Відмінності між версіями «Аарґау»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''А́арґау''' ({{lang-de|Aargau, Aargou}}, {{lang-fr|Argovie}}, {{lang-it|Argovia}}, {{lang-rm|Argovia}}), Арґау — кантон на півночі Швейцарії. | + | '''А́арґау''' ({{lang-de|Aargau, Aargou}}, {{lang-fr|Argovie}}, {{lang-it|Argovia}}, {{lang-rm|Argovia}}), Арґау — кантон на півночі [[Швейцарія|Швейцарії]]. |
| − | Адміністративний центр — м. Аарау. Територія — 403,8 км². Населення — бл. 636 тис. осіб (2014, оцінка), частка іноземців — 23,3 % (більшість — громадяни Німеччини, Італії та Сербії), міського населення — 66 %; густота населення — 456,1 осіб/км². Переважають малі міста, найважливіші — Веттінген і Баден. | + | Адміністративний центр — м. [[Аарау]]. Територія — 403,8 км². Населення — бл. 636 тис. осіб (2014, оцінка), частка іноземців — 23,3 % (більшість — громадяни Німеччини, Італії та Сербії), міського населення — 66 %; густота населення — 456,1 осіб/км². Переважають малі міста, найважливіші — Веттінген і Баден. |
| − | Аарґау розташований на Швейцарському плато і східних відрогах гір Юри. Межує на півночі по р. [[Рейн]] із землею Баден — Вюртемберґ (Німеччина), на сході — з кантоном Цюрих, на півдні — з кантонами Люцерн і Цуґ, на заході — з кантонами Берн, Золотурн і Базель-Ланд (усі — Швейцарія). | + | |
| + | ==Географічне розташування== | ||
| + | Аарґау розташований на Швейцарському плато і східних відрогах гір [[Юра|Юри]]. Межує на півночі по р. [[Рейн]] із землею Баден — Вюртемберґ (Німеччина), на сході — з кантоном Цюрих, на півдні — з кантонами Люцерн і Цуґ, на заході — з кантонами Берн, Золотурн і Базель-Ланд (усі — Швейцарія). | ||
| + | |||
| + | ==Ландшафт== | ||
Найвища точка — г. Ґайссфлюґрат гірського масиву Юра (908 м над рівнем моря). Для Аарґау характерна ландшафтна різноманітність: на півночі — ландшафти, сформовані в результаті горотворення Юри; ландшафти південної частини, розміщеної на Швейцарському плато, утворені рухом льодовика. | Найвища точка — г. Ґайссфлюґрат гірського масиву Юра (908 м над рівнем моря). Для Аарґау характерна ландшафтна різноманітність: на півночі — ландшафти, сформовані в результаті горотворення Юри; ландшафти південної частини, розміщеної на Швейцарському плато, утворені рухом льодовика. | ||
| + | ==Історична довідка== | ||
Територію, де тепер розташований Аарґау, у 5 ст. заселяли алемани, у 6 ст. вона належала Франції. У Середньовіччі Аарґау належав послідовно графам Ленцбурґам, Кібурґам та Габсбурґам. 1415 частина території Аарґау відійшла до швейцарського кантону Берн. 1798 територію Аарґау захопили французи. Сучасний кантон утворився 1803 на основі Акту посередництва шляхом об’єднання раніше утворених кантонів Аарґау (утворений 1798 Конституцією Гельветичної республіки, включав лише територію Нижнього Аарґау), Баден і Фрикталь. | Територію, де тепер розташований Аарґау, у 5 ст. заселяли алемани, у 6 ст. вона належала Франції. У Середньовіччі Аарґау належав послідовно графам Ленцбурґам, Кібурґам та Габсбурґам. 1415 частина території Аарґау відійшла до швейцарського кантону Берн. 1798 територію Аарґау захопили французи. Сучасний кантон утворився 1803 на основі Акту посередництва шляхом об’єднання раніше утворених кантонів Аарґау (утворений 1798 Конституцією Гельветичної республіки, включав лише територію Нижнього Аарґау), Баден і Фрикталь. | ||
| − | Аарґау — найбільший індустріальний кантон Швейцарії. 34 % зайнятого населення працює у промисловості. Провідні галузі: хімічна, виробництво електроніки і точних інструментів, приладів, синтетичних матеріалів, машинобудування, розробка фармацевтичних, біо- і медичних технологій; енергетика (три блока атомних електростанцій, гідроелектростанції). | + | ==Господарство== |
| + | Аарґау — найбільший індустріальний кантон Швейцарії. 34 % зайнятого населення працює у промисловості. Провідні галузі: хімічна, виробництво електроніки і точних інструментів, приладів, синтетичних матеріалів, машинобудування, розробка фармацевтичних, біо- і медичних технологій; енергетика (три блока атомних електростанцій, гідроелектростанції). Економіка орієнтована на експорт, бл. 25 % якого припадає на Німеччину. Аарґау має розвинуте сільське господарство, орієнтоване як на традиційні галузі, так і на вирощування екологічних продуктів. На території Аарґау розміщуються офіси Швейцарської спілки фермерів (м. Бруґґ), науково-дослідний інститут біологічного розвитку території (м. Фрик). Університетів немає, професійну освіту різних напрямів надають вищі прикладні школи. Розвинутий туристичний сектор. Багато старовинних замків, музеїв: Історичний музей, Музей поліції, Музей електрики (усі — м. Аарау) та ін. | ||
{| align="right" style="background:#f8f9fa; border:1px solid #c8ccd1; font-size:100%; margin-left:1em" cellspacing=0 cellpadding=0 | {| align="right" style="background:#f8f9fa; border:1px solid #c8ccd1; font-size:100%; margin-left:1em" cellspacing=0 cellpadding=0 | ||
| Рядок 24: | Рядок 30: | ||
* [[Автор ВУЕ::Голубцов О. Г.|О. Г. Голубцов]] | * [[Автор ВУЕ::Голубцов О. Г.|О. Г. Голубцов]] | ||
| − | |||
[[Категорія:Е-ВУЕ]] | [[Категорія:Е-ВУЕ]] | ||
| Рядок 30: | Рядок 35: | ||
[[Категорія:Географічні науки]] | [[Категорія:Географічні науки]] | ||
[[Категорія:Поняття]] | [[Категорія:Поняття]] | ||
| + | [[Категорія:Кантони Швейцарії]] | ||
Версія за 10:46, 5 травня 2018
А́арґау (нім. Aargau, Aargou, фр. Argovie, італ. Argovia, рет. Argovia), Арґау — кантон на півночі Швейцарії.
Адміністративний центр — м. Аарау. Територія — 403,8 км². Населення — бл. 636 тис. осіб (2014, оцінка), частка іноземців — 23,3 % (більшість — громадяни Німеччини, Італії та Сербії), міського населення — 66 %; густота населення — 456,1 осіб/км². Переважають малі міста, найважливіші — Веттінген і Баден.
Зміст
Географічне розташування
Аарґау розташований на Швейцарському плато і східних відрогах гір Юри. Межує на півночі по р. Рейн із землею Баден — Вюртемберґ (Німеччина), на сході — з кантоном Цюрих, на півдні — з кантонами Люцерн і Цуґ, на заході — з кантонами Берн, Золотурн і Базель-Ланд (усі — Швейцарія).
Ландшафт
Найвища точка — г. Ґайссфлюґрат гірського масиву Юра (908 м над рівнем моря). Для Аарґау характерна ландшафтна різноманітність: на півночі — ландшафти, сформовані в результаті горотворення Юри; ландшафти південної частини, розміщеної на Швейцарському плато, утворені рухом льодовика.
Історична довідка
Територію, де тепер розташований Аарґау, у 5 ст. заселяли алемани, у 6 ст. вона належала Франції. У Середньовіччі Аарґау належав послідовно графам Ленцбурґам, Кібурґам та Габсбурґам. 1415 частина території Аарґау відійшла до швейцарського кантону Берн. 1798 територію Аарґау захопили французи. Сучасний кантон утворився 1803 на основі Акту посередництва шляхом об’єднання раніше утворених кантонів Аарґау (утворений 1798 Конституцією Гельветичної республіки, включав лише територію Нижнього Аарґау), Баден і Фрикталь.
Господарство
Аарґау — найбільший індустріальний кантон Швейцарії. 34 % зайнятого населення працює у промисловості. Провідні галузі: хімічна, виробництво електроніки і точних інструментів, приладів, синтетичних матеріалів, машинобудування, розробка фармацевтичних, біо- і медичних технологій; енергетика (три блока атомних електростанцій, гідроелектростанції). Економіка орієнтована на експорт, бл. 25 % якого припадає на Німеччину. Аарґау має розвинуте сільське господарство, орієнтоване як на традиційні галузі, так і на вирощування екологічних продуктів. На території Аарґау розміщуються офіси Швейцарської спілки фермерів (м. Бруґґ), науково-дослідний інститут біологічного розвитку території (м. Фрик). Університетів немає, професійну освіту різних напрямів надають вищі прикладні школи. Розвинутий туристичний сектор. Багато старовинних замків, музеїв: Історичний музей, Музей поліції, Музей електрики (усі — м. Аарау) та ін.
|
Література
- Rinker K. Adventure guide to Switzerland. Alameda, 2015.
