Абревіатура у мовознавстві

Абревіату́ра (італ. abbreviatura, від лат. abbreviatio — скорочення) — 1) У мовознавстві — мовна одиниця, утворена внаслідок абревіації. Залежно від компонентів (скорочених частин вихідного слова чи словосполучення) розрізняють типи абревіатур: а) буквені, або літерні, складаються з початкових букв вихідного словосполучення, вимовляють за назвами літер: КПК [капека] — Кримінальний процесуальний кодекс, МНС [еменес] — Міністерство надзвичайних ситуацій, ПТМЗ [петеемзе] — Полтавський турбомеханічний завод; б) звукові — утворені з початкових звуків вихідного словосполучення, вимовляють як звичайне слово: ЛАЗ [лаз] — Львівський автобусний завод, ООН [оон] — Організація Об’єднаних Націй, ПіК [пік] — «Політика і культура»; в) складові, або частинкові, — складаються із початкових складів кожного слова словосполучення: будпром — будівельна промисловість, завгосп — завідувач господарства. Існують комбіновані абревіатури, утворені поєднанням різних способів скорочування: буквеного і звукового типів: ЧАЕС [чаес] — Чорнобильська атомна електростанція; частини одного слова з буквами чи звуками інших слів словосполучення: КрАЗ [краз] — Кременчуцький автомобільний завод, УкрГТС [укргетеес] — Українська газотранспортна система; початкової частини й цілого слова: держустанова — державна установа, завкафедри — завідувач кафедри, техогляд — технічний огляд. Традиційно абревіатури кваліфікують як самостійні слова (іменники), проте не всі абревіатури-новотвори мають статус слова з його визначальними ознаками (наявність лексичних і граматичних значень, видільність елементів морфемної будови, відтворюваність таких елементів, єдність морфемної будови і значення тощо); за певних умов частина скорочень може набувати ознак слова (лексикалізуватися) лише під час їхнього використання. Абревіатури різняться і здатністю виконувати номінативну функцію.

Література

Клименко Н. Ф. Словотворча структура і семантика складних слів у сучасній українській мові. Київ, 1984.

Горпинич В. О. Сучасна українська літературна мова. Морфеміка. Словотвір. Морфонологія. Київ, 1999.

Нелюба А. Явища економії в словотвірній номінації української мови. Харків, 2007.

Автор ВУЕ

• А. М. Нелюба

2) У музиці — знаки скорочення нотного письма, які застосовують для спрощення способів записування музичного твору і полегшення читання нот.