Відмінності між версіями «Азбуковники»
м (added Category:Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство using HotCat) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | Азбуко́вники, алфавітники — анонімні рукописні збірники навчального, настановчо-виховного й довідкового характеру. Азбуковники відомі з 1280-х (новгородський азбуковник). У 13–16 ст. азбуковники були головним чином довідниками, в яких давалися пояснення незрозумілих слів. Найбільшого поширення в Росії і Україні азбуковники набули в 16–17 ст. 1627 у Києві письменник і друкар Памво Беринда випустив перший друкований азбуковник «Лексіконъ славенорωсскїй альбо Именъ тлъкованїє». У 17 ст. з’явились азбуковники, які мали характер навчальних посібників. Вони містили азбуку, склади, граматику, відомості з різних наук тощо. Шкільні азбуковники розширили обсяг знань у школах 17 ст., увівши до навчання елементи «світської освіти». До наших часів збереглося близько 200 азбуковників. | + | '''Азбуко́вники''', алфавітники — анонімні рукописні збірники навчального, настановчо-виховного й довідкового характеру. Азбуковники відомі з 1280-х (новгородський азбуковник). У 13–16 ст. азбуковники були головним чином довідниками, в яких давалися пояснення незрозумілих слів. Найбільшого поширення в Росії і Україні азбуковники набули в 16–17 ст. 1627 у Києві письменник і друкар Памво Беринда випустив перший друкований азбуковник «Лексіконъ славенорωсскїй альбо Именъ тлъкованїє». У 17 ст. з’явились азбуковники, які мали характер навчальних посібників. Вони містили азбуку, склади, граматику, відомості з різних наук тощо. Шкільні азбуковники розширили обсяг знань у школах 17 ст., увівши до навчання елементи «світської освіти». До наших часів збереглося близько 200 азбуковників. |
{{Без категорій}} | {{Без категорій}} | ||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
[[Категорія:Філологічні науки]] | [[Категорія:Філологічні науки]] | ||
[[Категорія:Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство]] | [[Категорія:Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство]] | ||
| + | [[Категорія:Соціальні комунікації]] | ||
| + | [[Категорія:Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство]] | ||
| + | [[Категорія:Книгознавство]] | ||
| + | [[Категорія:Теорія та історія видавничої справи та редагування]] | ||
| + | [[Категорія:Теорія та історія видавничої справи]] | ||
| + | [[Категорія:Історія видавничої справи]] | ||
Версія за 00:29, 18 грудня 2017
Азбуко́вники, алфавітники — анонімні рукописні збірники навчального, настановчо-виховного й довідкового характеру. Азбуковники відомі з 1280-х (новгородський азбуковник). У 13–16 ст. азбуковники були головним чином довідниками, в яких давалися пояснення незрозумілих слів. Найбільшого поширення в Росії і Україні азбуковники набули в 16–17 ст. 1627 у Києві письменник і друкар Памво Беринда випустив перший друкований азбуковник «Лексіконъ славенорωсскїй альбо Именъ тлъкованїє». У 17 ст. з’явились азбуковники, які мали характер навчальних посібників. Вони містили азбуку, склади, граматику, відомості з різних наук тощо. Шкільні азбуковники розширили обсяг знань у школах 17 ст., увівши до навчання елементи «світської освіти». До наших часів збереглося близько 200 азбуковників.
 | Ця сторінка недостатньо або зовсім не категоризована чи категорії, що є на сторінці, не існують. |
