Відмінності між версіями «Аарау»
м (Імпортовано 1 версія) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
місто у Швейцарії, історико-культурний центр, 16 тис. мешканців | місто у Швейцарії, історико-культурний центр, 16 тис. мешканців | ||
+ | [[Назва:: Аарау|А́арау]] (нім., франц., італ., ретороман. Aarau), Арау — місто на півночі [[Відноситься до::Швейцарія| Швейцарії]], адм. ц. одно- йменного округу і кантону Аарґау. На Зх. межує із кантоном Золотурн. Тер. — 12,34 км2. Нас. — бл. [[Кількість населення::20 тис. осіб]] (2014, оцінка), густота нас. — 1633 осіб/км2. Частка іноземців становить бл. 20% (більшість — громадяни Німеччини, Італії, Косово, Туреччини та Сербії) і має тен- денцію до зростання. Понад 50% осіб, які пра- цюють в А., мешкають за межами міста, що зу- мовлює інтенсивну маятникову міграцію. Висота над рів. м. — 381 м. Розташоване на р. Ааре, яка, прорізаючи вапнякові відклади, формує вузьку долину із крутими схилами і по- діляє місто на дві частини. Річка править за межу між двома різними ландшафтами Швейцар. | ||
+ | Аарау — столиця кантону Аарґау | ||
+ | плато та гірського масиву Юра. А. лежить у по- мірному клімат. поясі. Середньорічна т-ра — бл. +8° С, найхолодніший місяць — січень (–0,3° С), найтепліший — липень (+18,2° С), річна кількість опадів — бл. 1060 мм, більша час- тина яких випадає влітку. | ||
+ | На тер. А. знайдено сліди поселень неоліт. та бронзової доби, а також кількох сіл 7 ст. н. е. Ві- домо про існування у 1 ст. н. е. мосту для пере- ходу через р. Ааре. А. заснували [[рік створення:: між 1240 і 1250]] [[засновник::графи Кібурґ Гартманн IV і Гартманн V]], а перша письмова згадка про А. датується 1248. Міські права надав 1283 Рудольф І фон Габсбурґ, якому А. належало з 1273. Місто залишалося у володін- ні Габсбурґів до руйнування 1415 жителями Берна. У серпні 1712 в А. укладено мир, що по- клав кінець Тоґґенбурзькій війні між протес- тант. та католицькими кантонами Швейцарії. У березні 1798 А. зайняли франц. війська.12.04.1798 депутати від 10 кантонів зібралися в А. та про- голосили Гельветичну республіку, столицею якої (тобто першою столицею об’єднаної Швейцарії) стало А. З 1803 — адм. ц. розширеного кантону Аарґау. | ||
+ | Аaр | ||
+ | 12 | ||
+ | А. — важливий індустр. центр, де з 2-ї пол. 20 ст. домінує сфера послуг. Розвиваються електро- тех., поліграф., взут. галузі пром-сті. Залізнична станція. Туристичні об’єкти: [[Містить об`єкт::Музей мист-в кан- тону Аарґау]] (засн. 1959; колекція нового швейц. мист-ва), [[Містить об`єкт::фортеця з вежею 12 ст.]], церква (1471– 1478), будинок муніципалітету (1515), [[Містить об`єкт::Фонтан правосуддя]] (Gerechtigkeitsbrunnen; 1634), [[Містить об`єкт::Стародавня школа кантону]] (Alte Kantonsschule; 1802, перша світська школа Швейцарії), серед- ньовічні будинки центр. частини міста. | ||
+ | Автор [[Автор ВУЕ::О. Г. Голубцов]] | ||
+ | [[Історичний період::Середньовіччя]] | ||
+ | [[Історичний період::Новий час]] | ||
+ | [[Історичний період::Новітній час]] | ||
+ | [[Регіон::Європа]] | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Географічні науки]] | ||
+ | [[Категорія:е-ВУЕ]] [[Категорія:Населений пункт]] | ||
+ | [[Категорія:Місто]] | ||
+ | [[Категорія:JJJ]] | ||
+ | [[Категорія:Середньовіччя]] | ||
+ | [[Категорія:Новий час]] | ||
+ | [[Категорія:Новітній час]] | ||
+ | [[Категорія:Європа]] |
Версія за 15:55, 29 жовтня 2017
місто у Швейцарії, історико-культурний центр, 16 тис. мешканців А́арау (нім., франц., італ., ретороман. Aarau), Арау — місто на півночі Швейцарії, адм. ц. одно- йменного округу і кантону Аарґау. На Зх. межує із кантоном Золотурн. Тер. — 12,34 км2. Нас. — бл. 20 тис. осіб (2014, оцінка), густота нас. — 1633 осіб/км2. Частка іноземців становить бл. 20% (більшість — громадяни Німеччини, Італії, Косово, Туреччини та Сербії) і має тен- денцію до зростання. Понад 50% осіб, які пра- цюють в А., мешкають за межами міста, що зу- мовлює інтенсивну маятникову міграцію. Висота над рів. м. — 381 м. Розташоване на р. Ааре, яка, прорізаючи вапнякові відклади, формує вузьку долину із крутими схилами і по- діляє місто на дві частини. Річка править за межу між двома різними ландшафтами Швейцар. Аарау — столиця кантону Аарґау плато та гірського масиву Юра. А. лежить у по- мірному клімат. поясі. Середньорічна т-ра — бл. +8° С, найхолодніший місяць — січень (–0,3° С), найтепліший — липень (+18,2° С), річна кількість опадів — бл. 1060 мм, більша час- тина яких випадає влітку. На тер. А. знайдено сліди поселень неоліт. та бронзової доби, а також кількох сіл 7 ст. н. е. Ві- домо про існування у 1 ст. н. е. мосту для пере- ходу через р. Ааре. А. заснували між 1240 і 1250«між» не може бути присвоєно заявленому типу числа типу зі значенням 1240. графи Кібурґ Гартманн IV і Гартманн V, а перша письмова згадка про А. датується 1248. Міські права надав 1283 Рудольф І фон Габсбурґ, якому А. належало з 1273. Місто залишалося у володін- ні Габсбурґів до руйнування 1415 жителями Берна. У серпні 1712 в А. укладено мир, що по- клав кінець Тоґґенбурзькій війні між протес- тант. та католицькими кантонами Швейцарії. У березні 1798 А. зайняли франц. війська.12.04.1798 депутати від 10 кантонів зібралися в А. та про- голосили Гельветичну республіку, столицею якої (тобто першою столицею об’єднаної Швейцарії) стало А. З 1803 — адм. ц. розширеного кантону Аарґау. Аaр 12 А. — важливий індустр. центр, де з 2-ї пол. 20 ст. домінує сфера послуг. Розвиваються електро- тех., поліграф., взут. галузі пром-сті. Залізнична станція. Туристичні об’єкти: Музей мист-в кан- тону Аарґау (засн. 1959; колекція нового швейц. мист-ва), фортеця з вежею 12 ст., церква (1471– 1478), будинок муніципалітету (1515), Фонтан правосуддя (Gerechtigkeitsbrunnen; 1634), Стародавня школа кантону (Alte Kantonsschule; 1802, перша світська школа Швейцарії), серед- ньовічні будинки центр. частини міста. Автор О. Г. Голубцов Середньовіччя Новий час Новітній час Європа