Атюбу, Салім
 | Стаття не входить до енциклопедії. |
Атюбу́, Салі́м (франц. Hatubou, Salim; 20.06.1972, с. Агайя, Коморські острови — 31.03.2015, м. Марсель, тепер регіон Прованс — Альпи — Лазуровий берег, Франція; похований на Коморських островах) — письменник. Один із перших представників франкомовної літератури Коморських островів.
Життєпис
З 1982 жив у м. Марселі. Перші твори — статті та новели — публікувалися у французькій пресі. Перша книжка «Казки моєї бабусі» («Contes de ma grand-mère») вийшла 1994.
Брав участь у різних культурних заходах і акціях: фестивалях казок, Святі читання, проекті створення на Каморах «Будинку Ріани» — культурно-освітнього центру для дітей з сільської місцевості. Виступав у кафе літературних.
2009 відвідав Україну на запрошення Французького культурного центру, читав свої казки. 2014 відвідав Японію.
Творчість
Автор понад 30 творів, серед яких: романи «Кров покірності» («Le sang de l’obeissance»; 1996), «Запах бетону» («L’odeur de beton»; 1998), «Казкар у моєму місті» («Un conteur dans ma cité»; 2000), «Мачуха» («Marâtre»; 2003), «Амуро» («Hamouro»; 2005), «Демони світанку» («Les démons del’aube»; 2006); романи для дітей і юнацтва: «Ранки маленької Ло на Каморах» («Les matins de P’tite Lô aux Comores»), «Ассанаті, від Майотти до Марселя» («Hassanati, de Mayotte à Marseille»), «Наїя і священний тамтам» («Naïa et le tam-tam sacré»; усі три книжки — 2005), альбомів для дітей, казок, поезій, сценаріїв. Твори, різноманітні за стилем і тематикою, зображують французьке і коморське суспільство.
У романі «Кров покірності» автор виступає проти традиційних на Коморах одружень дітей за домовленістю між батьками. У романі «Запах бетону» порушено проблему расизму. У романі «Амуро» засвідчує складні відносини між Майоттою — островом, що залишився французьким, та іншими островами, які обрали незалежність.
Твори
- Contes de ma grande-mère. Paris : L’Harmattan, 1994.
- Le sang de l’obeissance. Paris : L’Harmattan, 1998.
- L’odeur de beton. Paris : L’Harmattan, 1998.
- Aux origines du monde:Contes et légendes des Comores, genès d’un pays bantu. Paris : L’Harmattan, 2004.
- Hamouro. Paris : L’Harmattan, 2005.
- Les gardiens d’ânes de Gardanne. Marseille : Encres du Sud,2010.
- Dimkou et la petite fille. Moroni : Komedit, 2012. 20 p.
Література
- Comoriens de Marseille ou... Marseillais des Comores ?// L’Humanité. 1999. 19 Juin. https://www.humanite.fr/node/209542
- Saïndoune Ben Ali. Salim Hatubou : mémoire en allée, mémoire piégée. «L’oralité est un musée vivant» // Ya Mkobe.2005. №11 (janvier). P. 7–14.
- Salim Hatubou // Jeune Afrique. 2010. URL:http://www.jeuneafrique.com/194945/culture/salim-hatubou/
- Salim Hatubou // Île en île.URL:http://ile-en-ile.org/hatubou/
- Mort de l’écrivain Salim Hatubou : émotion dans la communauté comorienne de Marseille // La 1ère. URL:https://la1ere.francetvinfo.fr/2015/04/03/mort-de-l-ecrivain-salim-hatubou-emotion-dans-la-communaute-comorienne-de-marseille-244801.html
- Salim Hatubou, dernier hommage à l’écrivain comorien // rfI Afrique.2015. URL:http://www.rfi.fr/afrique/20150408-salim-hatubou-ecrivain-comorien-dernier-hommage
Автор ВУЕ
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 23.01.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
