Автобіографія

Автобіогра́фія (від авто... і біографія) — 1) Документ, у якому особа, що складає його, описує своє життя та діяльність у хронологічній послідовності. Автобіографію подають, влаштовуючись на роботу, при вступі на навчання тощо, і вона зберігається в особовій справі. Автобіографію пишуть від руки. Форма викладу — від першої особи.

Реквізити автобіографії: назва документа (Автобіографія); основний текст; дата; підпис, ініціали та прізвище особи, яка написала автобіографію. Основні складові тексту автобіографії: число, місяць, рік і місце народження; відомості про навчання, трудову діяльність, громадську роботу; інформація про батьків, склад родини; домашня адреса. Залежно від призначення, автобіографія: автобіографія-розповідь (укладається в довільній формі) та автобіографія-документ (точно викладаються основні факти).

2) Літературний жанр, у творах якого головним героєм є сам автор. Автобіографія — основа автобіографістики. Цей масив літератури, крім автобіографії, охоплює мемуари (спогади), щоденники, листування, а також автобіографічні художні твори. Особливістю літературної автобіографії є опертя тексту на факти життя автора. В українській літературі автобіографія започатковується «Повчанням» Володимира Мономаха; жанр автобіографії активно розвивався в 19 ст. — твори Т. Шевченка, П. Куліша, М. Костомарова, М. Драгоманова, В. Антоновича, С. Русової, І. Франка та ін.

Література

Літературознавчий словник-довідник. Київ, 2007.

Шевчук С. В. Українське ділове мовлення. Київ, 2010.

Дига Н. Біографічна модифікація принципу діалогізму в методиці навчання української літератури // Українська література. № 9. 2013.

Автор ВУЕ

• В. В. Патик