FREEARTICLES

Бернанос, Жорж

Бернано́с, Жорж (фр. Bernanos, Georges; 20.02.1888, м. Париж, Франція — 05.07.1948, м. Нейї-сюр-Сен, тепер регіон Іль-де-Франс, Франція) — письменник. Писав французькою мовою.

Життєпис

Народився у сім’ї ремісників. Навчався у католицьких колежах, де здобув релігійну освіту і хотів присвятити себе служінню церкві. Закінчив 1913 Католицький інститут (м. Париж). У 1913–1914 керував тижневиком монархічного напряму «Авангард Нормандії» («L’Avant-garde de Normandie»; м. Руан). З початком Першої світової війни 1914 добровольцем вирушив на фронт. Після війни з 1919 працював інспектором у страховій агенції та займався літературною творчістю.

Перший опублікований твір — новела «Пані Даржан» («Madame Dargent»; 1922). Перший роман Бернаноса «Під сонцем Сатани» («Sous le soleil de Satan»; 1926) — «політична комедія», що засуджує бездуховність тогочасного суспільства. Книга мала надзвичайний успіх, розійшлася 100-тисячним накладом і отримала схвальні відгуки критиків. Відтоді Бернанос залишив роботу в агенції та повністю присвятив себе літературі.

Творчість

Романи «Брехня» («L’Imposture»; 1927), «Радість» («La Joie»; 1929), «Злочин» («Un crime»; 1935), «Щоденник сільського кюре» («Journal d’un curé de campagne»; 1936, Велика премія Французької академії), «Ще одна розповідь про Мушетту» («Nouvelle histoire de Mouchette»; 1937), «Пан Невін» («Monsieur Ouine»; 1943), публіцистична книга «Великий страх добромисних» («La Grande Peur des bien-pensants»; 1931) викривають обуржуазнену клерикальну інтелігенцію, «сучасне суспільство, суспільство зради і компромісу», позбавлене високих ідеалів, культ багатства, зображують душевні страждання людини, драму людської спільноти, якій бракує стрижня, показують процеси бродіння і пробудження самосвідомості у нижчих чинів церкви тощо. Крізь християнську ідеологію проступає сатира на ханжів, лицемірів, користолюбців. Бернанос належав до тих письменників, яких віра спонукала до дій і вимагала правди.

1934–1938 Бернанос жив на Мальорці (Балеарські острови, Іспанія), де став очевидцем захоплення влади фалангістами та громадянської війни в Іспанії. Свої роздуми і свідчення виклав у памфлеті «Під місяцем великі цвинтарі» («Les Grands сimetières sous la lune»; 1938), який відкрив очі читачам, зокрема католикам, на іспанські події, на суть франкізму і фашизму, книга вважається шедевром французької публіцистичної прози.

У 1938–1945 Бернанос жив у Бразилії. Там створив памфлет «Ми, французи» («Nous autres Français»; 1939), де викрив Мюнхенську угоду 1938, публіцистичні твори «Скандальне викриття правди» («Scandale de la vérité»; 1939), «Лист до англійців» («Lettre aux Anglais»; 1942), в яких критикував крупну буржуазію, що сприяла світовим війнам. Під час Другої світової війни публікував численні статті, памфлети, звернення у бразильській пресі та французькій газеті «Марсейез» («Marseillaise»), що виходила у Лондоні, де викривав нацистську ідеологію, зрадників-колабораціоністів серед священиків тощо. Згодом статті воєнних років склали збірку «Дорога у Круадезам» («Le Chemin de la Сroix-des-âmes»; 1948).

Тексти радіопередач Бернаноса регулярно лунали на Бі-Бі-Сі та французькій радіостанції у м. Браззавіллі (Конго). У липні 1945 Бернанос повернувся до Франції, публікував статті в газетах і журналах. З 1947 по травень 1948 жив у Тунісі, де написав п’єсу «Сповідь кармеліток» («Dialogues des carmélites») за романом письменниці Г. фон Ле Форт (1876–1971; Німеччина).

Твори Бернаноса перекладені багатьма мовами. Українською мовою окремі твори Бернаноса переклали І. Гузар-Монцібовичева, В. Шовкун, Ю. Покальчук.

Твори

  • Essais et écrits de combat : en 2 t. Paris : Gallimard, 1972–1996.
  • Œuvres romanesques : en 2 t. Paris : Gallimard, 2015.
  • Р о с. п е р е к л. — Под солнцем Сатаны. Дневник сельского священника. Новая история Мушетты. Москва : Художественная литература, 1978. 623 с.
  • Сохранять достоинство. Москва : Прогресс, 1988. 440 с.
  • Дневник сельского священника; Господин Уин. Москва : Художественная литература, 1993. 446 с.
  • Cвобода. Для чего? Санкт-Петербург : И. Лимбах, 2014. 288 с.
  • У к р. п е р е к л. — Із щоденника сільського пароха. Графиня // Дзвони. 1938. № 7–8. С. 163–171; 265–282.
  • Уночі // Всесвіт. 1982. № 4. С. 131–143.
  • Вибрані твори : в 2 т. Київ : Юніверс, 2002–2004.

Література

  1. Chaigne L. George Bernanos. Paris : Éditions universitaires,1960. 126 p.
  2. Нікітін В. Письменницька доля Жоржа Бернаноса // Всесвіт. 1982. № 4. С. 143–147.
  3. Bernanos J.-L. Bernanos a la merci des passants. Paris : Plon, 1986. 505 p.
  4. Никитин В. Тернистый путь к истине. // Бернанос Ж. Сохранять достоинство. Москва : Прогресс, 1988. С. 5–29.
  5. Gaucher G. Bernanos, ou l’Invincible Espérance. Paris : Éditions du Cerf, 1994. 190 p.
  6. Muron L. Bernanos. Paris : Flammarion, 1996. 316 p.
  7. Фесенко В. Християнське відродження і творчість Жоржа Бернаноса // Всесвіт. 1998. № 12. С. 130–135.
  8. Фесенко В. Передмова // Вибрані твори : в 2 т. Київ : Юніверс, 2002. Т. 1. 544 с.
  9. Мільнер М. Жорж Бернанос // Алхімія слова живого. Французький роман 1945–2000 рр. Київ : Промінь, 2005. С. 48–51.
  10. Leduc E. George Bernanos: le sceptre et la croix. Paris : Publibook, 2016. 151 p.

Автор

С. В. Глухова


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
14.06.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶