Агадір

Агаді́р (араб. أكادير) — місто на південному заході Марокко, центр історико-географічного району Сус, адміністративний центр регіону Сус-Маса (від 2015) і префектури Агадір-Іда-Утанан. Агадір розташований на узбережжі Атлантичного океану неподалік Атлаських гір, північніше гирла річки Сус. Населення — 421,8 тис. осіб (2014, оцінка). Клімат м’який, субтропічний, завдяки сильним впливам пасатів середні температури мало змінюються між зимою (січень — +14–+16 °C) і літом (липень — +20–+26 °C). Річна сума опадів становить 250 мм, хоча кілька дощових днів трапляються в зимовий період (листопад–березень); близько 340 сонячних днів на рік.

Агадір засновано наприкінці 15 — на початку 16 ст. як рибальське поселення. 1510 там було також засновано португальський форт і рибальську факторію. Агадір був опорним пунктом португальців на південному заході Марокко (тоді називався ними Санта-Круш ду Кабу де Агер). 1536 шериф Мохаммед аш-Шейх захопив форт Агадіра, відтоді Агадір у складі Марокко. Важливий центр зовнішньої торгівлі (17–18 ст.). У 1770-х торгівля тимчасово припинилася, що було наслідком побудови у 1760-х порту Ес-Сувейра, куди наприкінці 1760-х примусово переселили частину населення Агадіра. Торгівля через порт Агадіра відновилася 1881. Агадір відомий у зв’язку з Агадірською кризою — конфліктом між Францією та Німеччиною (1911). В Агадірі відбувся землетрус (29.02.1960), що став найтрагічнішим за кількістю смертей і руйнуваннями в марокканській історії: загинуло близько 15 тис. осіб (близько третини населення тогочасного міста), поранено близько 12 тис. осіб, щонайменше 35 тис. осіб лишилися без даху над головою, зруйнована міська цитадель (16 ст.) і торгові квартали. Місто було евакуйоване за 2 доби після землетрусу (щоб уникнути поширення епідемії) та згодом перебудоване за 2 км на південь від колишнього місця.

В Агадірі розташовані: найбільший риболовецький порт Марокко (один із головних портів в світі з виробництва сардини), торговий порт (відомий експортом кобальту, марганцю, цинку, цитрусових і ранніх овочів) і порт для прогулянкових суден; цементний завод; невеликі підприємства харчосмакової, деревообробної та металообробної промисловості. Сучасний міжнародний аеропорт для чартерних рейсів Аль-Массіра (за 25 км від міста). Серед закладів освіти: Університет ібн Захр (засновано 1989), французький ліцей та ін. В Агадірі розташовані Муніципальний музей спадщини Амазіг (засновано 2000), Муніципальний музей Берт Флінт (заснлвано 1996, марокканське мистецтво, вироби ремісників). У зоопарку Агадіра — «Крокопарку» (засновано 2015) — можна побачити 325 нільських крокодилів. В Агадірі відбуваються численні фестивалі, культурні заходи, зокрема Фестиваль марокканської музики «Тімітар» (з 2004), щорічні міжнародні «Концерти за толерантність» (з 2006) тощо. Агадір — міжнародний курорт із м’яким кліматом і чудовими піщаними пляжами, найбільший центр пляжного відпочинку в країні.

Література

Уткин Г. Н. Агадир // Африка. Москва, 1986.

Кибл Д. Марокко. Путеводитель. Москва, 2011.

Автор ВУЕ

• А. С. Івченко