R.E.M.

Назва	R.E.M. («Rapid Eye Movement»)
Музичний напрям	Альтернативний рок
Період діяльності	1980–2011
Країна	США
Засновники	Майкл Стайп (англ. John Michael Stipe), Пітер Бак (англ. Peter Lawrence Buck), Майк Міллз (англ. Michael Edward Mills), Білл Беррі (англ. William Thomas Berry)
Лідер гурту	Майкл Стайп (англ. John Michael Stipe)
Офіційний веб-сайт	http://www.remhq.com/

На гастролях, 2008

R.E.M. (укр. «Ар.І.Ем») — американський рок-гурт, один із засновників жанру альтернативного року.

Повна назва гурту «Rapid Eye Movement» (букв. — швидкий рух очей під час фази швидкого сну). Існують також неофіційні назви гурту: «Twisted Kites», «Hornets Attack Victor Mature», «Bingo Hand Job», «It Crawled from the South».

Історична довідка

Гурт утворений у м. Атенсі (шт. Джорджія, округ Кларк, США) в 1980. Четверо музикантів, що навчалися на той час в Університеті шт. Джорджія, вирішили об’єднатися у гурт. Двоє з них — М. Мілз і Б. Беррі грали разом уже зі шкільних років.

Назву гурту Майкл Стайп обрав випадково з медичного словника.

На формування виконавського стилю R.E.M. вплинули такі групи, як «The Beach Boys», «The Byrds», «Creedence Clearwater Revival», «The Rolling Stones». Однак уже на початку 1980-х гурт контрастував із постпанком і новою хвилею — жанрами, які були його попередниками.

Характеристика

Склад гурту

Стайп, Майкл (англ. Stipe, Michael; повне ім’я — Джон Майкл Стайп (англ. John Michael Stipe); 04.01.1960, м. Декейтер, шт. Джорджія, США) — лідер гурту, музикант, співак, автор пісень, кінопродюсер, фотохудожник, філантроп; роль у гурті — фронтмен (вокал) (1980-2011);

Бак, Пітер (англ. Buck, Peter; повне ім’я — Пітер Лоуренс Бак (англ. Peter Lawrence Buck); 06.12.1956, м. Берклі, шт. Каліфорнія, США) — музикант, гітарист, автор пісень, продюсер; роль у гурті — соло-гітара, мандоліна, банджо (1980–2011);

Міллз, Майк (англ. Mills, Mike; повне ім’я — Майкл Едвард Міллз (англ. Michael Edward Mills); 17.12.1958, Округ Орендж, шт. Джорджія, США) — музикант, гітарист, композитор, співак, піаніст, продюсер; роль у гурті — бас-гітара, клавішні, бек-вокал;

Беррі, Білл (англ. Berry, Bill; повне ім’я — Уїльям Томас Беррі (англ. William Thomas Berry); 31.07.1958, м. Дулут, шт. Міннесота, США) — музикант, гітарист, композитор, автор пісень, фермер; роль у гурті — барабани, перкусія, бек-вокал (1980–1997; гостьові виступи у 2003, 2005, 2006, 2007).

Історична довідка

R.E.M. - Losing My Religion (Official Music Video)

Учасників гурту вважають батьками-засновниками жанру альтернативного року. Гурт поєднував у своїй творчості елементи фольк-року, коледж-року, інді-року, постпанку, дженгл-попу.

Перший концерт гурту відбувся 05.04.1980 на вечірці в закинутій церкві у м. Атенс (шт. Джорджія, США). Упродовж двох наступних років гурт успішно виступав у південних штатах США. Музиканти залишили навчання в університеті й зосередилися на творчості.

У 1981 гурт випустив свій перший сингл «Radio Free Europe». Попри малий тираж, газета «Нью-Йорк таймс» назвала його серед 10 найкращих синглів року. 1983 дебютний альбом «Murmur» додав музикантам популярності, у жовтні 1983 вони вперше виступили на телебаченні, а в листопаді вирушили у перше турне Європою (Велика Британія, Нідерланди, Франція).

Творчість

1987 вийшов п’ятий альбом «Document», він став першим альбомом групи, продаж якого перевищив 1 млн примірників. Тексти пісень були реакцією на політику тодішнього президента Р. Рейґана. Сингл «The One I Love» з цього альбому потрапив до двадцятки кращих у США, Канаді й Великій Британії. Журнал «Ролінґ стоун» 1987 назвав гурт «найкращим гуртом американського року».

1988 R.E.M. підписав контракт з концерном «Ворнер Мюзік Груп» («Warner Music Group»), підрозділом корпорації «Ворнер Бразерс» («Warner Bros.»). Їх співпраця тривала до завершення існування гурту (2011). Перший випущений ними разом альбом «Green» (1988) приніс гурту міжнародне визнання, продаж копій альбому сягнув понад 4 млн примірників по всьому світу. Для промоції альбому у січні 1989 гурт вирушив у світовий тур, що тривав кілька місяців (Японія, Нова Зеландія, Австралія, штати США, НДР, Нідерланди, Велика Британія, Норвегія, Швейцарія, ФРН, Італія, Ірландія, Бельгія).

Сьомий альбом гурту «Out of Time» (березень, 1991) став першим, який отримав світову популярність по обидва боки Атлантичного океану. У 1991–1996 кількість проданих альбомів становила 4,2 млн копій в США та понад 12 млн по всьому світу. Перший сингл альбому «Losing My Religion» став міжнародним хітом, отримав широку ротацію на радіо, відеокліп трансльовано на музичному каналі MTV (Music Television). Став найуспішнішим синглом гурту за версією журналу «Біллборд», посів 4-те місце в рейтингу «Billboard Hot 100». За нього гурт отримав 3 нагороди «Ґреммі».

Девʼятий альбом гурту «Monster» (1994) також мав світовий успіх, було продано понад 9 млн примірників.

У січні 1995 гурт вирушив у світове турне (Австралія, Нова Зеландія, Японія, Тайвань, Гонконг, Синґапур, Іспанія, Франція, Італія, Швейцарія, Німеччина, Фінляндія, Норвегія, Данія, Велика Британія). Гастролі були комерційно успішними, однак через жорсткий графік, члени гурту мали проблеми зі здоров’ям.

1996 гурт уклав нову угоду з «Ворнер Мюзік Груп», відому як найбільший контракт у тогочасній музичній індустрії (80 млн дол.).

Наступний альбом «New Adventures in Hi Fi» (1996) був менш успішним, ніж попередній, продано 5 млн примірників.

У квітні 1997 Б. Беррі вирішив залишити гурт, надалі музиканти виступали втрьох.

1999 гурт став автором музики до фільму режисера М. Формана «Людина на місяці», присвяченому життю коміка Е. Кауфмана, одна з пісень гурту дала назву фільму.

Після виходу в жовтні 2004 тринадцятого диску гурту «Around the Sun» музиканти у січні 2005 знову вирушили у світове турне країнами Західної та Східної Європи, ПАР, Австралією, Новою Зеландією, Японією і Гонконгом. 2007 вийшов перший концертний альбом гурту з двох дисків CD і одного DVD з концерту у м. Дубліні під час цього турне.

Останній студійний альбом гурту «Collapse into Now» вийшов у березні 2011, турне на його підтримку не проводилося.

За період 1982–2011 шість альбомів R.E.M. стали платиновими.

21.09.2011 на офіційному сайті гурту було оголошено про його розпад.

За час існування гурту було продано понад 85 млн копій студійних альбомів по всьому світу, що дало змогу гурту потрапити до списку «Billboard Top 200» найпопулярніших музичних виконавців за версією журналу «Біллборд».

Дискографія

Дискографія R.E.M.:

15 студійних альбомів;
3 концертних альбоми;
16 збірників;
12 відеоальбомів;
77 музичних відеокліпів;
6 міні-альбомів;
63 синглів;
1 саундтрек;
1 ремікс альбому.

Послідовники

R.E.M. вплинув на створення та розвиток альтернативного року (зокрема на альтернативні рок-гурти «Nirvana», «Pavement», «Live»).

Фронтмен групи «Nirvana» Курт Кобейн був палким прихильником R.E.M. і прагнув до співпраці (плани не реалізувалися).

Гурт «Pavement» присвятив пісню «Unseen Power of the Picket Fence» із збірника «No Alternative» (1993) двом першим альбомам.

Визнання

2005 журнал «Rolling Stone» опублікував статтю «Безсмертні: 100 найвизначніших виконавців всіх часів (The Immortals: The 100 Greatest Artists of All Time), у ньому гурт R.E.M. посів 97 місце.

2007 R.E.M. включено до Зали слави рок-н-ролу (Rock and Roll Hall of Fame).

Станом на 2017 R.E.M. отримав 32 нагороди у 40 номінаціях. Зокрема: 3 нагороди «Ґреммі» (1992); 2 нагороди журналу «Біллборд» («Billboard Music Award», 1991); 12 музучних нагород США («MTV Video Music Awards») та ін.

Додатково

Під час свого першого виступу гурт був відомий як «Twisted Kites» («Заплутані шахраї», переклад неоднозначний). Пізніше для секретних концертів музиканти використовували назви: «The Mystery Twins» («Таємничі близнюки»), «It Crawled From the South» («Приповзли з Півдня»), «Bingo Hand Job» («Ручна праця Бінґо») і «Hornets Attack Victor Mature» («Напад шершнів на Віктора Метьюра», назву взято з газетної замітки).

У піснях, написаних на початку творчості гурту, слова не відігравали провідної ролі. Стиль співу М. Стайпа критики називали «бурмотінням», що часто робило його тексти нерозбірливими. Однак з часом його спів став чіткішим, від середини 1980-х у піснях з’явилися серйозні теми — охорона довкілля, а в альбомах «Document» і «Green» — політичні проблеми.

В інтерв’ю 1988 П. Бак описав типову пісню R.E.M.: «Мінорна тональність, середній темп, загадкова наполовину-фолькова, наполовину-рок-баладна річ». Музичні критики називають стиль гри гітариста П. Бака найяскравішою особливістю музики гурту.

Гурт відомий своєю громадянською позицією. Так, 05.09.1991 у м. Лос-Анджелесі на врученні музичних нагород американського телебачення («MTV Video Music Awards»), де гурт отримав шість нагород, музиканти скористалися нагодою, щоб продемонструвати гасла: «Альтернативна енергія зараз», «Вибір», «Право голосувати», «Контроль над особистою зброєю», «Тропічний ліс», «Кохання не знає кольорів» та ін. на білих футболках, які вони перевдягали.

Журнал «Spin» увів термін «Модель R.E.M.», маючи на увазі кар’єрні принципи, якими керувалася група і які стали прикладом для інших андеграундних виконавців. Серед них такі: справедливий та прозорий розподіл коштів між учасниками групи, наполягання на «творчому управлінні», перехід до основного лише тоді, коли створено суттєве наступне.

Цитата

Найважче було опинитися у становищі, коли треба бути “голосом покоління”… Це нелегко.
М. Стайп. З інтерв’ю газеті «Ґардіан» 03.11.2016; https://www.theguardian.com/music/2016/nov/03/rem-rout-of-time-at-25-voice-of-generation-michael-stipe

R.E.M. символізує момент, коли постпанк перетворився в альтернативний рок
Стівен Томас Ерлевайн, http://www.allmusic.com/artist/rem-mn0000325459/biography

Вони продемонстрували як далеко може піти андеграундна, вихована на панк-року група в шоу-бізнесі, не втрачаючи своєї творчої чесності. Вони навчились робити справи, не торгуючи собою, інакше кажучи, вони здійснили Американську Богемну Мрію.
Чарльз Аарон, редактор «Spin», 2005, https://www.spin.com/2014/02/rem-method-rites-of-passage-indie-rock-essay-charles-aaron-spin

У період між 1991 і 1994 роками R.E.M. .«був визнаний суперником U2 у боротьбі за титул найвеличнішої рок-групи світу»
Девід Баклі, біограф, 2002, David Buckley «R.E.M.: Fiction: An Alternative Biography», 2002.

Література

Grey M. It Crawled from the South: An R.E.M. Companion. USA : Da Capo, 1997. 560 p.
Platt J. The R.E.M. Companion: Two Decades of Commentary. New York : Schirmer Books, 1998. 280 p.
Buckley D. R.E.M.: Fiction: An Alternative Biography. London : Virgin Books, 2002. 416 p.
Black J. Reveal: The Story of R.E.M. Milwaukee, WI : Backbeat, 2004. 272 p.
Jovanovic R. Michael Stipe: The Biography. London : Little, Brown, 2007. 240 p.
Charles Aaron.The R.E.M. Method and Other Rites of Passage // SPIN. February 11, 2014. URL: http://www.spin.com/2014/02/rem-method-rites-of-passage-indie-rock-essay-charles-aaron-spin/
Artist Biography by Stephen Thomas Erlewine // AllMusic. URL: http://www.allmusic.com/artist/rem-mn0000325459/biography

Автор ВУЕ

І. П. Волинець

Покликання на цю статтю: Волинець І. П. R.E.M. // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/R.E.M. (дата звернення: 20.04.2024).