Відмінності між версіями «Авдіївка»

Рядок 5: Рядок 5:
 
== Література ==
 
== Література ==
  
Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. Київ, 1970.
+
# Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. Київ, 1970.
 
+
# Янко М. Т. Топонімічний словник-довідник Української РСР. Київ, 1973.
Янко М. Т. Топонімічний словник-довідник Української РСР. Київ, 1973.
+
# Кобиляков Н. М. Историко-краеведческий очерк // Авдеевка. Донецк, 1977.
 
+
# Кругляк Ю. М. Ім’я вашого міста: Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР. Київ, 1978.
Кобиляков Н. М. Историко-краеведческий очерк // Авдеевка. Донецк, 1977.
 
 
 
Кругляк Ю. М. Ім’я вашого міста: Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР. Київ, 1978.
 
  
 
== Автор ВУЕ==
 
== Автор ВУЕ==
  
* А. С. Івченко
+
* [[Автор_ВУЕ::Івченко А. С.|А. С. Івченко]]
  
 
[[Категорія:Е-ВУЕ]]
 
[[Категорія:Е-ВУЕ]]

Версія за 22:51, 23 грудня 2017

Авді́ївка — місто обласного значення (від 28.11.1990) у Донецькій обл. України. Розташоване на вододілі (висота близько 210 м над рівнем моря) у верхів’ях р. Кам’янка (ліва притока р. Кривий Торець, басейн Сіверського Дінця). Входить до складу Донецької агломерації. Територія — 29,0 км², населення — 34,9 тис. осіб (2014), густота населення — 282 особи/км². Авдіївка — одне з найстаріших поселень Донбасу, перший хутір на території сучасного міста засновано в середині 18 ст. вихідцями з Полтавщини та Чернігівщини. Створене за розпорядженням новоросійського губернатора село (за переказами назване ім’ям першого поселенця Авдія) стало державною власністю (1778). У середині 1880-х біля с. Авдіївки прокладено Катерининську залізницю та збудовано залізничну станцію. У середині 20 ст. — центр Авдіївського району (1938–1962), статус міста Авдіївка отримала 1956 унаслідок об’єднання двох селищ міського типу — Авдіївка І («Стара Авдіївка») й Авдіївка ІІ (селище «Хімік»). Нині територія міста, що витягнулося вздовж залізниці з південного сходу на північний захід на 9 км, має історичне районування: стара частина міста з приватною забудовою (колишня Авдіївка I) розташована на схід від залізниці, це, зокрема, Центральний, Східний і Залізничний мікрорайони; селище «Хімік» (колишня Авдіївка II) із багатоповерховою забудовою складається з мікрорайонів — 9 квартал, квартали «Ювілейний» і «Будівельників». Клімат міста помірно континентальний, середня температура січня — –7 °С, липня — +21,2 °С, середня кількість опадів — 480 мм/рік. Головне промислове підприємство Авдіївки — ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод» (найбільший в Європі виробник коксу), розташоване в північно-західній частині міста. Працюють також: підприємство залізобетонних виробів і буддеталей, ЗАТ «Авдіїв. завод металоконструкцій», електромеханічний комбінат, кар’єр із видобутку кварцового піску, експериментальний завод нестандартизованого обладнання (з обслуговування залізничного транспорту), харчовий комбінат, підприємство з вирощування грибів «Міко-фуд», кондитерський та ковбасний цехи, фабрика з виготовлення вологих серветок «Деліта». Авдіївка — одне з міст, де з 2014 відбувалися активні бойові дії Антитерористичної операції на Донбасі. Через масований обстріл у січні 2015 міська інфраструктура зазнала значних утрат.

Література

  1. Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. Київ, 1970.
  2. Янко М. Т. Топонімічний словник-довідник Української РСР. Київ, 1973.
  3. Кобиляков Н. М. Историко-краеведческий очерк // Авдеевка. Донецк, 1977.
  4. Кругляк Ю. М. Ім’я вашого міста: Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР. Київ, 1978.

Автор ВУЕ

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶