Бабич, Василь Степанович
 | Стаття не входить до енциклопедії. |
Ба́бич, Васи́ль Степа́нович (01.02.1932, с. Тарасовичі, тепер територія Вишгородського району Київської області, затоплена водами Київського водосховища, Україна — 28.08.2016, м. Київ, Україна) — бібліограф, бібліотекознавець, організатор бібліотечної справи, педагог, кандидат історичних наук (з 1979), професор (з 1991), заслужений працівник культури України (з 1982). Чоловік Є. Бабич.
Зміст
Життєпис
Народився в селянській сім’ї. Закінчив романо-германське відділення філологічного факультету Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка (1956; тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка) та Харківський державний інститут культури (1967; тепер Харківська державна академія культури).
Працював учителем німецької мови в середній школі м. Златополя Черкаської області (1956–1958). Обіймав різні посади у Державній республіканській бібліотеці УРСР імені КПРС (тепер Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого): бібліограф, завідувач сектору міжнародного книгообміну (1959–1965), завідувач відділу іноземної літератури (1965–1969), заступник директора (1958–1969), директор (1970–1983); у Київському державному інституті культури (тепер Київський національний університет культури та мистецтв): завідувач кафедри (1983–1998), декан факультету бібліотечно-інформаційних систем (1986–1996), професор (1998–2000).
Громадська діяльність
Професійна діяльність Бабича поєднувалася з активною громадською роботою як депутата Печерської районної ради м. Києва, члена правління Товариства українсько-болгарської дружби, уповноваженого Міністерства культури СРСР з вивезення за кордон культурних цінностей (1959–1976), заступника голови Міжвідомчої ради з питань бібліотечної роботи при Міністерстві культури УРСР (1970–1983), заступника голови Ради з координації науково-дослідної роботи в галузі бібліотекознавства та бібліографії при Міністерстві культури УРСР (1973–1983), голови Ради з питань реституції бібліотечних фондів Національної комісії з питань повернення в Україну культурних цінностей при Кабінеті Міністрів України (1994–2000) тощо.
Бабич — один із засновників Української бібліотечної асоціації, її віце-президент (1995–1998).
Науковий доробок
Займався розвитком бібліотечної справи в Україні, координацією діяльності бібліотек, підготовкою професійних кадрів, удосконаленням та покращенням обслуговування читачів, розширенням доступу населення до бібліотечних ресурсів. Проводив науково-дослідну та науково-методичну діяльність у Державній республіканській бібліотеці України (у 1970-х — на початку 1980-х). За його участю розроблені основні напрями та цільові програми розвитку бібліотечної справи, зокрема, перша редакція Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» (1995).
Створив свою наукову школу «Інформаційно-бібліографічні ресурси суспільних наук в Україні».
У науковому і творчому доробку В. Бабича — понад 250 праць. Досліджував питання розвитку бібліотечної справи в Україні, удосконалення бібліотечної освіти, формування позитивного іміджу бібліотек та бібліотекарів, підвищення їхньої ролі в інформатизації суспільства.
Написав книгу спогадів про рідне село «Тарасовичі; спогади, бувальщини» (2010).
Нагороди
Нагороджений орденом «Знак Пошани» (1976), пам’ятними та ювілейними медалями, низкою почесних грамот.
Твори
Тарасовичі: спогади, бувальщини / Упоряд. Т. В. Добко. Київ : Щек, 2010. 368 с.
Праці
- Міжнародний симпозіум з проблеми «Європейські бібліотечні системи»: (нотатки учасника) // Бібліотекознавство та бібліографія. 1974. Вип. 15. С. 62–69.
- Шляхи підвищення ефективності дослідної і науково-методичної роботи бібліотек // Наукова організація праці та управління в бібліотеках. Київ : [б. в.], 1980. С. 81–90.
- Бібліотека і читач. Київ : Мистецтво, 1983. 129 с.
- Безперервна освіта бібліотечних працівників // Публічні бібліотеки: сучасність і майбутнє. Київ : [б. в.], 1997. С. 158–168.
- Еволюція бібліотечно-інформаційної освіти. Київ : Національна парламентська бібліотека України, 1997. 64 с.
- Методика складання рекомендаційних бібліографічних посібників з суспільних наук. Київ : Національна парламентська бібліотека України, 1998. 22 с.
- До проблеми підготовки кадрів бібліотечно-інформаційної сфери // Бібліотечна планета. 2005. № 2. С. 5–11.
- До проблеми підготовки кадрів бібліотечно-інформаційної сфери // Книгознавча школа Київського національного університету культури і мистецтв. 2-ге вид., випр. і допов. Київ : Ліра-К, 2018. С. 310–312.
Література
- Василь Степанович Бабич / Уклад. Т. В. Добко. Київ : Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, 2002. 90 с.
- Життя, присвячене книзі (Про В. Бабича) // Бібліотечна планета. 2007. № 1. С. 38–39.
- Добко Т. Бабич Василь Степанович // Українські бібліографи. Біографічні відомості. Професійна діяльність. Бібліографія : в 3 вип. Київ : Національна парламентська бібліотека України, 2008. Вип. 1. С. 14–16.
- Життя, присвячене служінню книзі (про Є. та В. Бабичів) // Бібліотечна планета. 2012. № 1. С. 30–31.
- Приходько А. Книгою покликані і мобілізовані // Вісник Книжкової палати. 2012. № 2. С. 48–49.
- Добко Т. В., Новальська Т. В. Василь Степанович Бабич — бібліотечний діяч, вчений, педагог: до 90-річчя від дня народження. Київ Київський національний університет культури і мистецтв, 2022. 484 с.
- Медведєва В. Бабич Василь Степанович: між двох епох (спроба бібліотекознавчо-культурологічної реконструкції) // Бібліотечна планета. 2022. № 1. С. 14–17.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Бабич, Василь Степанович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/FREEARTICLES:Бабич, Василь Степанович (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 28.03.2024
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
