Відмінності між версіями «Азбуковники»

Рядок 1: Рядок 1:
  
Азбуко́вники, алфавітники — анонімні рукописні збірники навчального, настановчо-виховного й довідкового характеру. Азбуковники відомі з 1280-х (новгородський азбуковник). У 13–16 ст. азбуковники були головним чином довідниками, в яких давалися пояснення незрозумілих слів. Найбільшого поширення в Росії і Україні азбуковники набули в 16–17 ст. 1627 у Києві письменник і друкар Памво Беринда випустив перший друкований азбуковник «Лексіконъ славено­рωсскїй альбо Именъ тлъкованїє». У 17 ст. з’явились азбуковники, які мали характер навчальних посібників. Вони містили азбуку, склади, граматику, відомості з різних наук тощо. Шкільні азбуковники розширили обсяг знань у школах 17 ст., увівши до навчання елементи «світської освіти». До наших часів збереглося близько 200 азбуковників.
+
'''Азбуко́вники''', алфавітники — анонімні рукописні збірники навчального, настановчо-виховного й довідкового характеру. Азбуковники відомі з 1280-х (новгородський азбуковник). У 13–16 ст. азбуковники були головним чином довідниками, в яких давалися пояснення незрозумілих слів. Найбільшого поширення в Росії і Україні азбуковники набули в 16–17 ст. 1627 у Києві письменник і друкар Памво Беринда випустив перший друкований азбуковник «Лексіконъ славено­рωсскїй альбо Именъ тлъкованїє». У 17 ст. з’явились азбуковники, які мали характер навчальних посібників. Вони містили азбуку, склади, граматику, відомості з різних наук тощо. Шкільні азбуковники розширили обсяг знань у школах 17 ст., увівши до навчання елементи «світської освіти». До наших часів збереглося близько 200 азбуковників.
  
 
{{Без категорій}}
 
{{Без категорій}}
Рядок 11: Рядок 11:
 
[[Категорія:Філологічні науки]]
 
[[Категорія:Філологічні науки]]
 
[[Категорія:Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство]]
 
[[Категорія:Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство]]
 +
[[Категорія:Соціальні комунікації]]
 +
[[Категорія:Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство]]
 +
[[Категорія:Книгознавство]]
 +
[[Категорія:Теорія та історія видавничої справи та редагування]]
 +
[[Категорія:Теорія та історія видавничої справи]]
 +
[[Категорія:Історія видавничої справи]]

Версія за 00:29, 18 грудня 2017

Азбуко́вники, алфавітники — анонімні рукописні збірники навчального, настановчо-виховного й довідкового характеру. Азбуковники відомі з 1280-х (новгородський азбуковник). У 13–16 ст. азбуковники були головним чином довідниками, в яких давалися пояснення незрозумілих слів. Найбільшого поширення в Росії і Україні азбуковники набули в 16–17 ст. 1627 у Києві письменник і друкар Памво Беринда випустив перший друкований азбуковник «Лексіконъ славено­рωсскїй альбо Именъ тлъкованїє». У 17 ст. з’явились азбуковники, які мали характер навчальних посібників. Вони містили азбуку, склади, граматику, відомості з різних наук тощо. Шкільні азбуковники розширили обсяг знань у школах 17 ст., увівши до навчання елементи «світської освіти». До наших часів збереглося близько 200 азбуковників.

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶