Відмінності між версіями «Агванське письмо»
м (added Category:Іберійсько-кавказькі мови using HotCat) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | Агва́нське письмо́ — графічна система, поширена в Кавказькій Албанії в 5–7 ст. (дослідження останніх років дають змогу датувати остаточний занепад 9–10 ст.). Використовували для вимерлої у 12 ст. агванської мови, що входила до лезгінської групи нахсько-дагестанської мовної сім’ї. За формою літер агванське письмо генетично споріднене з вірменською і грузинською графікою. Результати дешифрування пам’яток агванського письма свідчать про його близьку спорідненість із сучасною удінською мовою. Згідно з вірменськими історичними джерелами, систему агванського письма розробив вірменський просвітник і творець вірменського письма Месропом Маштоцем з місіонерською метою. До першої половини 20 ст. існування агванського письма підтверджували лише згадки в історичних джерелах. Перша знахідка агванського письма — запис неповного алфавіту (52 літери) із позначкою «агванське письмо» поряд із прикладами вірменської, грецької, єврейської, грузинської і арабської графічних систем у вірменському рукописі 15 ст. У 1940–1950-х під час археологічних розкопок в Азербайджані й Дагестані відшукали кілька епіграфічних пам’яток агванського письма — написи на камені та на металевих предметах культового призначення. Перший рукописний текст агванського письма виявила 1996 грузинська експедиція під керівництвом З. Алексідзе. Це нижній шар двох палімпсестів, знайдених 1975 у монастирі Св. Катерини на горі Синай, над яким написано новий текст грузинською мовою. Спробу попереднього дешифрування оприлюднили німецькі лінгвісти Й. Гіпперт і В. Шульце у 2007, а повний дешифрований текст — у 2009. Рукопис є перекладом на агванську мову Євангелії, причому окремі особливості тексту свідчать про переклад його частин із вірменського перекладу. Тексти записано алфавітом, що складається з 59 літер (52 виявлені в раніше знайдених пам’ятках і 7 додаткових). | + | '''Агва́нське письмо́''' — графічна система, поширена в Кавказькій Албанії в 5–7 ст. (дослідження останніх років дають змогу датувати остаточний занепад 9–10 ст.). Використовували для вимерлої у 12 ст. агванської мови, що входила до лезгінської групи нахсько-дагестанської мовної сім’ї. За формою літер агванське письмо генетично споріднене з вірменською і грузинською графікою. Результати дешифрування пам’яток агванського письма свідчать про його близьку спорідненість із сучасною удінською мовою. Згідно з вірменськими історичними джерелами, систему агванського письма розробив вірменський просвітник і творець вірменського письма Месропом Маштоцем з місіонерською метою. До першої половини 20 ст. існування агванського письма підтверджували лише згадки в історичних джерелах. Перша знахідка агванського письма — запис неповного алфавіту (52 літери) із позначкою «агванське письмо» поряд із прикладами вірменської, грецької, єврейської, грузинської і арабської графічних систем у вірменському рукописі 15 ст. У 1940–1950-х під час археологічних розкопок в Азербайджані й Дагестані відшукали кілька епіграфічних пам’яток агванського письма — написи на камені та на металевих предметах культового призначення. Перший рукописний текст агванського письма виявила 1996 грузинська експедиція під керівництвом З. Алексідзе. Це нижній шар двох палімпсестів, знайдених 1975 у монастирі Св. Катерини на горі Синай, над яким написано новий текст грузинською мовою. Спробу попереднього дешифрування оприлюднили німецькі лінгвісти Й. Гіпперт і В. Шульце у 2007, а повний дешифрований текст — у 2009. Рукопис є перекладом на агванську мову Євангелії, причому окремі особливості тексту свідчать про переклад його частин із вірменського перекладу. Тексти записано алфавітом, що складається з 59 літер (52 виявлені в раніше знайдених пам’ятках і 7 додаткових). |
== Література == | == Література == | ||
− | Тревер К. Очерки по истории и культуре Кавказской Албании. Москва, Ленинград, 1959. | + | # Тревер К. Очерки по истории и культуре Кавказской Албании. Москва, Ленинград, 1959. |
− | + | # Gippert J., Schulze W. Some Remarks on the Caucasian Albanian Palimpsests // Iran and the Caucasus. 2007. Vol. 11. No. 2. | |
− | Gippert J., Schulze W. Some Remarks on the Caucasian Albanian Palimpsests // Iran and the Caucasus. 2007. Vol. 11. No. 2. | + | # Gippert J., Schulze W., Aleksidze Z., Mahй J.-P. The Caucasian Albanian Palimpsests of Mount Sinai. Turnhout, 2009. |
− | |||
− | Gippert J., Schulze W., Aleksidze Z., Mahй J.-P. The Caucasian Albanian Palimpsests of Mount Sinai. Turnhout, 2009. | ||
== Автор ВУЕ == | == Автор ВУЕ == | ||
− | * С. І. Гірік | + | * [[Автор_ВУЕ::Гірік С. І.|С. І. Гірік]] |
{{Без категорій}} | {{Без категорій}} |
Версія за 23:20, 24 грудня 2017
Агва́нське письмо́ — графічна система, поширена в Кавказькій Албанії в 5–7 ст. (дослідження останніх років дають змогу датувати остаточний занепад 9–10 ст.). Використовували для вимерлої у 12 ст. агванської мови, що входила до лезгінської групи нахсько-дагестанської мовної сім’ї. За формою літер агванське письмо генетично споріднене з вірменською і грузинською графікою. Результати дешифрування пам’яток агванського письма свідчать про його близьку спорідненість із сучасною удінською мовою. Згідно з вірменськими історичними джерелами, систему агванського письма розробив вірменський просвітник і творець вірменського письма Месропом Маштоцем з місіонерською метою. До першої половини 20 ст. існування агванського письма підтверджували лише згадки в історичних джерелах. Перша знахідка агванського письма — запис неповного алфавіту (52 літери) із позначкою «агванське письмо» поряд із прикладами вірменської, грецької, єврейської, грузинської і арабської графічних систем у вірменському рукописі 15 ст. У 1940–1950-х під час археологічних розкопок в Азербайджані й Дагестані відшукали кілька епіграфічних пам’яток агванського письма — написи на камені та на металевих предметах культового призначення. Перший рукописний текст агванського письма виявила 1996 грузинська експедиція під керівництвом З. Алексідзе. Це нижній шар двох палімпсестів, знайдених 1975 у монастирі Св. Катерини на горі Синай, над яким написано новий текст грузинською мовою. Спробу попереднього дешифрування оприлюднили німецькі лінгвісти Й. Гіпперт і В. Шульце у 2007, а повний дешифрований текст — у 2009. Рукопис є перекладом на агванську мову Євангелії, причому окремі особливості тексту свідчать про переклад його частин із вірменського перекладу. Тексти записано алфавітом, що складається з 59 літер (52 виявлені в раніше знайдених пам’ятках і 7 додаткових).
Література
- Тревер К. Очерки по истории и культуре Кавказской Албании. Москва, Ленинград, 1959.
- Gippert J., Schulze W. Some Remarks on the Caucasian Albanian Palimpsests // Iran and the Caucasus. 2007. Vol. 11. No. 2.
- Gippert J., Schulze W., Aleksidze Z., Mahй J.-P. The Caucasian Albanian Palimpsests of Mount Sinai. Turnhout, 2009.
Автор ВУЕ
Ця сторінка недостатньо або зовсім не категоризована чи категорії, що є на сторінці, не існують. |