Виробничий пил
 | Стаття не входить до енциклопедії. |
Виробни́чий пил — дисперсна система, яка складається з частинок твердих речовин різноманітної форми, розміру і фізико-хімічних властивостей, що утворюються внаслідок виробничої діяльності.
Загальна характеристика
За розмірами частинки виробничого пилу поділяються на грубі (10–100 мкм); мікроскопічні (0,25–10 мкм) і субмікроскопічні (менше 0,25 мкм). Дисперсні системи з частинками твердих речовин розміром менше 0,1 мкм називають димами. Виробничий пил утворюється внаслідок дроблення порід, вугілля, розпилення пилоподібного палива і його згоряння, при переробці корисних копалин, транспортуванні і пересипанні матеріалів тощо. Виробничий пил руйнує обладнання, знижує якість продукції, викликає професійні захворювання, погіршує санітарно-гігієнічні умови праці, утворює вибухонебезпечне і пожежонебезпечне середовище. Відповідними держстандартами встановлені певні гранично допустимі концентрації (ГДК) пилу на робочих місцях.
Наприклад, для магнезиту — 10 мг/м3, вапняку 6 мг/м3; азбесту, азбоцементу — 6 мг/м3; тальку, слюди, флагоніту, мусковіту — 4 мг/м3; цементу, олівіну, апатиту, фосфориту — 6 мг/м3. Багато видів пилу — вугільний, алюмінієвий, магнієвий, ацетатцелюлозний, борошняний, цукровий, сірчаний та ін. при відповідних концентраціях і при наявності джерела тепла займаються і вибухають. Ефективні способи боротьби з виробничим пилом: вентиляція, очищення повітря від пилу фільтрами, зв’язування пилу і змив його, зволоження гірничого масиву, промивання шпурів і свердловин при їх бурінні, осадження пилу з повітря шляхом зрошування, герметизація обладнання тощо. Синонім — пил промисловий.
Вибуховий виробничий пил
Виробничий пил за певних умов є вибуховим, тобто здатний у суміші з повітрям загоратися при тепловому і ударно-хвильовому діяннях. До вибухового пилу належать вугільний, алюмінієвий, магнієвий, ацетатцелюлозний, борошняний, цукровий, сірчаний та ін. виробничий пил. Вибуховість виробничого пилу зростає із збільшенням його дисперсності. Найбільш вибухонебезпечними є фракції розміром менше за 0,075 мм. Очевидно, це пояснюється тим, що в межах 0,1–0,075 мм зовнішня питома поверхня пилу різко зростає. Вибуховість пилу знижується із зменшенням виходу летких речовин (вугільний пил перестає вибухати при виході летких речовин менше 6%), збільшенням зольності (граничне значення зольності для вибухонебезпечного вугільного пилу 86-88%) і вологості. Температура вибуху пилу вугілля 575-850 оС.
Мінімальна концентрація вибухонебезпечної пилоповітряної суміші (при якій пил ще здатний вибухати) в залежності від виходу летких речовин і вмісту золи коливається в межах 12–45 г/м3; при вмісті в шахтній атмосфері 1 % метану вона знижується до 6–23 г/м3. Максимальний ефект вибуховості досягається при вмісті в 1 м3 повітря 300–400 г/м3 вугільного пилу, подальше збільшення концентрації пилу до 900–1000 г/м3 вибуховість істотно не збільшує. Максимальна концентрація вибухонебезпечної пилоповітряної суміші (вище якої пил вже не здатний вибухати) — 2000–3000 г/м3. Вибухові концентрації пилу в шахтах можуть виникати при вибухових роботах, роботі гірничих комбайнів (поблизу робочих органів), не обладнаних засобами пилопригнічення.
Небезпечний не тільки пил, завислий у повітрі, але і той, що відклався на поверхні гірничих виробок, оскільки під впливом повітряного поштовху або ін. чинників він може перейти у завислий стан.
Для пиловибухозахисту шахт, що розробляють пласти, небезпечні по вибухах пилу, поряд з комплексним знепилюванням шахтного повітря здійснюють спеціальні заходи щодо попередження і локалізації вибухів пилу, основані на застосуванні води (змивання пилу водою, побілка гірничих виробок, скріплення пилу змочувально-зв'язуючими розчинами і безперервно діючими туманоутворюючими завісами; водяні завіси; жалюзійні перегородки; установка водяних заслонів), інертного пилу (осланцювання гірничих виробок; установка сланцевих заслонів) або одночасно води та інертного пилу.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
- Смирнов В. О., Білецький В. С., Шолда Р. О. Переробка корисних копалин. Донецьк : Східний видавничий дім, 2013. 600 с.
- Юркевич Ю. С., Возняк О. Т., Желих В. М. Промислові технології та очищення технологічних і вентиляційних викидів. Львів : Львівська політехніка, 2012. 120 с.
- Cecala A., O’Brien A., Schall J. et al. Dust Control Handbook for Industrial Minerals Mining and Processing. 2nd ed. Pittsburgh : National Institute for Occupational Safety and Health, 2019. 406 p.
Автор
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 16.02.2024
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
