Абрикосов, Андрій Львович
Абрико́сов, Андрі́й Льво́вич (рос. Абрикосов, Андрей Львович; 14.11.1906, м. Сімферополь, Україна — 19.10.1973, м. Москва, тепер Росія) — актор, народний артист СРСР (з 1968).
|
Абрикосов, Андрій Львович | |
|---|---|
| Народження | 1906 |
| Місце народження | Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна |
| Смерть | 1973 |
| Місце смерті | Москва, Росія |
| Напрями діяльності | акторське мистецтво |
Життєпис
Правнук промисловця й підприємця в галузях кондитерського, чайного виробництва й банківської справи, купця А. І. Абрикосова (1824–1904), який, зокрема, 1879 заснував Сімферопольську кондитерську фабрику. До цієї ж родини належать лікар О. І. Абрикосов та фізик О. О. Абрикосов.
Творчість
Із 1926 Абрикосов працював у московських театрах, зокрема 1931–1937 — у Реалістичному театрі, 1938–1973 — в Театрі ім. Є. Вахтангова (1953–1959 — директор театру).
Ролі: в театрі — Огнєв, Павло, Максим Максимович («Фронт», «Макар Діброва», «Пам’ять серця» О. Корнійчука), Семен Котко («Йшов солдат з фронту» В. Катаєва), Гнат Гордєєв («Фома Гордєєв» за М. Горьким), Рагозін («Кирило Ізвєков» за О. Федіним), Тригорін («Чайка» А. Чехова), Клавдіо («Багато галасу даремно» В. Шекспіра), Жан Вальжан («Знедолені» В. Гюго), Безбородько (у виставі Житомирського українського музично-драматичного театру ім. І. Кочерги «Правда і кривда» за М. Стельмахом);
у кіно — Григорій Мелехов («Тихий Дон»; 1931), Етьєн («Зорі Парижа»; 1936), Гаврило Олексич («Олександр Невський»; 1938), Широков («П’ятий океан»; 1940, Київська кіностудія ім. О. П. Довженка), Количев («Іван Грозний»; 1945, 1958), Князь Володимир («Ілля Муромець»), Професор Кленов («Серце б’ється знову», обидва — 1956), Балясний («Весілля в Малинівці», 1967; дія відбувається в Україні, фільм знімався у Полтавській та Харківській обл.).
Нагороди
Державна премія СРСР, 1941.
Література
- Знаменитые династии России. Абрикосовы. Москва : DeAgostini, 2014. № 49. 32 с.
