Відмінності між версіями «Абіджан»

Версія за 21:52, 26 листопада 2017

Абіджа́н (фр. Abidjan) — місто, адміністративний центр однойменного департаменту обл. Лаґюн країни Кот-д’Івуар. Найбільше місто, економічний і культурний центр країни; третє за кількістю населення франкомовне місто в світі (після Парижа і Кіншаси). Розташоване на чотирьох півостровах на березі лагуни Ебріє на півночі Ґвінейської затоки Атлантичного океану, на південному сході країни. Територія — 2119 км2. Населення — 4395,2 тис. осіб (2014), густота населення — 2074 особи/км2. Клімат субекваторіальний з двома вологими (квітень–липень, жовтень–листопад) і сухими (грудень–квітень, серпень–вересень) сезонами. Опадів випадає в середньому 2000 мм/рік, найсухіший місяць — січень (40 мм), найвологіший — червень (500 мм). Середньорічна температура — +27 °C, найхолодніший місяць — серпень (+25 °C), найтепліший — березень (+28 °C).

Абіджан засновано 1896 французькими колоністами на місці кількох рибальських хуторів народу ебріє. З 1903 — місто, з 1934 — адміністративний центр французької колонії Берег Слонової Кістки. 1960–1983 Абіджан — столиця Республіки Берег Слонової Кістки (від часу здобуття країною незалежності до офіційного перенесення столиці до новозбудованого м. Ямусукро в центральній частині країни). Розвитку Абіджана сприяло відкриття (у 1900-ті) проведеної вглиб материка залізниці та будівництво каналу Вріді (1950), що з’єднав місто з океаном, перетворивши його на глибоководний порт.

Абіджан — торговельний і промисловий центр країни, її головний морський порт, вузол автомобільних доріг і початковий пункт залізниці Абіджан — Кая (Буркіна-Фасо); міжнародний аеропорт Порт-Буе. Розвинені нафтопереробна (найбільший у Західній Африці нафтопереробний завод), харчова (виробництво консервів, розчинної кави та ін.) і легка промисловість (виробництво тканин, трикотажу, взуття); також діють підприємства хімічної, деревообробної, металообробної, суднобудівної промисловості. Електроенергія виробляється на ТЕС. Зберігаються традиційні кустарні промисли. У місті розташовані головні офіси багатьох національних і представництва великих закордонних компаній. Діють університет Кокоді (засновано 1958), Вищий національний інститут мистецтв і культурних акцій (засновано 1974, діє з 1984), Національна бібліотека Котд’Івуару (засновано 1968), Музей цивілізацій Котд’Івуару (засновано 1942), художні галереї.

Автор ВУЕ

А. С. Івченко

Версія за 00:33, 10 листопада 2017 (переглянути вихідний код) Encyclopedia (Обговорити цю сторінку \| внесок) м (Імпортовано 1 версія) ← Попереднє редагування		Версія за 21:52, 26 листопада 2017 (переглянути вихідний код) Ant (Обговорити цю сторінку \| внесок) Наступне редагування →
Рядок 1:		Рядок 1:


−	Абіджа́н (~~франц.~~ Abidjan) — місто, адміністративний центр однойменного департаменту обл. Лаґюн країни Кот-д’Івуар. Найбільше місто, економічний і культурний центр країни; третє за кількістю населення франкомовне місто в світі (після Парижа і Кіншаси). Розташоване на чотирьох півостровах на березі лагуни Ебріє на півночі Ґвінейської затоки Атлантичного океану, на південному сході країни. Територія — 2119 км2. Населення — 4395,2 тис. осіб (2014), густота населення — 2074 особи/км2. Клімат субекваторіальний з двома вологими (квітень–липень, жовтень–листопад) і сухими (грудень–квітень, серпень–вересень) сезонами. Опадів випадає в середньому 2000 мм/рік, найсухіший місяць — січень (40 мм), найвологіший — червень (500 мм). Середньорічна температура — +27 °C, найхолодніший місяць — серпень (+25 °C), найтепліший — березень (+28 °C).	+	'''Абіджа́н''' ({{lang-fr\|Abidjan}}) — місто, адміністративний центр однойменного департаменту обл. Лаґюн країни Кот-д’Івуар. Найбільше місто, економічний і культурний центр країни; третє за кількістю населення франкомовне місто в світі (після Парижа і Кіншаси). Розташоване на чотирьох півостровах на березі лагуни Ебріє на півночі Ґвінейської затоки Атлантичного океану, на південному сході країни. Територія — 2119 км2. Населення — 4395,2 тис. осіб (2014), густота населення — 2074 особи/км2. Клімат субекваторіальний з двома вологими (квітень–липень, жовтень–листопад) і сухими (грудень–квітень, серпень–вересень) сезонами. Опадів випадає в середньому 2000 мм/рік, найсухіший місяць — січень (40 мм), найвологіший — червень (500 мм). Середньорічна температура — +27 °C, найхолодніший місяць — серпень (+25 °C), найтепліший — березень (+28 °C).

	Абіджан засновано 1896 французькими колоністами на місці кількох рибальських хуторів народу ебріє. З 1903 — місто, з 1934 — адміністративний центр французької колонії Берег Слонової Кістки. 1960–1983 Абіджан — столиця Республіки Берег Слонової Кістки (від часу здобуття країною незалежності до офіційного перенесення столиці до новозбудованого м. Ямусукро в центральній частині країни). Розвитку Абіджана сприяло відкриття (у 1900-ті) проведеної вглиб материка залізниці та будівництво каналу Вріді (1950), що з’єднав місто з океаном, перетворивши його на глибоководний порт.		Абіджан засновано 1896 французькими колоністами на місці кількох рибальських хуторів народу ебріє. З 1903 — місто, з 1934 — адміністративний центр французької колонії Берег Слонової Кістки. 1960–1983 Абіджан — столиця Республіки Берег Слонової Кістки (від часу здобуття країною незалежності до офіційного перенесення столиці до новозбудованого м. Ямусукро в центральній частині країни). Розвитку Абіджана сприяло відкриття (у 1900-ті) проведеної вглиб материка залізниці та будівництво каналу Вріді (1950), що з’єднав місто з океаном, перетворивши його на глибоководний порт.