Відмінності між версіями «Аарґау»

м (Імпортовано 1 версія)
Рядок 1: Рядок 1:
  
  
А́арґау (нім. Aargau, Aargou, франц. Argovie, італ. Argovia, ретороман. Argovia), Арґау — кантон на півночі Швейцарії. Адміністративний центр — м. Аарау. Територія — 403,8 км2. Населення — бл. 636 тис. осіб (2014, оцінка), частка іноземців — 23,3 % (більшість — громадяни Німеччини, Італії та Сербії), міського населення — 66 %; густота населення — 456,1 осіб/км2. Переважають малі міста, найважливіші — Веттінген і Баден.
+
'''А́арґау''' (нім. {{lang-de|Aargau, Aargou}}, франц. {{lang-fr|Argovie}}, італ. {{lang-it|Argovia}}, ретороман. {{lang-rm|Argovia}}), Арґау — кантон на півночі Швейцарії. Адміністративний центр — м. Аарау. Територія — 403,8 км2. Населення — бл. 636 тис. осіб (2014, оцінка), частка іноземців — 23,3 % (більшість — громадяни Німеччини, Італії та Сербії), міського населення — 66 %; густота населення — 456,1 осіб/км2. Переважають малі міста, найважливіші — Веттінген і Баден.
  
 
Аарґау розташований на Швейцарському плато і східних відрогах гір Юри. Межує на півночі по р. Рейн із землею Баден — Вюртемберґ (Німеччина), на сході — з кантоном Цюрих, на півдні — з кантонами Люцерн і Цуґ, на заході — з кантонами Берн, Золотурн і Базель-Ланд (усі — Швейцарія). Найвища точка — г. Ґайссфлюґрат гірського масиву Юра (908 м над рівнем моря). Для Аарґау характерна ландшафтна різноманітність: на півночі — ландшафти, сформовані в результаті горотворення Юри; ландшафти південної частини, розміщеної на Швейцарському плато, утворені рухом льодовика.  
 
Аарґау розташований на Швейцарському плато і східних відрогах гір Юри. Межує на півночі по р. Рейн із землею Баден — Вюртемберґ (Німеччина), на сході — з кантоном Цюрих, на півдні — з кантонами Люцерн і Цуґ, на заході — з кантонами Берн, Золотурн і Базель-Ланд (усі — Швейцарія). Найвища точка — г. Ґайссфлюґрат гірського масиву Юра (908 м над рівнем моря). Для Аарґау характерна ландшафтна різноманітність: на півночі — ландшафти, сформовані в результаті горотворення Юри; ландшафти південної частини, розміщеної на Швейцарському плато, утворені рухом льодовика.  

Версія за 22:25, 18 листопада 2017


А́арґау (нім. нім. Aargau, Aargou, франц. фр. Argovie, італ. італ. Argovia, ретороман. рет. Argovia), Арґау — кантон на півночі Швейцарії. Адміністративний центр — м. Аарау. Територія — 403,8 км2. Населення — бл. 636 тис. осіб (2014, оцінка), частка іноземців — 23,3 % (більшість — громадяни Німеччини, Італії та Сербії), міського населення — 66 %; густота населення — 456,1 осіб/км2. Переважають малі міста, найважливіші — Веттінген і Баден.

Аарґау розташований на Швейцарському плато і східних відрогах гір Юри. Межує на півночі по р. Рейн із землею Баден — Вюртемберґ (Німеччина), на сході — з кантоном Цюрих, на півдні — з кантонами Люцерн і Цуґ, на заході — з кантонами Берн, Золотурн і Базель-Ланд (усі — Швейцарія). Найвища точка — г. Ґайссфлюґрат гірського масиву Юра (908 м над рівнем моря). Для Аарґау характерна ландшафтна різноманітність: на півночі — ландшафти, сформовані в результаті горотворення Юри; ландшафти південної частини, розміщеної на Швейцарському плато, утворені рухом льодовика.

Територію, де тепер розташований Аарґау, у 5 ст. заселяли алемани, у 6 ст. вона належала Франції. У Середньовіччі Аарґау належав послідовно графам Ленцбурґам, Кібурґам та Габсбурґам. 1415 частина території Аарґау відійшла до швейцарського кантону Берн. 1798 територію Аарґау захопили французи. Сучасний кантон утворився 1803 на основі Акту посередництва шляхом об’єднання раніше утворених кантонів Аарґау (утворений 1798 Конституцією Гельветичної республіки, включав лише територію Нижнього Аарґау), Баден і Фрикталь.

Аарґау — найбільший індустріальний кантон Швейцарії. 34 % зайнятого населення працює у промисловості. Провідні галузі: хімічна, виробництво електроніки і точних інструментів, приладів, синтетичних матеріалів, машинобудування, розробка фармацевтичних, біо- і медичних технологій; енергетика (три блока атомних електростанцій, гідроелектростанції). Розвинутий туристичний сектор. Економіка орієнтована на експорт, бл. 25 % якого припадає на Німеччину. Аарґау має розвинуте сільське господарство, орієнтоване як на традиційні галузі, так і на вирощування екологічних продуктів. На території Аарґау розміщуються офіси Швейцарської спілки фермерів (м. Бруґґ), НДІ біологічного розвитку території (м. Фрик). Університетів немає, професійну освіту різних напрямів надають вищі прикладні школи. Багато старовинних замків, музеїв: Історичний музей, Музей поліції, Музей електрики (усі — м. Аарау) та ін.

Література

Rinker K. Adventure guide to Switzerland. Alameda, 2015.

Автор ВУЕ

  • О. Г. Голубцов
Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶