Відмінності між версіями «Абік»
м (Імпортовано 1 версія) |
|||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
== Література == | == Література == | ||
− | # Ошуркевич О. Затрубили труби. | + | # Ошуркевич О. Затрубили труби. Луцьк. 1993. |
− | # Хай М. Традиційний музичний інструментарій Полісся (до питання примітиву в музиці) // Родовід. | + | # Хай М. Традиційний музичний інструментарій Полісся (до питання примітиву в музиці) // Родовід. 1997. Ч. 16. С.104–113. |
+ | |||
+ | == Автор ВУЕ == | ||
+ | * [[Автор_ВУЕ::Редакція ВУЕ]] | ||
[[Категорія:Цивілізація]] | [[Категорія:Цивілізація]] |
Версія за 16:43, 14 червня 2018
А́бік – тип волинсько-поліської пастушої труби з кори молодої верби, липи, вільхи, крушини, клена або бузини з кларнетоподібним пищиком. Розміри коливаються від 40–50 см. до 1,7 м. (за даними різних досліджень). Використовувався для заманювання звірів, худоби, а також для сигнальних мелодій. Походження незвичної для питомо української фонетики назви пояснюється тим, що це – поліський варіант білорус. слова «вабік», від «вабіць» – вабити, манити. Функціонував паралельно з пастушими трубами й рогами мундштукового типу, як дерев’яними, так і з натурального рогу тварин. У інших регіонах України зустрічається під назвами труба, пастуша труба, ріг, бекавка.
Література
- Ошуркевич О. Затрубили труби. Луцьк. 1993.
- Хай М. Традиційний музичний інструментарій Полісся (до питання примітиву в музиці) // Родовід. 1997. Ч. 16. С.104–113.