Відмінності між версіями «Акабська затока»
м (Імпортовано 1 версія) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[File:Gulf of Eilat.jpg|міні|праворуч|300px|[[Акабська затока]]. Ізраїльське узбережжя]] | [[File:Gulf of Eilat.jpg|міні|праворуч|300px|[[Акабська затока]]. Ізраїльське узбережжя]] | ||
| + | '''Ака́бська зато́ка''' (Ейла́тська зато́ка) — затока на півночі [[Червоне море|Червоного моря]], що відокремлює [[Синайський півострів]] від [[Аравійський півострів|Аравійського півострова]]. Геологічно є частиною розлому Великої (Східно-Африканської) рифтової долини. | ||
| − | + | Має витягнуту (майже з півдня на північ) форму завдовжки близько 175 км, завширшки до 29 км, найбільша глибина — 1828 м. Берегова смуга порізана слабко, з невеликими бухтами. Затока відокремлена від Червоного моря підводним порогом завглибшки до 958 м та поєднана з ним Тиранськими протоками (близько 13 км у найвужчому місці), в яких розташована низка островів: Тиран (площа 80 км²), Санафір (30 км²), Фараонів (з фортецею хрестоносців, 13 ст.) та інші. Західний берег затоки (Синайський півострів) належить [[Єгипет|Єгипту]], східний — Саудівській Аравії. В північній частині затоки невелика частина узбережжя належить [[Ізраїль|Ізраїлю]] (порт Ейлат, звiдси iнша назва затоки — Ейлатська затока) та [[Йорданія|Йорданії]] (єдиний вихід до моря в країні з йорданським портом Акаба, назву якого носить затока). | |
| − | |||
| − | Має витягнуту (майже з півдня на північ) форму завдовжки близько 175 км, завширшки до 29 км, найбільша глибина — 1828 м. Берегова смуга порізана слабко, з невеликими бухтами. Затока відокремлена від Червоного моря підводним порогом завглибшки до 958 м та поєднана з ним Тиранськими протоками (близько 13 км у найвужчому місці), в яких розташована низка островів: Тиран (площа 80 км²), Санафір (30 км²), Фараонів (з фортецею хрестоносців, 13 ст.) та інші. Західний берег затоки (Синайський півострів) належить [[Єгипет|Єгипту]], східний — Саудівській Аравії. В північній частині затоки невелика частина узбережжя належить [[Ізраїль|Ізраїлю]] (порт Ейлат, звiдси iнша назва затоки — Ейлатська затока) та [[Йорданія|Йорданії]] (єдиний вихід до моря в країні з йорданським портом Акаба, назву якого носить затока). | ||
Акабська затока, крім прикордонного статусу, має важливе економічне (переважно транспортно-туристичне) значення. У водах затоки розвинене рибальство. На ізраїльській, єгипетській, а віднедавна і йорданській ділянках узбереж затоки успішно розвивається туризм (в першу чергу, міжнародний). Акабська затока є одним із найпопулярніших місць для [[дайвінг]]у в світі (сотні тисяч занурень щорічно). Тут немає сильних течій, майже не буває штормів, завжди прозора тепла вода. Увиразнюється насиченістю морської фауни. У коралових рифах живе понад 1000 різновидів риб, 110 видів м’яких і 120 видів твердих коралів, водяться великі краби, креветки, омари. | Акабська затока, крім прикордонного статусу, має важливе економічне (переважно транспортно-туристичне) значення. У водах затоки розвинене рибальство. На ізраїльській, єгипетській, а віднедавна і йорданській ділянках узбереж затоки успішно розвивається туризм (в першу чергу, міжнародний). Акабська затока є одним із найпопулярніших місць для [[дайвінг]]у в світі (сотні тисяч занурень щорічно). Тут немає сильних течій, майже не буває штормів, завжди прозора тепла вода. Увиразнюється насиченістю морської фауни. У коралових рифах живе понад 1000 різновидів риб, 110 видів м’яких і 120 видів твердих коралів, водяться великі краби, креветки, омари. | ||
== Література == | == Література == | ||
| − | |||
# Wilhelmsson D., Ohman M. C., Stahl H., Shlesinger Y. A. Artificial Reefs and Dive Tourism in Eilat, Israel // Building Capacity for Coastal Management. 1998. Vol. 27. № 8. | # Wilhelmsson D., Ohman M. C., Stahl H., Shlesinger Y. A. Artificial Reefs and Dive Tourism in Eilat, Israel // Building Capacity for Coastal Management. 1998. Vol. 27. № 8. | ||
== Автор ВУЕ== | == Автор ВУЕ== | ||
| − | |||
* [[Автор_ВУЕ::Івченко А. С.|А. С. Івченко]] | * [[Автор_ВУЕ::Івченко А. С.|А. С. Івченко]] | ||
Версія за 16:52, 23 липня 2018
Ака́бська зато́ка (Ейла́тська зато́ка) — затока на півночі Червоного моря, що відокремлює Синайський півострів від Аравійського півострова. Геологічно є частиною розлому Великої (Східно-Африканської) рифтової долини.
Має витягнуту (майже з півдня на північ) форму завдовжки близько 175 км, завширшки до 29 км, найбільша глибина — 1828 м. Берегова смуга порізана слабко, з невеликими бухтами. Затока відокремлена від Червоного моря підводним порогом завглибшки до 958 м та поєднана з ним Тиранськими протоками (близько 13 км у найвужчому місці), в яких розташована низка островів: Тиран (площа 80 км²), Санафір (30 км²), Фараонів (з фортецею хрестоносців, 13 ст.) та інші. Західний берег затоки (Синайський півострів) належить Єгипту, східний — Саудівській Аравії. В північній частині затоки невелика частина узбережжя належить Ізраїлю (порт Ейлат, звiдси iнша назва затоки — Ейлатська затока) та Йорданії (єдиний вихід до моря в країні з йорданським портом Акаба, назву якого носить затока).
Акабська затока, крім прикордонного статусу, має важливе економічне (переважно транспортно-туристичне) значення. У водах затоки розвинене рибальство. На ізраїльській, єгипетській, а віднедавна і йорданській ділянках узбереж затоки успішно розвивається туризм (в першу чергу, міжнародний). Акабська затока є одним із найпопулярніших місць для дайвінгу в світі (сотні тисяч занурень щорічно). Тут немає сильних течій, майже не буває штормів, завжди прозора тепла вода. Увиразнюється насиченістю морської фауни. У коралових рифах живе понад 1000 різновидів риб, 110 видів м’яких і 120 видів твердих коралів, водяться великі краби, креветки, омари.
Література
- Wilhelmsson D., Ohman M. C., Stahl H., Shlesinger Y. A. Artificial Reefs and Dive Tourism in Eilat, Israel // Building Capacity for Coastal Management. 1998. Vol. 27. № 8.
