Астральне тіло
Астра́льне ті́ло (від грец. ἄστρον — зоря) — ненаукове поняття; в окультизмі, астрології, теософії, антропософії, езотериці — термін на позначення енергетичного поля (оболонки) людини, через яке вона нібито емоційно-чуттєво сприймає реальність та реагує на неї.
Характеристика
На думку науковців, ідея астрального тіла сягає коріннями давніх міфологічних уявлень та релігійних доктрин про потойбічне життя, що описують позатілесне «мандрування» (або «вознесіння», «сходження», «інкарнацію») душі. Є способом раціоналізації релігійного, містично-екстатичного досвіду, марення, галюцинацій тощо.
Першим ужив поняття «астральне тіло» давньогрецький філософ Платон, пізніше неоплатонік Прокл; до нього зверталися Парацельс, М. Сервет, Е. Леві, М. Гендель, О. Блаватська, Р. Штайнер, А. Павелл, Г. Гурджієв та ін. Термін активно вживається у межах різноманітних езотеричних методик і практик.
Поняття астрального тіла може інтерпретуватися в різний спосіб: як одна з багатьох «енергетичних оболонок» людини (поряд з іншими тілами — ефірним, ментальним, каузальним і т. п.); приступне винятково для «духовного бачення» проміжне тіло між «розумною душею» і фізичним тілом; згущення «тонкої субстанції» або «матерії», значно тоншої й вищої за фізичну; двійник чи проекція людини для взаємодії з астралом (астральним світом) тощо. Може вживатися як синонім до понять: «тіло бажань», «тіло емоцій», аура, «астральна проекція», «привид», «фантом» та ін. Спільним для більшості тлумачень є характеристика астрального тіла як недоступного фізичним вимірам «тіла відчуттів і переживань», носія емоцій, бажань, пристрастей, прагнень; чинника, що впливає на формування темпераменту, моделей поведінки та самоідентифікацію особи. Нерідко уподібнюється до «яйцеподібної хмари», що оточує тіла не тільки людей, а й будь-яких живих істот.
Попри факт визнання складної енергетичної взаємодії людини з довколишнім середовищем, поняття «астральне тіло» не має наукового обґрунтування, жодні контрольовані наукові експерименти не підтвердили його існування.
Джерела
- Див., наприклад: Блаватская Е. Астральные тела и двойники. Сборник / Пер. с англ. Москва : Издательство Духовной Литературы; Сфера, 2000. 384 с.
Література
- Кэрролл Р. Т. Астральное тело // Энциклопедия заблуждений: собрание невероятных фактов, удивительных открытий и опасных поверий. Москва : Эксмо ; Донецк : СКИФ, 2005. 437 с.
- Park R. L. Superstition: Belief in the Age of Science. Princeton : Princeton University Press, 2010. 215 с.
- Апшай В. Ф. Етико-педагогічна система Р. Штейнера, засновника вальдорфської педагогіки // International Independent Scientific Journal. 2020. Т. 3. № 13. С. 43–46.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Саух П. Ю. Астральне тіло // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Астральне тіло (дата звернення: 25.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 28.08.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
