Відмінності між версіями «Абетковий вірш»
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | '''Абетко́вий вірш, абецедарій''' — поетична форма, різновид акровірша, віршований твір, перші літери рядків якого подано відповідно до порядку літер у абетці. Рідше в абетковому вірші за алфавітом написано перші літери першого рядка кожної строфи або всі слова. Найдавнішими зразками абеткового вірша вважають псалми 25 і 34 Книги Псалмів, в оригінальних івритських текстах яких перші рядки починають літери, що послідовно складаються в давньоєврейський алфавіт, однак у жодному перекладі Біблії цю особливість форми не відтворено. Найбільш раннім зразком абеткового вірша в європейській літературі вважають «Азбучну молитву» болгарського письменника й релігійного діяча 9 ст. Костянтина Преславського — молитва, перші літери рядків якої відтворюють [[Кирилиця|кирилицю]] (українською мовою твір зі збереженням абеткового порядку рядків переклав Д. Білоус, із порушенням алфавітного порядку — [[Франко, Іван Якович (1856–1916)|І. Франко]]). Пізніше абетковий вірш поширився в середньовічній європейській латиномовній поезії. Зазвичай твори, написані відповідно до цієї форми, мали дидактичний зміст, однак створювали їх із мнемотехнічною метою (запам’ятовування алфавіту). Одним із найвідоміших зразків абеткового вірша в європейській літературі є «Алфавіт» (або «Молитва до Богоматері») [[Чосер, Джефрі (1340/1345–1400)|Дж. Чосера]]. У цьому творі в алфавіт складаються перші літери перших рядків кожної строфи. Кілька класичних зразків абеткового вірша представлено в польській середньовічній літературі, зокрема анонімна «Скарга людини, що вмирає» (15 ст.) та епічний твір Владислава з Ґельнова «Август коли коронувався» про народження Ісуса Христа (межа 15–16 ст.). У новій польській літературі як абетковий вірш написано «Облогу Белграда» Ю. Тувіма. В українській літературі абетковий вірш з’явився в Ранньомодерну добу. У «Букварі» [[Федоров, Іван (1525–1583)|І. Федорова]] (львівське видання 1574) вміщено анонімний вірш «Азъ есмь всему миру свѣтъ». Класичний приклад техніки абеткового вірша в українській бароковій поезії — «Азбучний єст вірш» [[Величковський, Іван (бл. 1630/1651–1701/1726)|І. Величковського]]. У новій і новітній українській літературі до цієї форми поети зверталися переважно у творах для дітей, наприклад, «Алфавіт віршами, написаними для сина» ([[Олесь, Олександр (1878–1944)|О. Олесь]]), «Весела абетка» ([[Забіла, Наталя Львівна (1903–1985)|Н. Забіла]]) та «Молитва абеткова» ([[Білоус, Дмитро Григорович (1920–2004)|Д. Білоус]]). | + | '''Абетко́вий вірш, абецедарій''' — поетична форма, різновид акровірша, віршований твір, перші літери рядків якого подано відповідно до порядку літер у абетці. Рідше в абетковому вірші за алфавітом написано перші літери першого рядка кожної строфи або всі слова. Найдавнішими зразками абеткового вірша вважають псалми 25 і 34 Книги Псалмів, в оригінальних івритських текстах яких перші рядки починають літери, що послідовно складаються в давньоєврейський алфавіт, однак у жодному перекладі Біблії цю особливість форми не відтворено. Найбільш раннім зразком абеткового вірша в європейській літературі вважають «Азбучну молитву» болгарського письменника й релігійного діяча 9 ст. Костянтина Преславського — молитва, перші літери рядків якої відтворюють [[Кирилиця|кирилицю]] (українською мовою твір зі збереженням абеткового порядку рядків переклав Д. Білоус, із порушенням алфавітного порядку — [[Франко, Іван Якович (1856–1916)|І. Франко]]). Пізніше абетковий вірш поширився в середньовічній європейській латиномовній поезії. Зазвичай твори, написані відповідно до цієї форми, мали дидактичний зміст, однак створювали їх із мнемотехнічною метою (запам’ятовування алфавіту). Одним із найвідоміших зразків абеткового вірша в європейській літературі є «Алфавіт» (або «Молитва до Богоматері») [[Чосер, Джефрі (1340/1345–1400)|Дж. Чосера]]. У цьому творі в алфавіт складаються перші літери перших рядків кожної строфи. Кілька класичних зразків абеткового вірша представлено в польській середньовічній літературі, зокрема анонімна «Скарга людини, що вмирає» (15 ст.) та епічний твір Владислава з Ґельнова «Август коли коронувався» про народження Ісуса Христа (межа 15–16 ст.). У новій польській літературі як абетковий вірш написано «Облогу Белграда» Ю. Тувіма. В українській літературі абетковий вірш з’явився в Ранньомодерну добу. У «Букварі» [[Федоров, Іван (1525–1583)|І. Федорова]] (львівське видання 1574) вміщено анонімний вірш «Азъ есмь всему миру свѣтъ». Класичний приклад техніки абеткового вірша в українській бароковій поезії — «Азбучний єст вірш» [[Величковський, Іван (бл. 1630/1651–1701/1726)|І. Величковського]]. У новій і новітній українській літературі до цієї форми поети зверталися переважно у творах для дітей, наприклад, «Алфавіт віршами, написаними для сина» ([[Олесь, Олександр (1878–1944)|О. Олесь]]), «Весела абетка» ([[Забіла, Наталя Львівна (1903–1985)|Н. Забіла]]) та «Молитва абеткова» ([[Білоус, Дмитро Григорович (1920–2004)|Д. Білоус]]). |
== Література == | == Література == |
Версія за 14:23, 13 червня 2018
Абетко́вий вірш, абецедарій — поетична форма, різновид акровірша, віршований твір, перші літери рядків якого подано відповідно до порядку літер у абетці. Рідше в абетковому вірші за алфавітом написано перші літери першого рядка кожної строфи або всі слова. Найдавнішими зразками абеткового вірша вважають псалми 25 і 34 Книги Псалмів, в оригінальних івритських текстах яких перші рядки починають літери, що послідовно складаються в давньоєврейський алфавіт, однак у жодному перекладі Біблії цю особливість форми не відтворено. Найбільш раннім зразком абеткового вірша в європейській літературі вважають «Азбучну молитву» болгарського письменника й релігійного діяча 9 ст. Костянтина Преславського — молитва, перші літери рядків якої відтворюють кирилицю (українською мовою твір зі збереженням абеткового порядку рядків переклав Д. Білоус, із порушенням алфавітного порядку — І. Франко). Пізніше абетковий вірш поширився в середньовічній європейській латиномовній поезії. Зазвичай твори, написані відповідно до цієї форми, мали дидактичний зміст, однак створювали їх із мнемотехнічною метою (запам’ятовування алфавіту). Одним із найвідоміших зразків абеткового вірша в європейській літературі є «Алфавіт» (або «Молитва до Богоматері») Дж. Чосера. У цьому творі в алфавіт складаються перші літери перших рядків кожної строфи. Кілька класичних зразків абеткового вірша представлено в польській середньовічній літературі, зокрема анонімна «Скарга людини, що вмирає» (15 ст.) та епічний твір Владислава з Ґельнова «Август коли коронувався» про народження Ісуса Христа (межа 15–16 ст.). У новій польській літературі як абетковий вірш написано «Облогу Белграда» Ю. Тувіма. В українській літературі абетковий вірш з’явився в Ранньомодерну добу. У «Букварі» І. Федорова (львівське видання 1574) вміщено анонімний вірш «Азъ есмь всему миру свѣтъ». Класичний приклад техніки абеткового вірша в українській бароковій поезії — «Азбучний єст вірш» І. Величковського. У новій і новітній українській літературі до цієї форми поети зверталися переважно у творах для дітей, наприклад, «Алфавіт віршами, написаними для сина» (О. Олесь), «Весела абетка» (Н. Забіла) та «Молитва абеткова» (Д. Білоус).
Література
- Качуровський І. Фоніка. Мюнхен, 1984.
- Ференц Н. С. Основи літературознавства. Київ, 2011.