса́кович (25.11.1906, м. Житомир, тепер Україна ― 28.03.1982, м. Донецьк, тепер Україна) ― вчений, фахівець у галузі конструювання й виробництва гірничих машин, доктор технічних наук (з 1961).

Життєпис

1934 закінчив Донецький гірничий інститут (тепер ― Донецький національний технічний університет). Трудову діяльність розпочав на Горлівському машинобудівному заводі (тепер ― ЗАТ «Горлівський машинобудівник»), де працював інженером конструкторського бюро, заступником начальника цеху врубових машин. 1938 перейшов на роботу до Донецького індустріального інституту, 1940 захистив кандидатську дисертацію.

Під час Другої світової війни служив у 8-й саперній армії на будівництві оборонних споруд (1941–1942). З 1942 ― заступник головного інженера, потім ― головний інженер Копєйського машинобудівного заводу в Челябінській області (тепер РФ).

1948–1950 ― головний інженер Свердловської та Донецької філій Державного проектно-конструкторського та експериментального інституту вугільного машинобудування («Діпровуглемаш»).

З 1951 й до кінця життя працював у Донецькому національному технічному університеті на кафедрі «Гірничі машини» на посадах доцента, професора, завідувача кафедри, професора-консультанта.

Наукова діяльність

Сприяв навчанню фахівців вищої кваліфікації, підготував 20 кандидатів наук, заснував наукову школу в області експериментальних досліджень.

Розробив теорію роботи й розрахунку гірничих машин з метою підвищення їхньої надійності та продуктивності. Упровадив нові методи й спеціальну апаратуру для дослідження роботи машин у лабораторних і виробничих умовах, комплекс заходів із підвищення продуктивності та надійності очисних і прохідницьких комбайнів. Під його керівництвом розроблено й упроваджено у вугільну промисловість потужні врубові машини.

Автор понад 60 наукових праць і 12 винаходів. Поміж них чільне місце посідають навчальний посібник «Гірничі машини» (1961); монографія «Апаратура й методи дослідження гірничих машин» (1969).

Нагороди та відзнаки

Удостоєний Державної премії СРСР за працю «Врубова машина КМП 44» (1949). Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора (1943), «Знак Пошани» (1942), 5 медалями, знаком «Шахтарська слава» II ст. та іншими відзнаками.

На вшанування пам’яті Альшиця на будівлі Донецького національного технічного університету встановлено меморіальну дошку.

Праці

• У с п і в а в т. — Аппаратура и методы исследования машин для выемки угля. Москва : Углетехиздат, 1957. 96 с.
• Горные машины. Москва : Госгортехиздат, 1961. 491 с.
• Аппаратура и методы исследования горных машин. Москва : Недра, 1969. 215 с.

Література

1. Минаев А. А., Семенченко А. К., Гуляев В. Г. Памяти основателя научной школы кафедры горных машин профессора Я.И.Альшица (К 100 летию со дня рождения) // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: Гірничо-електромеханічна. Донецьк, 2006. Вип.12 (113). С. 3–8.
2. Косолапова В. А. Альшиц Яков Исаакович // Копейск / Сост. Е. Л. Богуж и др. Челябинск : Книга, 2007. С. 9.
3. Машиностроители России / Сост. М. А. Первов. Москва : Столичная энциклопедия, 2010. 434 с.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ