Відмінності між версіями «Акордеон»
м (added Category:Мистецтвознавство using HotCat) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[File:Акордеон.jpg|міні|праворуч|300px|Акордеон ]] | [[File:Акордеон.jpg|міні|праворуч|300px|Акордеон ]] | ||
− | Акордео́н (франц accordéon, нім. Akkordеon, від Akkord — акорд, співзвучність) — загальна назва пневматичних язичкових інструментів різноманітних конструкцій, що мають з правого боку клавіатуру клавішного типу, рідко — кнопочну, діапазон якої сягає 4 октав у середньому й високому регістрах. З лівого боку у акордеоні розташована кнопочна система готового акордового акомпанементу в усіх тональностях, де 1-й ряд — допоміжний бас, 2-й ряд — основний бас, 3-й — мажорні тризвуки, 4-й — мінорні тризвуки, 5-й — домінантсептакорди, 6-й — зменшені септакорди. Назва акордеон відома з 1829, коли віденський органний майстер К. Даміан дав її удосконаленій ним гармоніці. У процесі еволюції акордеон набув розгалуженої системи регістрів (близько 40), що надають звучанню різнотембрового забарвлення. Від 1830-х інструмент поширився в усій Європі та Північній Америці. У Росії на базі кнопочної версії акордеона 1907 московським майстром П. Стерліговим виготовлено інструмент з 4 рядами клавішів для правої руки, який названо «баян» (на честь легендарного співця Бояна зі «Слова про Ігорів похід»). Акордеон широко використовується у самодіяльному та професійному мистецтві. | + | '''Акордео́н''' (франц accordéon, нім. Akkordеon, від Akkord — акорд, співзвучність) — загальна назва пневматичних язичкових інструментів різноманітних конструкцій, що мають з правого боку клавіатуру клавішного типу, рідко — кнопочну, діапазон якої сягає 4 октав у середньому й високому регістрах. З лівого боку у акордеоні розташована кнопочна система готового акордового акомпанементу в усіх тональностях, де 1-й ряд — допоміжний бас, 2-й ряд — основний бас, 3-й — мажорні тризвуки, 4-й — мінорні тризвуки, 5-й — домінантсептакорди, 6-й — зменшені септакорди. Назва акордеон відома з 1829, коли віденський органний майстер К. Даміан дав її удосконаленій ним гармоніці. У процесі еволюції акордеон набув розгалуженої системи регістрів (близько 40), що надають звучанню різнотембрового забарвлення. Від 1830-х інструмент поширився в усій Європі та Північній Америці. У Росії на базі кнопочної версії акордеона 1907 московським майстром П. Стерліговим виготовлено інструмент з 4 рядами клавішів для правої руки, який названо «баян» (на честь легендарного співця Бояна зі «Слова про Ігорів похід»). Акордеон широко використовується у самодіяльному та професійному мистецтві. |
== Література == | == Література == | ||
− | + | #Charuhas T. The accordion. New York, 1955. | |
− | Charuhas T. The accordion. New York, 1955. | + | #Dastych J., Pomykajczyk M., Akordeon. Warszawa, 1959. |
− | + | #Das Akkordeon. Leipzig, 1964. | |
− | Dastych J., Pomykajczyk M., Akordeon. Warszawa, 1959. | + | #Akkordeon od A do Z. Krakуw, 1966. |
− | + | #Мирек А. Из истории аккордеона и баяна. Москва, 1967. | |
− | Das Akkordeon. Leipzig, 1964. | + | #Мирек А. Гармоника. Прошлое и настоящее. Москва, 1994. |
− | + | #Давидов М. Київська академічна школа народно-інструментального мистецтва. Київ, 1998. | |
− | Akkordeon od A do Z. Krakуw, 1966. | ||
− | |||
− | Мирек А. Из истории аккордеона и баяна. Москва, 1967. | ||
− | |||
− | Мирек А. Гармоника. Прошлое и настоящее. Москва, 1994. | ||
− | |||
− | Давидов М. Київська академічна школа народно-інструментального мистецтва. Київ, 1998. | ||
== Автор ВУЕ== | == Автор ВУЕ== | ||
Рядок 29: | Рядок 22: | ||
[[Категорія:ВУЕ]] | [[Категорія:ВУЕ]] | ||
[[Категорія:Мистецтвознавство]] | [[Категорія:Мистецтвознавство]] | ||
+ | [[Категорія:Музичне мистецтво]] |
Версія за 19:38, 28 грудня 2017
Акордео́н (франц accordéon, нім. Akkordеon, від Akkord — акорд, співзвучність) — загальна назва пневматичних язичкових інструментів різноманітних конструкцій, що мають з правого боку клавіатуру клавішного типу, рідко — кнопочну, діапазон якої сягає 4 октав у середньому й високому регістрах. З лівого боку у акордеоні розташована кнопочна система готового акордового акомпанементу в усіх тональностях, де 1-й ряд — допоміжний бас, 2-й ряд — основний бас, 3-й — мажорні тризвуки, 4-й — мінорні тризвуки, 5-й — домінантсептакорди, 6-й — зменшені септакорди. Назва акордеон відома з 1829, коли віденський органний майстер К. Даміан дав її удосконаленій ним гармоніці. У процесі еволюції акордеон набув розгалуженої системи регістрів (близько 40), що надають звучанню різнотембрового забарвлення. Від 1830-х інструмент поширився в усій Європі та Північній Америці. У Росії на базі кнопочної версії акордеона 1907 московським майстром П. Стерліговим виготовлено інструмент з 4 рядами клавішів для правої руки, який названо «баян» (на честь легендарного співця Бояна зі «Слова про Ігорів похід»). Акордеон широко використовується у самодіяльному та професійному мистецтві.
Література
- Charuhas T. The accordion. New York, 1955.
- Dastych J., Pomykajczyk M., Akordeon. Warszawa, 1959.
- Das Akkordeon. Leipzig, 1964.
- Akkordeon od A do Z. Krakуw, 1966.
- Мирек А. Из истории аккордеона и баяна. Москва, 1967.
- Мирек А. Гармоника. Прошлое и настоящее. Москва, 1994.
- Давидов М. Київська академічна школа народно-інструментального мистецтва. Київ, 1998.
Автор ВУЕ
- М. Я. Кузик
Ця сторінка недостатньо або зовсім не категоризована чи категорії, що є на сторінці, не існують. |