Відмінності між версіями «Авдіївка»
м (added Category:Географічні науки using HotCat) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[File:Авдіївка.jpg|міні|праворуч|300px]] | [[File:Авдіївка.jpg|міні|праворуч|300px]] | ||
− | Авді́ївка — місто обласного значення (від 28.11.1990) у Донецькій обл. України. Розташоване на вододілі (висота близько 210 м над рівнем моря) у верхів’ях р. Кам’янка (ліва притока р. Кривий Торець, басейн Сіверського Дінця). Входить до складу Донецької агломерації. Територія — 29,0 км2, населення — 34,9 тис. осіб (2014), густота населення — 282 особи/км2. Авдіївка — одне з найстаріших поселень Донбасу, перший хутір на території сучасного міста засновано в середині 18 ст. вихідцями з Полтавщини та Чернігівщини. Створене за розпорядженням новоросійського губернатора село (за переказами назване ім’ям першого поселенця Авдія) стало державною власністю (1778). У середині 1880-х біля с. Авдіївки прокладено Катерининську залізницю та збудовано залізничну станцію. У середині 20 ст. — центр Авдіївського району (1938–1962), статус міста Авдіївка отримала 1956 унаслідок об’єднання двох селищ міського типу — Авдіївка І («Стара Авдіївка») й Авдіївка ІІ (селище «Хімік»). Нині територія міста, що витягнулося вздовж залізниці з південного сходу на північний захід на 9 км, має історичне районування: стара частина міста з приватною забудовою (колишня Авдіївка I) розташована на схід від залізниці, це, зокрема, Центральний, Східний і Залізничний мікрорайони; селище «Хімік» (колишня Авдіївка II) із багатоповерховою забудовою складається з мікрорайонів — 9 квартал, квартали «Ювілейний» і «Будівельників». Клімат міста помірно континентальний, середня температура січня — –7 °С, липня — +21,2 °С, середня кількість опадів — 480 мм/рік. Головне промислове підприємство Авдіївки — ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод» (найбільший в Європі виробник коксу), розташоване в північно-західній частині міста. Працюють також: підприємство залізобетонних виробів і буддеталей, ЗАТ «Авдіїв. завод металоконструкцій», електромеханічний комбінат, кар’єр із видобутку кварцового піску, експериментальний завод нестандартизованого обладнання (з обслуговування залізничного транспорту), харчовий комбінат, підприємство з вирощування грибів «Міко-фуд», кондитерський та ковбасний цехи, фабрика з виготовлення вологих серветок «Деліта». Авдіївка — одне з міст, де з 2014 відбувалися активні бойові дії Антитерористичної операції на Донбасі. Через масований обстріл у січні 2015 міська інфраструктура зазнала значних утрат. | + | '''Авді́ївка''' — місто обласного значення (від 28.11.1990) у Донецькій обл. України. Розташоване на вододілі (висота близько 210 м над рівнем моря) у верхів’ях р. Кам’янка (ліва притока р. Кривий Торець, басейн Сіверського Дінця). Входить до складу Донецької агломерації. Територія — 29,0 км2, населення — 34,9 тис. осіб (2014), густота населення — 282 особи/км2. Авдіївка — одне з найстаріших поселень Донбасу, перший хутір на території сучасного міста засновано в середині 18 ст. вихідцями з Полтавщини та Чернігівщини. Створене за розпорядженням новоросійського губернатора село (за переказами назване ім’ям першого поселенця Авдія) стало державною власністю (1778). У середині 1880-х біля с. Авдіївки прокладено Катерининську залізницю та збудовано залізничну станцію. У середині 20 ст. — центр Авдіївського району (1938–1962), статус міста Авдіївка отримала 1956 унаслідок об’єднання двох селищ міського типу — Авдіївка І («Стара Авдіївка») й Авдіївка ІІ (селище «Хімік»). Нині територія міста, що витягнулося вздовж залізниці з південного сходу на північний захід на 9 км, має історичне районування: стара частина міста з приватною забудовою (колишня Авдіївка I) розташована на схід від залізниці, це, зокрема, Центральний, Східний і Залізничний мікрорайони; селище «Хімік» (колишня Авдіївка II) із багатоповерховою забудовою складається з мікрорайонів — 9 квартал, квартали «Ювілейний» і «Будівельників». Клімат міста помірно континентальний, середня температура січня — –7 °С, липня — +21,2 °С, середня кількість опадів — 480 мм/рік. Головне промислове підприємство Авдіївки — ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод» (найбільший в Європі виробник коксу), розташоване в північно-західній частині міста. Працюють також: підприємство залізобетонних виробів і буддеталей, ЗАТ «Авдіїв. завод металоконструкцій», електромеханічний комбінат, кар’єр із видобутку кварцового піску, експериментальний завод нестандартизованого обладнання (з обслуговування залізничного транспорту), харчовий комбінат, підприємство з вирощування грибів «Міко-фуд», кондитерський та ковбасний цехи, фабрика з виготовлення вологих серветок «Деліта». Авдіївка — одне з міст, де з 2014 відбувалися активні бойові дії Антитерористичної операції на Донбасі. Через масований обстріл у січні 2015 міська інфраструктура зазнала значних утрат. |
== Література == | == Література == | ||
Рядок 17: | Рядок 17: | ||
* А. С. Івченко | * А. С. Івченко | ||
− | + | [[Категорія:Е-ВУЕ]] | |
− | [[Категорія: | ||
[[Категорія:ВУЕ]] | [[Категорія:ВУЕ]] | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Поняття]] | ||
[[Категорія:Географічні науки]] | [[Категорія:Географічні науки]] |
Версія за 06:40, 10 грудня 2017
Авді́ївка — місто обласного значення (від 28.11.1990) у Донецькій обл. України. Розташоване на вододілі (висота близько 210 м над рівнем моря) у верхів’ях р. Кам’янка (ліва притока р. Кривий Торець, басейн Сіверського Дінця). Входить до складу Донецької агломерації. Територія — 29,0 км2, населення — 34,9 тис. осіб (2014), густота населення — 282 особи/км2. Авдіївка — одне з найстаріших поселень Донбасу, перший хутір на території сучасного міста засновано в середині 18 ст. вихідцями з Полтавщини та Чернігівщини. Створене за розпорядженням новоросійського губернатора село (за переказами назване ім’ям першого поселенця Авдія) стало державною власністю (1778). У середині 1880-х біля с. Авдіївки прокладено Катерининську залізницю та збудовано залізничну станцію. У середині 20 ст. — центр Авдіївського району (1938–1962), статус міста Авдіївка отримала 1956 унаслідок об’єднання двох селищ міського типу — Авдіївка І («Стара Авдіївка») й Авдіївка ІІ (селище «Хімік»). Нині територія міста, що витягнулося вздовж залізниці з південного сходу на північний захід на 9 км, має історичне районування: стара частина міста з приватною забудовою (колишня Авдіївка I) розташована на схід від залізниці, це, зокрема, Центральний, Східний і Залізничний мікрорайони; селище «Хімік» (колишня Авдіївка II) із багатоповерховою забудовою складається з мікрорайонів — 9 квартал, квартали «Ювілейний» і «Будівельників». Клімат міста помірно континентальний, середня температура січня — –7 °С, липня — +21,2 °С, середня кількість опадів — 480 мм/рік. Головне промислове підприємство Авдіївки — ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод» (найбільший в Європі виробник коксу), розташоване в північно-західній частині міста. Працюють також: підприємство залізобетонних виробів і буддеталей, ЗАТ «Авдіїв. завод металоконструкцій», електромеханічний комбінат, кар’єр із видобутку кварцового піску, експериментальний завод нестандартизованого обладнання (з обслуговування залізничного транспорту), харчовий комбінат, підприємство з вирощування грибів «Міко-фуд», кондитерський та ковбасний цехи, фабрика з виготовлення вологих серветок «Деліта». Авдіївка — одне з міст, де з 2014 відбувалися активні бойові дії Антитерористичної операції на Донбасі. Через масований обстріл у січні 2015 міська інфраструктура зазнала значних утрат.
Література
Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. Київ, 1970.
Янко М. Т. Топонімічний словник-довідник Української РСР. Київ, 1973.
Кобиляков Н. М. Историко-краеведческий очерк // Авдеевка. Донецк, 1977.
Кругляк Ю. М. Ім’я вашого міста: Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР. Київ, 1978.
Автор ВУЕ
- А. С. Івченко