Відмінності між версіями «Адене ле Руа»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | '''Адене́ ле Руа́''' (Adenet le Roi; 1240, Брабант, Фландрія, тепер Бельгія — 1300, ?) — [[Менестрелі|менестрель]] і [[Трувери|трувер]], поет. | |
| − | '''Адене́ ле Руа́''' (Adenet le Roi; 1240, Брабант, Фландрія, тепер Бельгія — 1300, ?) — [[Менестрелі|менестрель]] і [[Трувери|трувер]], поет. | ||
| − | |||
{{Персоналія | {{Персоналія | ||
|Прізвище та ім’я мовою оригіналу=Adenet le Roi | |Прізвище та ім’я мовою оригіналу=Adenet le Roi | ||
| Рядок 18: | Рядок 16: | ||
|Традиція/школа= | |Традиція/школа= | ||
}} | }} | ||
| − | |||
== Життєпис == | == Життєпис == | ||
| − | До 1261 був менестрелем у герцога Брабанта Генріха ІІІ, згодом (з 1268 чи 1269) — у графа Гі де Данп’єрра. Від 1270 брав участь у хрестових походах у Тунісі. Вважався «королем менестрелів», звідки прізвисько «Руа», яке означає «король». Адене ле Руа перебував на службі двору і творив на замовлення вузького кола осіб, зокрема для королеви Франції Марі де Брабант, дружини Філіппа Сміливого. Написав кілька епічних поем — «Юність Ож’є» («Les enfances Ogier»), «Берта з великими ступнями» («Berte as grans piés»). Головний твір — роман «Клеомаде» («Cleomades») — мав великий успіх до середини 15 ст. У романі 19 тис. восьмискладових віршів, що розповідають про різні дива. На створення цього твору автора надихнули легенди «Тисячі та одної ночі». | + | До 1261 був менестрелем у герцога Брабанта Генріха ІІІ, згодом (з 1268 чи 1269) — у графа Гі де Данп’єрра. Від 1270 брав участь у хрестових походах у Тунісі. Вважався «королем менестрелів», звідки прізвисько «Руа», яке означає «король». Адене ле Руа перебував на службі двору і творив на замовлення вузького кола осіб, зокрема для королеви Франції Марі де Брабант, дружини Філіппа Сміливого. Написав кілька епічних поем — «Юність Ож’є» («Les enfances Ogier»), «Берта з великими ступнями» («Berte as grans piés»). Головний твір — роман «Клеомаде» («Cleomades») — мав великий успіх до середини 15 ст. У романі 19 тис. восьмискладових віршів, що розповідають про різні дива. На створення цього твору автора надихнули легенди «Тисячі та одної ночі». |
== Твори == | == Твори == | ||
| − | |||
* Berte as grans piés. Genève, 1982. | * Berte as grans piés. Genève, 1982. | ||
== Література == | == Література == | ||
| − | |||
# Henry A. Les Oeuvres d’Adenet le Roi. Bruxelles, Bruges, 1951–1971. | # Henry A. Les Oeuvres d’Adenet le Roi. Bruxelles, Bruges, 1951–1971. | ||
# Adres A. Adenet, le dernieur trouveur. Paris, 1971. | # Adres A. Adenet, le dernieur trouveur. Paris, 1971. | ||
| Рядок 33: | Рядок 28: | ||
== Автор ВУЕ== | == Автор ВУЕ== | ||
| − | |||
* [[Автор_ВУЕ::Глухова C. В.|C. В. Глухова]] | * [[Автор_ВУЕ::Глухова C. В.|C. В. Глухова]] | ||
Версія за 16:36, 13 липня 2018
Адене́ ле Руа́ (Adenet le Roi; 1240, Брабант, Фландрія, тепер Бельгія — 1300, ?) — менестрель і трувер, поет.
|
Адене ле Руа (Adenet le Roi) | |
|---|---|
| Народження | 1240 |
| Місце народження | Брабант, Фландрія, Бельгія |
| Смерть | 1300 |
| Напрями діяльності | літературна творчість, поезія, музичне мистецтво |
Життєпис
До 1261 був менестрелем у герцога Брабанта Генріха ІІІ, згодом (з 1268 чи 1269) — у графа Гі де Данп’єрра. Від 1270 брав участь у хрестових походах у Тунісі. Вважався «королем менестрелів», звідки прізвисько «Руа», яке означає «король». Адене ле Руа перебував на службі двору і творив на замовлення вузького кола осіб, зокрема для королеви Франції Марі де Брабант, дружини Філіппа Сміливого. Написав кілька епічних поем — «Юність Ож’є» («Les enfances Ogier»), «Берта з великими ступнями» («Berte as grans piés»). Головний твір — роман «Клеомаде» («Cleomades») — мав великий успіх до середини 15 ст. У романі 19 тис. восьмискладових віршів, що розповідають про різні дива. На створення цього твору автора надихнули легенди «Тисячі та одної ночі».
Твори
- Berte as grans piés. Genève, 1982.
Література
- Henry A. Les Oeuvres d’Adenet le Roi. Bruxelles, Bruges, 1951–1971.
- Adres A. Adenet, le dernieur trouveur. Paris, 1971.
- Berthelot A. Histoire de lіttérature française du Moyen Age. Paris, 1989.
Автор ВУЕ
 | Ця сторінка недостатньо або зовсім не категоризована чи категорії, що є на сторінці, не існують. |
