Титанові руди
 | Стаття не входить до енциклопедії. |
Тита́нові ру́ди — мінеральні утворення, з яких економічно доцільно та технологічно можливо видобувати титан.
Характеристика
Головні мінерали титанових родовищ:
- рутил, анатаз і брукіт (94,2–99,5 % ТіО2);
- лейкоксен (61,9–97,6 ТіО2);
- ільменіт (43,7–52,8 ТіО2 );
- лопарит (38,3–41 ТіО2);
- перовськіт (38,7–57,8 ТіО2);
- сфен (33,7–40,8 ТіО2).
Більшість родовищ, із руд яких отримують титан, комплексні. Із них вилучають також залізо, ванадій, цирконій, скандій, фосфор. Перспективне отримання ніобію, танталу, торію, рідкоземельних елементів.
За якістю руди поділяють на багаті, середні та бідні. Вміст ТіО2 у рудах залежно від типу родовищ коливається в межах 0,5–35 %. Світові запаси титанових руд складають близько 900 млн т, які на 70–80 % знаходяться в корінних титаномагнетитових, ільменітових, перовськітових та інших рудах. Розсипи складають 20–30 % запасів (сучасний видобуток титану на 60 % здійснюють із розсипів). Ресурси титану присутні у 48 країнах і складають у перерахунку на ТіО2 1 230 млн т. Головні видобувні країни: Австралія, Канада, ПАР, Норвегія, Російська Федерація.
| Категорія руд та розсипів | Ільменіт у корінних родовищах, % | Рутил у корінних родовищах, % | Ільменіт
у розсипних |
|---|---|---|---|
| Багаті | 45–50 | 5 | 50–100 |
| Середні | 20–30 | 3–5 | 20–50 |
| Бідні | 10–20 | 1,5–3 | 10–20 |
Вміст ТіО2 в ільменітових концентратах — 42–45 %, у рутилових — до 95 %.
Основні виробники титанового концентрату: Австралія, США, Норвегія, Україна.
Виробництво металевого титану налагоджено в Росії, США, Великій Британії, Японії. Унікальні корінні родовища мають запаси десятки мільйонів тонн, великі — одиниці мільйонів тонн, дрібні — сотні тисяч тонн TiO2. Для розсипних родовищ порядок цифр меншає вдвічі. Промисловими родовищами вважають ті, які містять у рудах понад 10 % TiO2 у корінних родовищах і понад 10 % ільменіту або 1,5 % рутилу в розсипах. Шкідливі домішки — хром, фосфор, сірка.
Серед промислових родовищ титану виділяють:
- магматичні;
- розсипні;
- родовища вивітрювання;
- метаморфогенні;
- осадово-вулканогенні.
Найбільш значні промислові магматичні родовища приурочені до великих масивів анортозитової формації площею до тисяч квадратних кілометрів (родовища Лак Тіо, Канада; Мало-Тагульське, Лисанське, Кручинінське і Чинейського масиву, Росія). Розсипні родовища поділяють на два різновиди: прибережно-морські та континентальні. Головними є прибережно-морські комплексні ільменіт-рутил-цирконові розсипи; менше значення мають континентальні алювіально-делювіальні розсипи ільменіту. Із сучасних прибережно-морських розсипів рутил та ільменіт добувають у Західній Австралії, Індії, Шрі-Ланці, Сьєрра-Леоне, частково Бразилії, США. Великі запаси ільменітових пісків виявлені біля північного узбережжя Гренландії, на східному узбережжі Мадагаскару, вздовж берегів озера Малаві, на узбережжі Мозамбіку і в Новій Зеландії. Прибережно-морські ільменіт-рутил-цирконові комплексні розсипи вирізняються великими розмірами та запасами. Промисловий вміст у розсипах ільменіту й рутилу — від десятків до сотень кілограмів на 1 м3. Континентальні розсипи ільменіту поширені переважно в алювії, елювії і пролювії четвертинних, палеогенових і нижньокрейдових відкладах. Рудні тіла алювіальних розсипів звичайно мають форму стрічкоподібних покладів, приурочених до річкових долин. За мінеральним складом континентальні розсипи, зазвичай, поліміктові (кварц, польовий шпат, каолініт). Вміст ільменіту в промислових континентальних розсипах від декількох десятків до декількох сотень кілограмів на 1 м3.
Родовища вивітрювання (як сучасні, так і поховані) утворюються на габро-анортозитах (Волинський масив, Україна) і метаморфічних породах (Український кристалічний щит, Казахстан). Потужність кір вивітрювання досягає декількох десятків метрів. Ільменіту міститься до декількох сотень, рутилу — до декількох десятків кілограмів на 1 м3.
Метаморфогенні родовища утворюються при метаморфізмі древніх розсипів і корінних магматичних руд. Приурочені до древніх кристалічних сланців, ґнейсів, еклоґітів, амфіболітів. Утворюються внаслідок метаморфізму інтрузивних, ефузивних та осадових порід, збагачених титаном. До цього типу належать докембрійські хлоритові сланці, що містять до 20 % рутилу (родовище Харворд, США) і докембрійські ґнейси з рутилом до 25 % (родовище Плюмо Ідальго, Мексика). Високоякісні ільменіт-магнетитові масивні та вкраплені ільменітові руди утворюються і при регіональному метаморфізмі первинно-магматичних руд. Прикладом промислових родовищ цього типу є Отанмякі у Фінляндії, приурочене до амфіболітів, що утворилися внаслідок метаморфізму рудоносного габро. Багаті руди цього родовища в середньому містять 12 % ТiO2.
Осадово-вулканогенні родовища — рідкісні (Нижній Мамон, Росія).
Титанові руди України
В Україні, одній із нечисленних країн світу, де видобувають титанові руди. Їхні поклади відкрили на початку 1950-х, невдовзі почалася їхня експлуатація.
Україна має найбільші в Європі запаси та ресурси титану. Державним балансом запасів корисних копалин враховано 15 родовищ титану (з них 4 розробляють), які розташовані в межах Київської, Дніпропетровської, Харківської, Донецької, Житомирської областей, зокрема алювіальні розсипи, які переважають у північно-західній частині Українського щита у межах Волинського мегаблоку (Іршанська група родовищ).
Родовища представлені корінними, залишковими і розсипними типами. Основною мінеральною базою є ільменітові й комплексні рутил-циркон-ільменітові розсипи кайнозою. Корінні руди пов’язані з інтрузіями олівінових габроїдів. Невеликі дайки, або штоки приурочені до зон глибинних розломів. Вміст ільменіту в них досягає 25 %, апатиту — 12 %.
Залишкові родовища просторово й генетично пов’язані з корами вивітрювання основних порід. Потужність рудного пласта досягає 25–30 м, вміст ільменіту — 150–200 кг/м3. Крім ільменіту, наявний апатит. Серед розсипів ільменіту виділяються алювіальні (Іршанське родовище) та прибережно-морські (Малишівське родовище цирконію). Алювіальні розсипи мають протяжність до декількох кілометрів. Продуктивний пласт (потужністю до 10 м) містить до 300 кг/мі ільменіту. Для прибережно-морських розсипів характерні пласто- або лінзоподібні рудні поклади, потужність яких досягає декількох метрів, протяжність — декількох десятків кілометрів. Продуктивний пласт складений кварцовими пісками. Крім лейкоксенізованого ільменіту, наявні рутил і циркон.
Прикладом прибережно-морського розсипу є Правобережне (Самотканське) родовище (Дніпропетровська область), континентального — Іршанське родовище (Київська і Житомирська області). Тут рудоносні піски мають близький мінеральний склад: лейкоксенізований ільменіт (44 %), рутил (16 %), циркон, дистен, силіманіт, ставроліт, турмалін (близько 10 % кожного). У невеликих кількостях трапляються хроміт, анатаз, брукіт, корунд, ксенотим та інші. Мінерали, як правило, дрібні (0,1–0,2 мм), добре обкатані.
Література
- Гурський Д. С. Металічні корисні копалини // Гурський Д. С., Єсипчук К. Ю., Калінін В. І. та ін. Металічні і неметалічні корисні копалини : в 2 т. Київ : Центр Європи, 2006. Т. 1. 785 с.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2007. Т. 2. 670 с.
- Малова М. Чи є в Україні нікель? // Національна асоціація добувної промисловості України. 2020. URL: http://neiau.org/chy-ye-v-ukrayini-nikel
- Mineral Commodity Summaries 2020. Reston : U.S. Geological Survey, 2020. 204 p.
Автор
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 01.01.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
