Відмінності між версіями «Абруптив»
м (Імпортовано 1 версія) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | + | '''Абрупти́в''' (від лат. abruptus — різкий, уривистий), зімкнено-гортанний, закритогортанний, глоталізований, рекурсивний — різновид зімкненого приголосного звука, який утворюється в гортані під дією повітря, стиснутого між зімкненою голосовою щілиною і ротовою змичкою, а не за допомогою видихуваного повітря з легень (для артикуляції потрібно значно менше повітря, ніж для творення інших звуків). Абруптив характеризує зімкнення або зближення голосових зв’язок у кінцевій фазі артикуляції. Замкнута гортань швидко піднімається вгору, і стиснуте повітря утворює в ротовій порожнині тиск. Відтак настає гортанний прорив, який надає приголосному різкого забарвлення. Такі звуки трапляються приблизно в 20 % мов світу, зокрема в кавказьких (грузинській, осетинській, аварській та ін.), семіто-хамітських і деяких індіанських мовах. У транскрипції їх позначають як, наприклад, [p’], [s’], [t’], [k’]. У таблиці символів Юнікод для абруптивів є спеціальний знак — modifier letter apostrophe (’) (U+02BC). | |
− | |||
− | '''Абрупти́в''' (від лат. abruptus — різкий, уривистий), зімкнено-гортанний, закритогортанний, глоталізований, рекурсивний — різновид зімкненого приголосного звука, який утворюється в гортані під дією повітря, стиснутого між зімкненою голосовою щілиною і ротовою змичкою, а не за допомогою видихуваного повітря з легень (для артикуляції потрібно значно менше повітря, ніж для творення інших звуків). Абруптив характеризує зімкнення або зближення голосових зв’язок у кінцевій фазі артикуляції. Замкнута гортань швидко піднімається вгору, і стиснуте повітря утворює в ротовій порожнині тиск. Відтак настає гортанний прорив, який надає приголосному різкого забарвлення. Такі звуки трапляються приблизно в 20 % мов світу, зокрема в кавказьких (грузинській, осетинській, аварській та ін.), семіто-хамітських і деяких індіанських мовах. У транскрипції їх позначають як, наприклад, [p’], [s’], [t’], [k’]. У таблиці символів Юнікод для абруптивів є спеціальний знак — modifier letter apostrophe (’) (U+02BC). | ||
== Література == | == Література == | ||
− | |||
# Lindau M. Phonetic differences in glottalic consonants // Journal of Phonetics. 1984. | # Lindau M. Phonetic differences in glottalic consonants // Journal of Phonetics. 1984. | ||
# Ladefoged P., Maddieson I. The Sounds of the World’s Languages. Oxford, 1996. | # Ladefoged P., Maddieson I. The Sounds of the World’s Languages. Oxford, 1996. |
Версія за 15:41, 13 червня 2018
Абрупти́в (від лат. abruptus — різкий, уривистий), зімкнено-гортанний, закритогортанний, глоталізований, рекурсивний — різновид зімкненого приголосного звука, який утворюється в гортані під дією повітря, стиснутого між зімкненою голосовою щілиною і ротовою змичкою, а не за допомогою видихуваного повітря з легень (для артикуляції потрібно значно менше повітря, ніж для творення інших звуків). Абруптив характеризує зімкнення або зближення голосових зв’язок у кінцевій фазі артикуляції. Замкнута гортань швидко піднімається вгору, і стиснуте повітря утворює в ротовій порожнині тиск. Відтак настає гортанний прорив, який надає приголосному різкого забарвлення. Такі звуки трапляються приблизно в 20 % мов світу, зокрема в кавказьких (грузинській, осетинській, аварській та ін.), семіто-хамітських і деяких індіанських мовах. У транскрипції їх позначають як, наприклад, [p’], [s’], [t’], [k’]. У таблиці символів Юнікод для абруптивів є спеціальний знак — modifier letter apostrophe (’) (U+02BC).
Література
- Lindau M. Phonetic differences in glottalic consonants // Journal of Phonetics. 1984.
- Ladefoged P., Maddieson I. The Sounds of the World’s Languages. Oxford, 1996.
- Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. Київ, 2001.
Автор ВУЕ
Ця сторінка недостатньо або зовсім не категоризована чи категорії, що є на сторінці, не існують. |