Відмінності між версіями «Автологія»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Автоло́гія''' (від авто… і {{lang-el|λόγος}} — слово, вчення) — вживання слів у прямому значенні на противагу словам і висловам, ужитим у переносному значенні, властивому художнім тропам (алегорія, метафора тощо). У художній літературі (зокрема в поезії) для створення образності найчастіше використовують образотворчі можливості метафоричного, додаткового значення слова. Водночас пряме вживання слова, тобто автологія, — засіб створення художньо виразних картин дійсності. Приклади автології є в поезіях Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати», «Ой, сяду я під хатою» та ін. | + | '''Автоло́гія''' (від [[авто…]] і {{lang-el|λόγος}} — слово, вчення) — вживання слів у прямому значенні на противагу словам і висловам, ужитим у переносному значенні, властивому художнім тропам (алегорія, метафора тощо). У художній літературі (зокрема в поезії) для створення образності найчастіше використовують образотворчі можливості метафоричного, додаткового значення слова. Водночас пряме вживання слова, тобто автологія, — засіб створення художньо виразних картин дійсності. Приклади автології є в поезіях Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати», «Ой, сяду я під хатою» та ін. |
Версія за 21:15, 25 грудня 2017
Автоло́гія (від авто… і грец. λόγος — слово, вчення) — вживання слів у прямому значенні на противагу словам і висловам, ужитим у переносному значенні, властивому художнім тропам (алегорія, метафора тощо). У художній літературі (зокрема в поезії) для створення образності найчастіше використовують образотворчі можливості метафоричного, додаткового значення слова. Водночас пряме вживання слова, тобто автологія, — засіб створення художньо виразних картин дійсності. Приклади автології є в поезіях Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати», «Ой, сяду я під хатою» та ін.
