Андрусяк, Іван Михайлович
 | Стаття не входить до енциклопедії. |
Андруся́к, Іва́н Миха́йлович (28.12.1968, с. Вербовець Косівського р-ну Івано-Франківської обл., Україна) — поет, прозаїк, дитячий письменник, редактор, перекладач, літературний критик. Пише українською мовою.
Зміст
Життєпис
Народився і виріс у Гуцульщині в селянській родині. Вищу філологічну освіту здобув в Івано-Франківському державному педагогічному інституті імені Василя Стефаника (тепер Прикарпатський університет); відтак здобув ступінь магістра державного управління в Українській академії державного управління при Президентові України.
Працював на державній службі; журналістом у багатьох періодичних виданнях в Івано-Франківську та Києві; редактором у видавництвах «Школа» і «Грані-Т». З 2014 ― головний редактор видавництва української літератури для дітей «Фонтан Казок»; з 2017 ― шеф-редактор видавництва сучасної української прози «Легенда».
Поетична творчість
У 1991 разом зі Степаном Процюком та Іваном Ципердюком створив літгурт «Нова деґенерація» ― за визначенням критиків, «неоромантичний у своїй основі» (Є. Баран), де поезія «перебуває в опозиції до самого духу карнавалу», а ключовим у ній є «висока трагедійність світосприйняття» (В. Неборак). «Посилаючи відверто іронічну гримасу футуристу 20-х років Михайлю Семенку і прихований скепсис щодо веселощів бубабіста», поети «Нової деґенерації» «здекларували депресивну, похмуру ходу останніх поетів в переддень апокаліптичного затемнення світу» (Н. Зборовська). У «новодеґенераційній» стилістиці витримані перші поетичні збірки І. Андрусяка:
- «Депресивний синдром» (1992);
- «Отруєння голосом» (1996);
- «Шарґа» (1999).
У наступних книжках:
- «Повернення в Ґалапаґос» (2001);
- «Дерева і води» (2002);
- «Часниковий сік» (2004);
- «Храбуст» (2006);
- «Писати мисліте» (2008)
― переважає символічно-асоціативне письмо й увиразнюється власна впізнавана поетична манера, базована на метафоризмі, яку критика називає «плаваючою семантикою» (А. Дністровий), «герметичними медитаціями-колажами» (Т. Гундорова). В основі метафори у творах І. Андрусяка «лежить неназване порівняння. Сам процес зіставлення відбувається поза текстом, а троп складає наслідок цього процесу, згусток, здатний зробити можливі алюзії легко проглядними для глузду і стравними для нового переживання» (І. Старовойт). Аналізуючи творчу еволюцію І. Андрусяка, наступний період у його творчості критики (А. Дністровий, Н. Сварич) називають «умиротвореним». У збірках:
- «Неможливості мови» (2011);
- «Книга трав, дерев і птахів» (2013);
- «Серця приручених рослин» (2014)
— переважає пейзажно-філософська лірика ― «побожний шепіт „затверділого“ й водночас „ніжного“ вірша, заледве не молитви, що врешті переходить ув інтимну церемонію мовчання разом із близькою людиною» (О. Купріян). Поетизована проза І. Андрусяка (книжка «Вургун», 2005, до якої увійшли повість-метафора «Реставрація снігу», новела «Шарґа» і роман-новела «Вургун») характеризується як «густа» символічна метафорика з активним використанням діалектів. Тематично автор досліджує психологію людини в символічно-межових ситуаціях на матеріалі Гуцульщини 1940‒50-х років.
| Іван Андрусяк, "Панночко з блакитними очима..." |
|---|
Warning: touch(): Utime failed: Permission denied in /var/www/wiki.new/extensions/Widgets/vendor/smarty/smarty/libs/sysplugins/smarty_template_compiled.php on line 178 |
Твори для дітей
Із 2007 провідною у творчості І. Андрусяка стає література для дітей. При цьому він однаково успішно працює і в поезії, і в прозі, і в драматургії.
«Знаковим у сучасній українській літературі для дітей» (Ю. Юліна) критика називає цикл повістей «Стефа і Чакалка» («Стефа і її Чакалка, «Кабан дикий ― хвіст великий», «Чакалка і Чупакабра»; 1997 ― 2015, повне видання ― 2016), де виведено образи казкового страшидла Чакалки, кандидата педагогічних наук, яка забирає вночі нечемних дітей у мішок і несе в Темний ліс, де має намір створити школу чакалок і бабаїв; а також кмітливої дівчинки Стефи, яка перемагає Чакалку завдяки тому, що вміє самостійно мислити і здатна на неординарні вчинки. «Автор вибудовує оповідь про свою маленьку героїню так, що читач-дорослий має зрозуміти, як, попри якісь суперечності, створити для дитини в сім'ї відчуття захищеності. Що для цього необхідно і казку на ніч почитати, і побавитися, і виважено поговорити з дитиною про серйозні речі, наприклад про те, як поборювати свої страхи, як вчитися розуміти потреби інших людей і співчувати їм» (Н. Зубрицька).
Також ключовим у творчості І. Андрусяка для дітей є цикл «28 днів із життя Бурундука» (повісті «Вісім днів із життя Бурундука» та «Завдання з фізики», а також низка оповідань; 2012 ― 2016, повне видання ― 2017). Головний герой ― школяр Івась Бондарук, якого в класі прозвали Бурундуком через те, що він «щокастий» і не любить фізкультури. Наражаючись на постійні кпини однокласників, він вирішує вчинити щось незвичайне, щоб виділитися, і для цього намагається скористатися стародавнім фольклорним рецептом ― вивести собі кишенькового чортика. У доступній для сучасної дитини формі, зокрема через пригодницький сюжет, повість художньо досліджує складні теми становлення юного характеру. Критика наголошує, що це твори «про самопізнання та вибір справжніх цінностей» (І. Славінська), відзначає «тонкий психологізм» у «створенні художніх типів» (Н. Головченко), ба навіть називає твір «українським дитячим „Фаустом“» (Л. Ушкалов).
Аналізуючи адресовану дітям поезію І. Андрусяка (збірки «М’яке і пухнасте», 2010; «Чупакабра та інші зайчики», 2014; «Лякація», 2017; збірка віршоказок «Зайчикова книжечка», 2008 та ін.), критика відзначає, що автор у своїх книжках поєднує «легку, ігрову поезію, написану дотепно та вправно, … дещо розбишацькі вірші для дошкільного та молодшого шкільного віку, доступні для якнайширшої аудиторії», із «справжніми перлинами, такими як «Рибалки», «Пірналки», «Лякація», «Звідки приходить осінь», у яких виразно простежується тяглість традиції ― від українського модернізму до андеґраундної поезії сімдесятників і вісімдесятників. Більш вишукані за формою та образністю, вони мають виразніший ліричний струмінь, зберігаючи фірмову грайливість та гумор. Потенціал такої поезії ― допомагати прививати добрий смак та любов до якісної літератури» (В. Вздульська). Також тут «важливими є моральні цінності, які автор прямо чи опосередковано доносить до маленьких читачів на прикладі поведінки звірят у різних ситуаціях» (Н. Зубрицька).
| Промова Івана Андрусяка на відкритті місячника видавництва "Фонтан казок" у Національній бібліотеці України для дітей |
|---|
Переклади, критика, есеїстика
І. Андрусяк перекладає з польської, англійської, білоруської та російської мов. Окремими виданнями в його перекладі вийшли:
- вірші Анджея Бурси «Усмішка горлом» (1999);
- Едварда Естліна Каммінґса «Тюльпани й димарі» (спільно з Катериною Борисенко, 2004);
- Томаса Стернза Еліота «Котознавство від Старого Опосума» (2008);
- Михаїла Яснова «Неслухняний дідусь» (2008);
- Андрея Хадановіча «Таткові нотатки» (2011);
- Леоніда Сороки «Кишеньковий дракон» (2011);
- повість Чарльза Діккенса «Різдвяна пісня» (перше видання ― 2006);
- публіцистика Анни Політковської «Друга чеченська» (2004);
- збірка Льва Толстого «Народні оповідання» (2010);
- повість Марини Аромштам «Коли відпочивають янголи» (2011) та ін.
Протягом 2001 ― 2010 І. Андрусяк активно виступав як літературний критик (часописи «Книжник-review», «Книжковий огляд», «Кур'єр Кривбасу», «Кальміюс», «Березіль», «Сучасність» та ін.), аналізуючи здебільшого поезію й обстоюючи моральні принципи в літературі та розмежування «високого письменства» й «попси». Вибрані статті та есеї відтак увійшли до книжок:
- «Літпроцесія» (2001);
- «Латання німбів» (2008);
- «Дуби і леви» (2011).
Визнання
І. Андрусяк є лауреатом багатьох премій, зокрема:
- першої премії літературного конкурсу «Смолоскип» (1995);
- літературної премій «Благовіст» (1996);
- ім. Бориса Нечерди (2002);
- премії журналу «Кур'єр Кривбасу» (2007);
- першої премії конкурсу творів для дітей «Золотий Лелека» (2008);
- міжнародної премії «Corona Carpatica» (2010);
- Корнійчуковської премії (2016);
- «ЛітАкцент року» (2017);
- ім. Лесі Українки за книжки «Зайчикова книжечка» та «Третій сніг» (2018).
Книжки І. Андрусяка для дітей регулярно потрапляють у короткі списки та займають чільні місця в різноманітних українських книжкових рейтинґах та конкурсах. Зокрема, повість «Вісім днів із життя Бурундука» увійшла до престижного щорічного каталогу найкращих дитячих видань світу «Білі круки 2013» (White Ravens 2013). Удостоєний відзнаки «Дитячий поет року» (2017). І. Андрусяк ― член Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу. Вірші перекладалися польською, англійською, португальською, німецькою, білоруською, словацькою, російською, вірменською мовами й публікувалися в періодиці та антологіях у 12 країнах світу.
Цитати
Із творів та інтерв’ю І. Андрусяка
НОВА ДЕҐЕНЕРАЦІЯ ми не маски ми стигми тих масок що вже відійшли
ми не стіни ми стогін імен що об стіни розлущені
ідемо до людей у вінках недоспілих олив
у простертих долонях несемо гріхи як окрушини
ми останні пророки в країні вчорашніх богів
ми останні предтечі великого царства диявола
ми зчиняємо галас і це називається гімн
ми сякаємось в руку і це називається правила
а дівки на мітлі це наложниці втрачених вір
це михайло булґаков надламаним сміхом заходиться
в божевільній труні долілиць повертається вій
матюкається сич ремиґає зашумлена хортиця
табунами блукають отари і несть їм числа
по найвищих деревах як дзвони гойдаються пастирі
по незвіданих нетрищах душі виходять на злам
і спалахує небо червоною мічене пастою
розенкранце зі сцени старий канделябр забирай
ґільденстерне жени за куліси розгнуздану свиту
покоління майстрів відчиняє ворота у рай
а старий азазелло веде під вінець маргариту
(Андрусяк І. М. Нова деґенерація // Нова деґенерація. Івано-Франківськ : Перевал, 1992. С.13–14).
«Єдине, що ми, батьки, можемо робити системно й відповідально, — це привчати дитину до культури змалечку і власним прикладом. І до книжки, і до театру, і до живопису, і до музики. Завжди знаходити на це час, завжди виділяти на це в сімейному бюджеті стільки грошей, скільки змога. А якщо незмога — виділяти через «не можу». Пляшка горілки — це книжка, дві пачки цигарок — квиток у театр, пляшка пива — квиток у картинну галерею, а в бібліотеку чи на книжкову презентацію поки що навіть цього не треба... Рятуймося самі, ніхто інший нас не порятує».
(Позняк-Хоменко Н. Іван Андрусяк: Дитяча література — самобутнє явище, цікавіше, ніж «дорослий» «укрсучліт» // «Україна молода». 27.03.2013. URL: http://www.umoloda.kiev.ua/number/2246/164/79958/
«Я є переконаним прихильником того, що з дитиною треба розмовляти про все, у тім числі й про негативні, неприємні, болісні речі. Інша справа — як розмовляти. Якщо тупо «вивалити» на малюка гору жахіть — це ні до чого доброго не приведе. У «Третьому снігові» я намагаюся на прикладі казкових взаємин лісових мешканців поговорити про реальні взаємини між людьми в нашому сучасному світі, де груба сила часто вважає себе непереможною — але завжди є добро і любов, здатні реально їй протистояти; де є моменти страху і болю — але неодмінно є час і місце для усмішки і співчуття, для виявів людяності — і в «крутеликів» та «мажорів» теж. Як на мене, чи не найважливішим у цій розмові є питання про те, з ким дитина, читаючи цю книжку, асоціюватиме себе: з розбещеним ведмедем-«мажором» чи з кмітливим і спраглим знань їжаком; із розумним, хижим, але справедливим вовком чи з авантюрним винахідником дроздом; із білочкою, яка «все про всіх знає», але воліє ні в що сама не втручатись, чи із зайцем, який перечікує тривожні часи на городах, замріяно спостерігаючи за тим, як росте капуста…»
(Позняк-Хоменко Н. Іван Андрусяк: Із дитиною треба розмовляти про все, «Україна молода», 23.12.2014. URL: http://www.umoloda.kiev.ua/number/2583/164/91051/
«…а ти ж знаєш, що словом можна смакувати навіть краще, ніж цукеркою. Бо цукерки, як би їх багато не було, рано чи пізно закінчуються, а слова не закінчуються ніколи. Словами можна смакувати хоч усе життя, щоразу добираючи собі все запашніші, все соковитіші. Навіть можна вишукувати собі найхимерніші слова з далеких екзотичних мов і обертати їх у губах, насолоджуючись пряними чи гострими, чи терпкими, а чи солодкавими ароматами. Але наймилішими завжди будуть слова рідної мови — повні духмяного й поживного животворного соку…»
(Іван Андрусяк. Третій сніг: повість-казка. Третє видання. ― К.: Фонтан казок, 2018. ― С. 29).
Про творчість
«Поезію Івана Андрусяка проймає напрочуд болісне відчуття нестатечності світу, примарності «нині», що існує лишень як невловима переміна сподівань на спомини».
(Ушкалов Л. Солілоквій про дерева та води (покрайні записи) [Післям. до кн. Андрусяк І. Дерева і води. — Харків: Акта, 2002] / Леонід Ушкалов // Сковорода та інші. Причинки до історії української літератури. — К. : Факт, 2007. — С. 443—447. URL: http://www.acta.com.ua/download/Andrusyak-1.pdf
«…його метафори могли би конкурувати з будь-якою вишуканою словогрою, якби місцями не кровоточили».
(Герасим’юк В. Дорогою на Пістинь: післямова у кн.: Іван Андрусяк. Вургун: проза. ― К. : Діокор, 2005. ― С. 150‒157).
«Автор жонглює словами так уміло, що жонглерські кулі не лише по ходу міняють колір, а й перетворюються на щось зовсім інше. Книжка ― багатюще джерело веселих неологізмів, які будуть цікавими і дорослим, і дітям. Тепер, мабуть, мені довго згадуватимуть, що «на роботі я геть розбегемотів». І це тільки один приклад!».
(Чернишенко В., «ЛітАкцент року−2017»: відгуки журі. Номінація «Поезія і проза для дітей», 22.01.2018 ― 26.01.2018. URL: http://litakcent.com/2018/01/22/litaktsent-roku-2017-vidguki-zhuri-nominatsiya-poeziya-i-proza-dlya-ditey/
Додатково
Твори І. Андрусяка включено до програми з літературного читання та української літератури для загальноосвітніх навчальних закладів, зокрема:
- повість-казка «Третій сніг» (2 клас);
- вірші зі збірки «Лякація» (3 клас);
- п'єса «Як подружитися з Чакалкою» за мотивами повісті «Стефа і Чакалка» (3 клас);
- повість «Вісім днів із життя Бурундука» (5 клас).
| Іван Андрусяк. Методичні рекомендації для початкової школи. Літературне читання. |
|---|
Твори
- Депресивний синдром // Нова дегенерація. Івано-Франківськ : Перевал, 1992. С. 11–42.
- Отруєння голосом: тексти. Київ : Смолоскип, 1996. 164 с.
- Повернення в Ґалапаґос. Донецьк, 2001. 60 с.
- Дерева і води. Харків : Акта, 2002. 68 с.
- Часниковий сік. Київ : Факт, 2005. 123 с.
- Вургун. Київ : Діокор, 2005. 160 с.
- Писати мисліте. Київ : Факт, 2008. 157 с.
- М’яке і пухнасте. Київ : Грані-Т, 2010. 72 с.
- Неможливості мови. Київ : Ярославів Вал, 2011. 152 с.
- Книга трав, дерев і птахів. Тернопіль : Навчальна книга ― Богдан, 2013. 112 с.
- Серця приручених рослин: інтимна лірика. Київ : Фонтан казок, 2015. 96 с.
- Стефа і Чакалка: пригодницькі повісті. Київ : Фонтан казок, 2016. 240 с.
- 28 днів із життя Бурундука. Київ : Фонтан казок, 2017. 216 с.
- Лякація. Київ : Фонтан казок, 2017. 56 с.
- Третій сніг. Київ : Фонтан казок, 2018. 120 с.
- Зайчикова книжечка. Київ : Фонтан казок, 2018. 48 с.
- Фонетика тиші : вибрані твори : у 2 т. Т. 1. Тернопіль : Навчальна книга ― Богдан, 2019. 324 с.
- М'яке і пухнасте : вибрані твори : у 2 т. Т. 2. Тернопіль : Навчальна книга ― Богдан, 2019. 264 с.
Література
- Андрухович Ю. «Сотворіння трикутника»: передмова / Юрій Андрухович // «Нова дегенерація». Івано-Франівськ : Перевал, 1992. С. 3–10.
- Процюк С. Лицарі стилосу і кав’ярень: есе про дев’яностівців / Степан Процюк. Київ, 1996. 145 с.
- Старовойт І. Взаємопричетність тексту (Іван Андрусяк та його книга «Отруєння голосом») / Ірина Старовойт // Молода нація. 1997. № 5. С. 80–84.
- Біла А. Солодка хвороба Івана Андрусяка / Анна Біла // Критика. 2002. Ч. 1–2. С. 24.
- Лебединцева Н. Українська поетична свідомість кінця ХХ ст.: трансформація архетипу Великої Матері: дис. … канд. філол. наук: 10.01.01 / Наталія Лебединцева. Київ, 2003. 211 с.
- Логвиненко Ю. Творча еволюція Івана Андрусяка / Юлія Логвиненко // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених. Вип. 6. Київ : Ін-т літератури імені Т. Шевченка НАН України, 2004. С. 99–102.
- Баран Є. Українська поезія 90-х років ХХ ст. : контекст «Нової деґенерації» / Євген Баран // Літературознавство. Прикарпатський вісник НТШ. Слово. 2010. № 2. С. 213–219.
- Щириця П. Незбагненні можливості мови // ЛітАкцент. 21.06.2011. URL: http://litakcent.com/2011/06/21/nezbahnenni-mozhlyvosti-movy/
- «Я творю для дітей!» : до 45-річчя українського письменника Івана Андрусяка: бібліогр. покажч. для організаторів дитячого читання / Центральна бібліотека ім. Т. Г. Шевченка для дітей м. Києва ; авт.-уклад. І. В. Яковець, Ф. Ю. Зінченко. Київ, 2014. — 31 с.
- Сварич Н. Еволюція художньо-естетичних пошуків Івана Андрусяка: дис. … канд. філол. наук: 10.01.01 / Надія Сварич. Київ, 2017. 191 с.
Автор ВУЕ
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 10.01.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
